Тема 1. Вступ до мистецтвознавства (лекція 1 г., с.р. – 1г.)

Вступ

ПРОГРАМА

Мета курсу – підготувати висококваліфікованих фахівців у галузі дизайну зі спеціалізаціями (графічний дизайн, дизайн одягу, ландшафтний дизайн) для відповідних галузей сучасного виробництва, обізнаних з досягненнями світового мистецтва, спроможних створювати дизайн-проекти та реалізувати їх, опираючись на досягнення світової та вітчизняної культури.

Одним з найважливіших завдань курсу є ознайомлення студентів з принципами та методами комплексного мистецтвознавчого аналізу, з фаховою літературою. Програма передбачає також набуття навичок самостійної роботи як зі спеціальними виданнями так і репродукційним матеріалом з метою якісного оволодіння частиною тем теоретичного курсу. У цьому контексті вважаємо доцільним не розмежовувати у програмі аудиторні та самостійні лекційні теми, оскільки студент повинен опрацьовувати весь теоретичний курс як єдине ціле.

Студенти повинні знати та вміти:

Змістовий модуль I. «Мистецтво стародавнього світу»:

- систему видів і жанрів мистецтва, функції образотворчого мистецтва у первісному суспільстві;

- послідовність еволюції мистецтва Стародавнього сходу: Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Персії тощо;

- етапи розвитку античного мистецтва: Егейського світу, Стародавньої Греції та давнього Риму;

- особливості античної ордерної системи;

- уміти проводити архітектурно-мистецтвознавчий аналіз споруд Стародавнього світу.

Змістовий модуль II «Мистецтво середньовіччя»:

- знати загальну характеристику середньовічного етапу розвитку мистецтва у порівнянні з попередньою стадією, вплив світових релігій (християнство, іслам, буддизм) на духовне життя і формування культури відповідних регіонів тієї доби;

- орієнтуватись в особливостях візантійської художньої системи: тип православного хрестовокупольного храму, візантійську мозаїку та іконопис як візуально-образне втіленя християнського свтоуявлення;

- знати мистецтво доби переселення народів;

- знати національні відмінності романського та готичного мистецтва Західної Європи;

Змістовий модуль III «Мистецтво Європи ХІІІ – ХV ст.»:

- знати визначення Ренесансу, його провідні ознаки;

- періодизацію італійського ренесансу, його основні досягнення в галузі образотворчості, художні центри;

- бути обізнаними в особливостях розвитку архітектури, скульптури та живопису в часи Проторенесансу та творчості провідних майстрів епохи;

- бути обізнаними зі здобутками науково-художнйого освоєння світу митцями Кватроченто.

Змістовий модуль ІV «Зарубіжне мистецтво ХVІ ст..»

- характеризувати творчість митців Високого та Пізнього відродження (чінквеченто);

- орієнтуватись у відмінностях Північного відродження порівняно з італійським;

- знати творчість провідних митців Нідерландів, Німеччини, Франції та Іспанії ренесансної доби;

- уміти на основі мистецтвознавчого аналізу проводити атрибуцію творів та оцінювати їх.

- ознайомитись із загальними рисами мистецтва середньовічного Сходу: арабів, Індії, Китаю та Японії.

Змістовий модуль V «Зарубіжне мистецтво ХVІІ – ХVІІІ століть».

- визначення художніх стилів (бароко, класицизм та позастильова лінія ХVIIстоліття; рококо, класицизм, сентименталізм та реалістична лінія ХVIIІ cт.) їх особливості та регіони переважного розповсюдження;

- характеристику провідних європейських художніх шкіл доби;

- творчість провідних архітекторів і скульпторів бароко та класицизму;

- провідні тенденції розвитку живопису Італії, Фландрії, Голландії, Франції, Англії та Іспанії у визначені часи;

- проводити порівняльний аналіз стильових особливостей художніх творів;

Змістовий модуль VІ. «Західноєвропейське мистецтво ХІХ ст.»

- знати загальні тенденції розвитку художньої культури зазначеної доби;

- послідовну еволюцію стилів і напрямків ХІХ століття;

- творчість представників академізму, романтизму, критичного реалізму, прерафаелітів, імпресіоністів, постімпресіоністів у різних видах мистецтв та школах ХІХ cт..

