Список використаної і рекомендованої літератури 1 страница

Ш

Ч

Ц

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

К

І

З

Є

Е

Д

Г

В

Б

А

Авізо (Avise) – повідомлення про видачу однією особою або установою іншій переказного квитка чи наказу, тобто документа, за яким ця інша особа повинна сплатити встановлену суму в зазначений в авізо строк.

Автаркія – політика економічного відособлення, що проводиться країною, регіоном.

Автономність бюджету – незалежність відповідних органів влади й управління в процесі формування та виконання бюджету даного рівня від органів влади й управління вищого рівня. Грунтується на чіткому розмежуванні функцій і повноважень між рівнями адміністративно-територіального поділу. Забезпечується збалансованим розподілом доходів і видатків між бюджетами.

Авторизація – отримання дозволу від банку – емітента банківської платіжної картки (БПК) на здійснення операцій з використанням БПК.

Адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

Адміністрація Президента України – постійно діючий орган, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як Глави держави.

Активи – ресурси, що контролюються установою як результат минулих подій, які в майбутньому дадуть економічну вигоду, яка приведе до притоку коштів для установи.

Акцепт тендерної пропозиції – прийняття замовником тендерної пропозиції та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк не надано письмової відмови виконавцю в акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем торгів.

Акцизний збір – непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається в ціну цих товарів та сплачується покупцем.

Алокаційна функція держави – дії держави, спрямовані на забезпечення випуску невигідних суспільних благ, товарів і послуг.

Альтернативна тендерна пропозиція – пропозиція, яка може бути надана виконавцем замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено процедурою закупівлі, і відрізняється від пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією.

Ануїтет – (щорічний платіж) – один із видів державної позики, за якою щорічно сплачуються відсотки і погашається частина боргу.

Апарат органів виконавчої влади – організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, призначених для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень (компетенції). До особового (персонального) складу апарату органів виконавчої влади належать державні службовці та інші працівники апарату.

Ареал – область (територія), у межах якої спостерігаються явища, не властиві іншим поруч розташованим регіонам.

Аудит – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторська перевірка – система засобів перевірки документів інформаційної системи, облікових записів, статистичних матеріалів, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур.

Баланс – кількісне співвідношення, що складається з двох частин, які повинні дорівнювати одна одній.

Баланс виконання бюджету – форма бюджетної звітності, яка характе­ризує стан виконання бюджету на відповідну дату. Баланс складається на основі поточ­ного обліку виконання бюджету. Баланс складається у фінансових органах на по­чаток кожного місяця. Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. В активі відображається склад, розміщення й витрачання бюджетних коштів, а в пасиві – джерела утворення коштів бюджету. Баланс виконання бюджету характеризує процес касового виконання бюджету на певну дату з початку року, стан його коштів на рахунках у банках та в розрахунках.

Балансовий метод – метод остаточного узгодження дохідної та видаткової частин бюджету. Балансовий метод є основою бюджетного планування.

Баланс фінансових ресурсів – комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави.

Баланс фінансових ресурсів території – система показників, яка включає джерела формування, обсяги, а також напрями використання фінансових ресурсів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці за певний час (як правило, за рік).

Банки – установи, функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банківське регулювання – одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Банківський нагляд – система контролю та активних упорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками у процесі їх діяльності законодавства України і встановлення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Банківська система касового виконання бюджету – система касового виконання державного і місцевих бюджетів. Забезпечується банківськими установами. Касове виконання державного бюджету при цій системі покладається на центральний банк, місцевих бюджетів – на уповноважені банківські установи.

Банківські реквізити – номер банківського рахунка, назва установи банку, її код (МФО).

Безнадійна заборгованість – заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість із зобов’язань, за якими минув строк позовної давності; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого в заставу як гаранта забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно зниклими, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Безнадійні кредити – кредити, надані позичальникам з неліквідним балансом, позичальникам - “псевдобанкрутам” або позичальникам, які були оголошені банкрутами в установленому порядку, які мають недостатність власних оборотних коштів та збитки; позички, надані під опротестовані векселі, а також умови, коли позичальник допустив тривалу прострочену заборгованість більше 180 днів, та уразі відсутності достовірної інформації про позичальника і гарантії погашення кредиту.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги) – товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті..

Безповоротна фінансова допомога – сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягненою після закінчення строку позовної давності; кредит або депозит, наданий платнику без встановлення строків повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.

Боргові зобов’язання Уряду України – випущені цінні папери або інші зобов’язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити. До складу боргових зобов’язань Уряду України включається також частина боргових зобов’язань Уряду колишнього Союзу РСР, прийнята на себе Україною.

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) – план утворення й використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Бюджет автоматичний – автоматичне перенесення бюджету минулого року на новий бюджетний рік у випадку несвоєчасного прийняття нового бюджету.

Бюджет додатковий – бюджет, складений з урахуванням додаткових витрат, що виникли у поточному році вже після затвердження основного бюджету.

Бюджет консолідований – об’єднаний бюджет адміністративно-територіальних одиниць, регіонів, що входять до складу автономії чи держави.

