Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Список використаної і рекомендованої літератури 2 страница




Читайте также:
  1. A) борьба с браконьерами. 1 страница
  2. A) борьба с браконьерами. 2 страница
  3. A) борьба с браконьерами. 3 страница
  4. A) борьба с браконьерами. 4 страница
  5. A) борьба с браконьерами. 5 страница
  6. A) борьба с браконьерами. 6 страница
  7. Annotation 1 страница
  8. Annotation 1 страница
  9. Annotation 2 страница
  10. Annotation 2 страница
  11. Annotation 3 страница
  12. Annotation 3 страница

Грошово-кредитна політика – комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Грошові кошти бюджету – перевищення поточних надходжень бюджету над поточними видатками. Джерелом утворення коштів бюджету є: закріплені доходи за даним бюджетом, дотації, субсидії та субвенції, бюджетні позички, кошти, одержані від інших бюджетів по взаємних розрахунках, кошти, вилучені з іншого бюджету, нормативи відрахувань від податків і зборів.

 

 

Дата інвентаризації – дата, на яку проводиться інвентаризація майна підприємства. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.

Дата операції – дата укладення договору про обмінну операцію, згідно з якою банк бере на себе такі зобов’язання: купити актив – і на цю дату в нього виникає право отримати від контрагента куплений актив та оплатити його; продати актив – і на цю дату в нього виникає зобов’язання передати контрагенту проданий актив і право одержати передбачену договором оплату. Операції за цією датою відображаються у бухгалтерському обліку за позабалансовими рахунками.

Дата розрахунку – дата фактичного проведення розрахунку, унаслідок якого банк одержує або сплачує кошти.

Делеговані повноваження – повноваження, які доручаються для виконання місцевій владі від імені центральної влади. Фінансування заходів, що виконуються в межах делегованих повноважень, забезпечуються державою.

Державна регіональна політика – система заходів, здійснюваних органами державної влади та місцевого самоврядування з метою забезпечення дієздатного управління політичним, економічним та соціальним розвитком держави, регіонів і територіальних громад.

Державна служба в Україні – професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державне замовлення – засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Державний борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування – загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, які виникли на підставі законодавства або договору.



Державний внутрішній борг України – строкові боргові зобов’язання Уряду України. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності. До складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені за безумовної гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм. Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає за борговими зобов’язаннями Уряду України.

Державні замовники – Верховна Рада та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, визначені законами про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення.

Державні кошти – кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду України, державні кредитні ресурси.

Державні потреби – потреби України у товарах, роботах і послугах, необхідних для розв’язання соціально-економічних проблем, реалізації державних програм та інших завдань, визначених законодавством, забезпечення функціонування органів державної влади, установ, організацій, що утримуються чи отримують асигнування за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів .

Дефіцит бюджету – перевищення видатків бюджету над його доходами.

Добровільні пожертвування – внески підприємств або громадян на загальносуспільні потреби, а також до неприбуткових організацій, створених згідно з законодавством про об’єднання громадян, а саме: внески до Державного бюджету України, місцевих бюджетів у разі, якщо такі внески використовуються у межах загальних асигнувань бюджету і не пов’язані прямо чи побічно зі збільшенням прибутку таких підприємств або громадян, внески до неприбуткових організацій, створених для здійснення релігійної, екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності у разі, якщо діяльність таких неприбуткових організацій не пов’язана прямо чи побічно зі збільшенням прибутку підприємств або громадян та якщо доходи таких неприбуткових організацій формуються виключно з добровільних пожертвувань.

Договір – усна чи письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком або іншими документами.

Дотація – безплатна фінансова допомога з метою компенсації підвищених витат, забезпечення збільшення прибутку збитковим підприємствам, погашення цінових різниць, тощо.

Дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи – збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу або зростання активів, чи зменшення зобов’язань, що призводять до збільшення капіталу і не є внесками акціонерів.

Доходи бюджетів – доходи, які утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, установлених законодавством України.

Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

 

 

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються значним ризиком зміни їх вартості.

Економічні нормативи – показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов'язковим для банків.

Економічна класифікація видатків бюджету – структуризація видатків усіх видів бюджетів за їх економічним змістом і цільовим призначенням.