Змістовий модуль VІІ. «Світове мистецтво кінця ХІХ – ХХ ст..»

- течії в модернізмі (кубізм, експресіонізм, сюрреалізм, абстракціонізм) та реалістичний напрямок в мистецтві ХХ століття;

- характеристику національних художніх шкіл і творчість провідних майстрів;

- уміти проводити комплексний художній аналіз і давати фахову характеристику мистецьким творам доби.

Змістовий модуль VIІІ. «Давньоруське мистецтво».

- особливості візуальної мови давньоруського сакрального мистецтва;

- надавати комплексну мистецтвознавчу оцінку давньоруського мистецтва часів Київської Русі та доби централізації;

- визначати характерні риси розвитку ведучих художніх шкіл зазначеного періоду;

- виділяти і характеризувати етапи розвитку давньоруського образотворчого мистецтва.

Змістовий модуль ІХ. «Мистецтво Росії ХVІІІ – ХХ століть».

- визначати національні і загальноєвропейські риси у російській художній культурі Нового часу;

- визначати особливості жанрової структури образотворчого мистецтва XVIII – XIX cт.;

- головні принципи, періодизацію особливості і національну специфіку розвитку стилів: бароко, класицизм, реалізм, модерн в Росії;

- характеризувати головні художні об’єднання, групи, школи кінця XIX – початку XX cт.;

- давати комплексну мистецтвознавчу оцінку розвитку художньої культури Росії XVIII – початку XX cт. у контексті загальноєвропейської.

Змістовий модуль Х. «Давньоукраїнське мистецтво»:

- знати осередки первісного мистецтва на території України та пам’ятки;

мати уявлення про античну мистецьку спадщину Північного Чорномор’я та художню культуру скіфів і сарматів;

ознайомитись із витоками формування національного мистецтва в образотворчій спадщині слов’ян;

- знати засади формування мистецтва Київської Русі в Х – першій половині ХІ століття та розвиток різних видів образотворчості в домонгольську добу;

- уміти проводити мистецтвознавчий опис архітектурних пам’яток;

- визначати характерні ознаки розвитку сакральної та цивільної архітектури ХІV – ХVІ століть;

- знати пам’ятки вітчизняного іконопису та сакрального живопису;

- проводити порівняльний мистецтвознавчий аналіз творів українського іконопису різного часу між собою та з іконами інших художніх шкіл;

- співвідносити розвиток українського мистецтва кожної конкретної доби з відповідними європейськими історико-художніми стилями;

- орієнтуватись в етапах еволюції української архітектури, скульптури, сакрального та світського живопису, графіки в ХVІІ – ХVІІІ століттях;

- орієнтуватись в особливостях включення давньоукраїнського мистецтва козацької доби в європейський художній процес.

Змістовий модуль ХІ. «Українське мистецтво нового та новітнього часів».

- знати особливості розвитку архітектури і скульптури в Україні в добу класицизму і романтизму в контексті загальноєвропейських тенденцій;

- ознайомитись з провідними митцями-скульпторами зазначеної доби;

- знати творчість представників українського малярства кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття;

- бути добре обізнаними з малярсько-графічним доробком Т.Г.Шевченка

та його значенням для подальшого розвитку вітчизняного мистецтва;

- уміти проводити комплексний аналіз мистецького твору;

- орієнтуватись в особливостях розвитку архітектури другої половини ХІХ – початку ХХ століття;

- знати основні ознаки стилю модерн в українському мистецтві, його національно-романтичне спрямування;

- знати провідні напрямки розвитку української скульптури, живопису та графіки другої половини ХІХ – початку ХХ століття;

- орієнтуватись в спільних рисах та відмінностях образотворчого мистецтва локальних шкіл Лівобережжя та Правобережжя;

- знати модернізм початку ХХ століття в українському мистецтві, його провідних представників;

- визначати особливості розвитку українського мистецтва в 1920-х років;

- ознайомитись із засадами формування вітчизняної вищої мистецької освіти у вищеозначену добу;

- орієнтуватись в етапах розвитку вітчизняної образотворчості середини і другої половини ХХ століття;

- уміти проводити порівняльний стилістичний аналіз живописних, графічних творів різних регіонів країни ХХ століття.