Бюджет місцевий – бюджет адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста, селища, села). Бюджет місцевий області об’єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування; бюджет місцевий району – районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети.

Бюджет поточний – форма подання показників поточного чи оперативного плану фінансового забезпечення операційної (виробничо-комерційної) діяльності.

Бюджет області – сукупність доходів і витрат обласного бюджету, а також бюджетів районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району – сукупність доходів і витрат районного бюджету, а також бюджетів міст районного підпорядкування, сільських і селищних рад.

Бюджет селищної та сільської ради – бюджет, що складається затверджується й виконується органами селищного та сільського самоуправління.

Бюджет територіальної громади – сукупність бюджетів міста, села, селища або добровільного об’єднання кількох сіл в одну громаду.

Бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна програма – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа – орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне асигнування – повноваження на прийняття зобов’язань та здійснення платежів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення.

Бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законодавством.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуг чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обгрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний розпис – документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний устрій – організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою й адміністративно-територіального поділу України.

Бюджетна децентралізація – процес передачі частини прав, компетенції, відповідальності й фінансових ресурсів у бюджетній сфері від центральної влади на користь місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Наслідком бюджетної децентралізації є збільшення частки місцевих бюджетів у доходах і витратах зведеного (консолідованого) бюджету.

Бюджетна дотація (від лат. dotatio – дарунок, пожертва) – кошти, що безповоротно передаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня місцевим бюджетам нижчого рівня для збалансування їх доходів і витрат.

Бюджетна позичка – короткострокова позичка, що її надають з вищестоящого бюджету бюджету нижчого рівня для покриття тимчасового касового розриву в бюджеті у зв’язку з перевищенням видатків над доходами в окремі періоди року. Бюджетні позички повертають у межах поточного року.

Бюджетна позичка – кошти, що надаються на принципах строковості і поворотності з Державного бюджету України місцевим бюджетам, а також з місцевих бюджетів нижчого рівня для покриття тимчасових касових розривів при їх виконанні.

Бюджетна субсидія (від лат. s ubsidium – допомога, підтримка) – кошти, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого рівня на фінансування цільових видатків.

Бюджетне право – сукупність фінансово-правових норм, що регулюють бюджетні відносини.

Бюджетна звітність – звітність головних розпорядників коштів, розпорядників коштів другого і третього ступенів і відповідних фінансових органів за одержані та використані бюджетні кошти, а також кошти, які надійшли до бюджету. Бюджетна звітність поділяється за призначенням (зовнішня, внутрішня), за обсягом показників (первинна, зведена), за терміном складання і подання (періодична, річна).

Бюджетне самофінансування – спосіб забезпечення дохідної частини бюджету за рахунок власних доходів відповідної території.

Бюджетна субвенція (вид субсидії) – грошова допомога, що надається вищестоящим бюджетом бюджету нижчого рівня з метою забезпечення ними реалізації конкретних цілей і обумовлена вкладанням коштів з боку отримувача; при нецільовому використанні кошти підлягають поверненню. Згідно з міжнародною визнаною термінологією це зв’язаний, спеціальний, умовний трансферт, який надається при певній участі у фінансуванні з боку отримувача.

Бюджетне планування – комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів у ході їх складання, розгляду і затвердження. Бюджетне планування здійснюється, виходячи з таких принципів: організаційний взаємозв’язок з економічним та соціальним плануванням; центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування; цільовий характер призначення; єдність планів; збалансування доходів та видатків; науковість. При бюджетному плануванні використовують методи прямого рахунку, аналітичний та нормативний.

Бюджетне регулювання – вирівнювання можливих доходів і фінансування видатків за рахунок загальнодержавних доходів і рівного фінансування. Застосовується при формуванні місцевих бюджетів. Методи регулювання: нормативний, податковий, методи коефіцієнтів, дотацій, субсидій, субвенцій, перерозподілу.

Бюджетне фінансування – перерахування коштів на поточні/реєстраційні бюджетні рахунки розпорядників коштів з єдиного казначейського рахунка або рахунка місцевого бюджету, які відкриті в банківських установах і в органах казначейства, у межах, визначених у фінансових планах та кошторисах і затверджених у бюджеті. Бюджетне фінансування базується на двох основних принципах: плановості та цільового характеру використання.

Бюджетний регламент – документ, в якому визначені порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджетів, а також організація їх влади й управління; встановлює всю документацію, необхідну для функціонування бюджетного процесу; визначає особливий порядок виконання бюджету в разі його несвоєчасного затвердження, відповідальність сторін за його порушення.

Бюджетний період – законодавчо затверджений період часу, протягом якого функціонує бюджет. В Україні діє річний бюджетний період, при цьому бюджетний рік збігається з календарним роком: він починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Бюджетні кошти – грошові ресурси, призначені для утримання бюджетних установ, організацій та проведення заходів, передбачених у затвердженому бюджеті.

Бюджетні рахунки – рахунки з обліку доходів та видатків бюджету, що відкриваються в установах банків за відповідними балансовими рахунками, на які зараховуються податки, збори, платежі та надходження з інших джерел, і з яких здійснюється перерахування коштів на видатки, затверджені в бюджеті.

Бюджетні трансферти – спеціальна бюджетна підтримка місцевих органів влади шляхом надання коштів з централізованого бюджету, що обумовлено такими факторами: по-перше, перекладання державою на місцеві органи влади фінансування загальнодержавних об’єктів, які мають супроводжуватися стовідсотковим відшкодуванням з державного бюджету видатків; по-друге, вирівнювання відмінностей дохідного потенціалу різних територій, породжених диференціацією рівня економічного розвитку територій, структури економіки, демографічних особливостей; по-третє, виникнення обставин, профінансувати які місцеві бюджети не мають змоги. Бюджетні трансферти поділяють на три види: дотації, субвенції, субсидії.

Бюджетні процедури – процедури підготовки проекту бюджету виконавчим органом державної влади або місцевого самоврядування, його оформлення, подання до представницького органу влади, розгляду, слухання в представницькому органі влади, а також порядок доопрацювання проекту, внесення до нього змін, затвердження бюджету, введення його в дію та затвердження звіту відповідно до визначених термінів.

Валюта України – грошові знаки у вигляді банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Вартість – суспільно визначений еквівалент у грошовій формі.

Взаємозалік – схема розрахунків за податками, за якою підприємство звільняється від частини податкових платежів і на ту ж суму недоотримує державних субсидій.

Ветеран війни – особа, яка брала участь у захисті батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Ветерани праці – громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об’єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років – жінки і 40 років – чоловіки) і вийшли на пенсію.

Видатки бюджетів – кошти Державного бюджету України, які витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. До Державного бюджету України не включаються видатки, не передбачені законами України.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки місцевих бюджетів – кошти, які спрямовуються відповідними місцевими органами влади на фінансування заходів з метою забезпечення покладених на ці органи функцій. Видатки місцевих бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Поточні видатки – видатки на фінансування діючої мережі підприємств, закладів, установ, що перебувають у власності органів місцевого самоврядування, а також на заходи соціального захисту і соціального забезпечення населення. Видатки розвитку – це витрати місцевих бюджетів на інвестиційні програми і капітальні вкладення.

Видатки розвитку – витрати бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Виконавці державного замовлення – суб’єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і постачають продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.

Виконавча влада – одна з трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів, управління сферами суспільного життя, насамперед, державним сектором економіки. У відносинах із законодавчою і судовою владою вона користується певною самостійністю.

Виконання бюджету – виконання дохідної частини бюджету (забезпечення надходження платежів та податків як до державного бюджету, так і до місцевих бюджетів) та його видаткової частини (фінансування запланованих та затверджених видатків бюджету). Контроль за виконанням Зведеного бюджету України здійснюється в порядку, визначеному законодавством України. Контроль забезпечується всіма учасниками бюджетного процесу.

Викуп державного боргу – скорочення розмірів державного боргу шляхом виплати грошей власникам державних цінних паперів.

Вирівнювання фінансове – процес перерозподілу фінансових ресурсів на користь адміністративно-територіальних одиниць, які не мають достатніх власних доходів. Здійснюється центральними органами державної влади. Синонім поняття “бюджетне регулювання”.

Витрати – зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відтоку або використання активів, або виникнення заборгованості, що ведуть до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між акціонерами.

Витрати державні – прямі витрати, спрямовані за цільовим призначенням як на виконання загальнодержавних функцій, так і на розширення виробництва, соціальної сфери окремих державних підприємств, об’єднань, організацій та установ. Витрати державні здійснюються шляхом фінансування.

Витрати бюджету – видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Вилучення бюджетних коштів – одна із форм взаємовідносин між бюджетами різних рівнів. Вилучення коштів виражається у примусовому стягненні частини доходів місцевих бюджетів на користь державного бюджету з метою його поповнення і стимулювання місцевих бюджетів.

Відомча класифікація видатків бюджету – групування видатків, що відображає розподіл бюджетних асигнувань між безпосередніми отримувачами коштів із бюджету на заплановані заходи.

Вихідні бюджетні потоки – це реальний грошовий потік платежів із бюджету, який складається із видатків та відрахувань.

Вхідні бюджетні потоки – це реальний грошовий потік платежів до бюджету, який складається із доходів та надходжень.

Гарантований кредит – кредит, що надається під гарантію державних органів або інших гарантів.

Гармонізація податків – координація податкових систем і податкової політики країн, що входять у міжнародні регіональні угруповування.

Головні розпорядники бюджетних коштів – міністерства, відомства, бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Громадські послуги – послуги (муніципальні), що надаються територіальній громаді, громадянам з метою задоволення їх потреб органами місцевого самоврядування.

Грошове зобов’язання – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі до арбітражного суду заяви про порушення впровадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено законодавством. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), визначена на день подання заяви до арбітражного суду, а також зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, з виплати авторської винагороди, перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, які виникають з такої участі.

Дата добавления: 2015-05-24