Змістовий модуль I. (19 год.)

«Мистецтво стародавнього світу».

Мета і завдання дисципліни. Специфіка мистецтвознавчої науки та огляд її еволюції. Місце пластичних мистецтв у системі мистецтв.

Завдання для самостійної роботи: Класифікація видів і жанрів образотворчого мистецтва. Види: архітектура, скульптура, живопис, графіка, прикладне мистецтво. Жанри: історичний, алегоричний, релігійний, батальний, портрет, пейзаж, побутовий, натюрморт. Основні визначення та характерні ознаки. (1 г.)

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Мова образотворчих мистецтв.

2. Типологія та засади систематизації мистецтва.

Література: 19, 4, 10, 22 т.1, 36, 53.

Тема 2. Найдавніше мистецтво. Доба палеоліту, мезоліту, неоліту. (лек. 1г., с.р. 1 г.) г.) Походження мистецтва. Його функції у первісному суспільстві (у порівнянні з сучасними). Періодизація мистецтва первісного ладу. Об’єкт пізнання і відтворення в палеоліті (тварини) та мезоліті (людина). Характеристика мистецтва палеоліту та мезоліту. Петрогліфи, печерний та наскельний живопис.

Завдання для самостійної роботи: Мистецтво неоліту. Петрогліфи Північної Європи. Наскельний живопис Тассілін-Аджеру та Східного Сибіру. Схематичне мистецтво як завершення циклу пізнання світу (масдазільські гальки, кікладські ідоли). Первісні споруди культового призначення (менгіри, дольмени, кромлехи).

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Семантика та символіка «палеолітичних Венер».

2. Печерний живопис палеоліту і наскельний живопис мезоліту як вияви функцій пізнання та самопізнання.

3. Пластична ідеограма та піктограма як явища первісної культури.

4. Стоунхендж – легенди і дійсність

Література: 22 т.1, 27, 36 т.1, 60.

Тема 3. Мистецтво Месопотамії та Давнього Єгипту. (2г., с.р. 3 г.))

Мистецтво Стародавнього сходу. Месопотамія: шумеро-акадська архітектура, образотворче та прикладне мистецтво. Старовавілонське царство. Мистецтво хеттів, Асирії та Ніневії. Періодизація мистецтва Стародавнього Єгипту. Характер давньоєгипетської культури.

Архітектура, скульптура живопис та прикладне мистецтво Давнього царства. Зміни у культурі та мистецтві Середнього царства. Мистецтво першої половини Нового царства. Мистецтво Тель-Амарни.

Завдання для самостійної роботи: Архітектура, скульптура та живопис (стінописи) другої половини Нового царства та Пізнього часу. Храми Рамзеса ІІ: Рамессеум та храм в Абу-Сімбелі: грандіозність та декоративність. Мистецтво Ірану: палац Дарія в Персеполі (архітектура, скульптура та ужиткове мистецтво). Храми вогню (чортаги).

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Світоуявлення давніх іранців.

2. Скульптурний портрет часів Ехнатона.

3. Жіночі портрети родини Ехнатона.

Література: 8, 10, 22 т.1, 36 т.1, 53, 80, 58.

Тема 4. Мистецтво Стародавньої Греції. (лек. 2 г., с.р. 3 г.)

Егейське мистецтво як проміжна ланка між давньосхідною культурою та античною. Провідні риси архітектури, скульптури, живопису та прикладного мистецтва та етапи розвитку крито-мікенської культури.

Загальна характеристика давньогрецької культури. Міфологія як першооснова розвитку образотворчого мистецтва. Естетичні та художні ідеали. Періодизація давньогрецького мистецтва. Гомерівський період.

Мистецтво архаїки. Формування ордерної системи в архітектурі. Становлення ідеалу краси людського тіла в архаїчній скульптурі. Чорнофігурний та червонофігурний вазопис. Мистецтво ранньої та високої класики як відтворення ідеалу стриманих почуттів і гармонійної краси. Синтез архітектури і скульптури на рівних засадах. Творчість Мирона, Поліклета та Фідія. Ансамбль афінського акрополя.

Завдання для самостійної роботи. Мистецтво пізньої класики як доби зростання індивідуалізму в давньогрецькому суспільстві. Творчість Скопаса, Праксителя, Лісіппа та Леохара. Еллінізм як завершальний етап розвитку давньогрецького мистецтва. Синтез античної та давньосхідної культур.Видатні пам’ятки доби.

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Антична архітектура південного узбережжя Криму.

2. Кносський палац як видатний ансамбль і взірець синтезу мистецтв.

3. Побутові сюжети давньогрецького вазопису.

4. Статуетки з танагри як вияв пізньокласичного та елліністичного художнього мислення.

Література: 4, 10, 21, 22 т.1, 27, 36, 54, 70, 80.

Тема 5. Мистецтво Стародавнього Риму. (лек. 1 г., с.р. 2 г.)

Характеристика давньоримської культури у порівнянні з давньогрецькою: спорідненість та розбіжності. Мистецтво етрусків та його вплив на формування римської культури. Періодизація давньоримського мистецтва. Архітектура, скульптура та живопис республіканського Риму – практицизм та утилітарність. Мистецтво часів Принципату Августа Перше століття нашої ери як період формування нових рис мистецтва імператорського Риму. Містобудівництво та інженерні досягнення Скульптура та живопис (помпейські стилі).

Завдання для самостійної роботи: Мистецтво Римської імперії ІІ – першої пол.V століть н.е. Криза античного світогляду, нова концепція та еволюція стилю у всіх видах пізньоримського мистецтва. Пантеон, ансамбль Баальбеку. Стилізація та ідеалізація в скульптурі (п-т імператора Костянтина). Фаюмський портрет. Живопис римських катакомб.

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:

1. Втілення громадянських ідеалів Римської республіки у тогочасному чоловічому портреті.

2. Жіночий скульптурний портрет імператорського Риму.

3. Мистецтво часів імператора Адріана.

4. Від фаюмського портрета до ранньої візантійської ікони: становлення прийомів лінійної стилізації.

5. Тріумфальні арки Давнього Риму.

Література: 10, 21, 22 т.1, 27, 36 т.1, 54, 70, 80.

Підсумковий семінар:Мистецтво Стародавнього світу (2 г).

1. Мистецтво первісного суспільства як відбиток і пізнання дійсності в образній формі.

2. Становлення мистецтва класового суспільства на прикладі аналізу культури країн Месопотамії (Межиріччя).

3. Мистецтво Стародавнього єгипту як взірець культури давньосхідної рабовласницької деспотії.

4. Мистецтво Тель-Амарни як критична межа розвитку мистецтва нового царства

5. Егейське мистецтво як чинник формування художньої культури Стародавньої Греції.

6. Давньогрецьке мистецтво рабовласницької демократії як перше в історії втілення ідеалу моральної та фізичної краси людини.

7. Формування та еволюція ордерної системи в архітектурі Давньої Греції. Синтез мистецтв на рівноправній основі.

8. Місце та роль мистецтва у Давньому Римі часів Республіки та Імперії: спорідненість та відмінність від давньогрецької культури.

Література:

Всеобщая история искусств: В 6 т.- Т.1-2

История искусства зарубежных стран: В 3 т.- Т.1.

Любимов Л.Д. Искусство Древнего мира.- М., 1979.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств: В 2ч.- Ч.1.

Матье М.Э. Искусство Древнего Египта.- М., 1970.

Ривкин Б.И. Античное искусство.- М.,1972.

Змістовий модуль II.

«Мистецтво середньовіччя» (19 год.).

Тема 1. Загальна характеристика медієвістичної культури (лек.1г., с.р. 1 г.)

Загальна характеристика медієвістичної культури у порівнянні з античною. Формування світових релігій та їх вплив на середньовічне мистецтво. Теологічно-філософські погляди християнських мислителів.

Література: 46, 22 т.2, 36 т.2, 55, 57, 81.

Дата добавления: 2015-05-24