 

 

 

Єдиний казначейський рахунок – рахунок для акумулювання всіх коштів Державного бюджету на рахунках, що відкриваються в установах банків на ім’я органів Державного казначейства Ураїни. Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи таким чином загальнодержавну систему єдиного казначейського рахунку. Через ці рахунки органи Державного казначейства здійснюють операції за доходами і видатками.

 

 

Забезпечені кредити – кредити, що мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якої перевищує кредитну заборгованість не менше як на 25 відсотків, або банківську гарантію.

Заборгованість за відсотками – сума відсотків, нарахованих на суму заборгованості за основним боргом і ще не сплачених на певну дату.

Заборгованість прострочена – заборгованість, яка виникає на 30-тий день після закінчення терміну платежу згідно з укладеними договорами.

Загальний фонд кошторису бюджетної установи та організації – кошти, що надходять із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується установа чи організація.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються щляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі – роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законодавством.

Закон про Державний бюджет України – закон України, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Зарахування взаємної заборгованості – проведення безготівкових розрахунків, за якими взаємні вимоги та зобов’язання боржників та кредиторів погашаються в рівнозначних сумах. Зарахування взаємної заборгованості, яке проводиться банком, здійснюється незалежно від наявності першочергових претензій до учасників цього зарахуання.

Замовлення соціальне –здійснення діяльності відповідно до запитів та інтересів суспільства.

Запозичення – операції, пов’язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості в результаті проведення яких виникають зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування перед кредиторами.

Змішана система касового виконання бюджету – одна із систем зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що передбачає можливість відкриття та ведення рахунків бюджету, мобілізацію коштів та інші операції, як в установах банківської системи, так і в органах казначейства.

Закріплені доходи – доходи, які повністю або частково (як фінансовий відсоток на постійній чи довготривалій основі) у встановленому законом порядку надходять до відповідного місцевого бюджету.

Зобов’язання – теперішні обов’язки установи, що виникли з минулих подій, які в майбутньому призведуть до відтоку ресурсів (активів).

Зони бідності –території високої концентрації малозабезпечених мешканців країни.

Збалансований бюджет – бюджет, у якому загальна сума доходів дорівнює загальній сумі видатків.

 

 

Інвестиція– господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Індекси цін – індекс, які відоражають зміни загального рівня цін на окремі товари та х групи. Індекси цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексація – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість часткою або повністю відшкодовувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян і спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів.

 

Казначейські зобов’язання – боргові цінні папери, які емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб, і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права відповідно до умов їх випуску.

Казначейські зобов’язання України – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Казначейська система касового виконання бюджету – одна із систем зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що передбачає відкриття та ведення рахунків бюджету, мобілізацію коштів та фінансування видатків через спеціалізовану структуру – Державне казначейство.

Касове виконання бюджету – прийняття та зарахування доходів на рахунки бюджету, зберігання та видача коштів на видатки по бюджету.

Касова готівка – гроші готівкою, що знаходяться у касах банків, установ тощо.

Коефіцієнт вирівнювання – коефіцієнт, який застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – податки і збори (обов’язкові платежі), що закріплені законодавством на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошти – гривня або іноземна валюта.

Кошторис – план подальших грошових витрат та надходжень. Залежно від типу установи, організації та мети, для реалізації якої складають і затверджують кошторис, розрізняють кошторис бюджетної установи, кошторис витрат на виробництво та ін. Кошторис бюджетної установи є підставою для витрачання коштів на її утримання й розширення. За наявності позабюджетних коштів ці установи складають прибутково-видаткові кошториси, у яких визначають суму надходжень грошей від належних установі господарств та суму витрат на їх утримання. Прибутково-видаткові кошториси складають також громадські організації. Господарські організації складають кошторис на фінансування окремих заходів за рахунок власних коштів і державного бюджету. Кошториси бувають індивідуальні та зведені. Індивідуальні кошториси відображають особливості, властиві певній установі чи організації, або характер окремих заходів (витрат). Зведений кошторис є об’єднанням індивідуальних кошторисів однорідних установ з управління, відомства. Складаються кошториси на квартал та рік (чи інший бюджетний період). Затверджений вищестоящою організацією кошторис є планом фінансування підприємства, установи, організації.

Консолідація боргу –подовження терміну дії боргу.

Комерціалізація –використання комерційних основ діяльності в економіці.

Контингент доходів – установлена максимальна величина податкових надходжень для кожного з доходів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць; один з показників, які використовуються в процесі планування дохідної бази адміністративно-територіальних одиниць.

Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.

Кошти позабюджетні – фінансові ресурси держави, що мають цільове призначення, але не включені до бюджету.

 

 

Легалізація– надання юридичної сили документам, які було видано на території іноземної країни. Ці документи повинні бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані в консульській установі України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше.

Ліквідація – припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Ліквідність– здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесення витрат.

Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

 

Майно– матеріальні цінності, які відповідно до чинного законодавства, віднесені до основних засобів (фондів).

Матеріальні витрати – до матеріальних витрат належать: а) витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції; б) витрати на підготовчі роботи у видобувних галузях; в) проходження підготовчих гірничих виробок, дорозвідування родовищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для збереження родючих шарів грунту, що використовуються для подольшої рекультивації земель, обладнання тимчасових під’їзних доріг для вивезення видобутої сировини, розкривні та інші види робіт, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва в разі вилучення угідь для розширення видобутку мінеральної сировини; г) підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а також витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва; д) витрати на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати); е) перевірка готовності нового виробництва, цехів та агрегатів для введення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування; є) витрати на винахідництво і раціоналізацію, у тому числі на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, пов’язані з основною діяльністю підприємства, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті.

Межа малозабезпеченості – величина середнього сукупного доходу на душу населення, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Міжбюджетні трансферти – кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Мінімальна заробітна плата – законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Методи фінансового вирівнювання нормативно-розрахункові – методи надання трансфертів та інших фінансових ресурсів бюджетам місцевих органів влади з бюджету центрального уряду, а також з бюджетів органів влади вищого рівня через розмежування видаткових функцій між різними рівнями влади, розрахунок можливих доходів органів влади на основі податкового потенціалу територій, мінімальних соціальних стандартів та відповідної формули фінансового вирівнювання. У таких розрахунках ураховують кількість населення відповідної території, його структуру, рівень зайнятості, наявність мережі доріг, об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, утримуваних місцевою владою, та інші чинники. Результатом цих розрахунків є визначення об’єктивних бюджетних потреб території, можливостей їх фінансування за рахунок ресурсів місцевої влади, а також розмірів необхідної фінансової допомоги з боку центрального уряду та органів влади вищого рівня.

Міжбюджетні взаємовідносини – форма, у якій забезпечується взаємозв’язок різних ланок у системі бюджетів, що визначається державними, територіальними та бюджетними устроями країни.

Мінімальний бюджет місцевого самоврядування – розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою.

Мінімальний рівень соціальних потреб – гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України.

Мінімальний споживчий бюджет – набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини.

Мінімальні державні соціальні стандарти – гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, які надаються органами влади і фінансуються за рахунок бюджетів. Показник, що використовується для розрахунку мінімального місцевого бюджету, Застосовується в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. Розробка мінімальних державних соціальних стандартів здійснюється в Україні.

Мінімальна дохідна база – гарантована державою дохідна база місцевих бюджетів, необхідна для формування мінімального бюджету. Забезпечується шляхом закріплення за місцевими бюджетами джерел доходів, які дають змогу органам місцевого самоврядування забезпечити фінансування послуг населенню на рівні мінімальних державних соціальних стандартів. Місцева державна адміністрація – система органів державної виконавчої влади, які утворюються відповідним Представником Президента України або входять до складу адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.

Місцевий фінансовий орган – установа, що відповідно до законодавства України організовує та здійснює функції по складанню, виконанню місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Для цілей цього Кодексу Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим віднесено до місцевих фінансових органів.

Місцеві бюджети – бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Місцеві податки і збори – обов’язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно з цим Указом, справляються в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів.

Місцевий бюджет розвитку – самостійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на розширене виробництво, інвестиції, придбання обладнання, сплату основної частини боргу. Доходи цього бюджету формуються за рахунок частини податків, позик, інвестиційних субсидій та кредитів.

Місцевий поточний бюджет – самостійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на поточні потреби, утримання апарату управління, закладів соціально-культурної сфери, соціальне обслуговування, соціальний захист, соціальне забезпечення, сплату процентів за боргом та ін.

Муніципалізація –передача об’єктів державної власності в муніципальну власність.

 

Надходження до бюджету – доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі з заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Непрямі податки – податки на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на перекази коштів за кордон, на дарування і спадкування, на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші податки (збори), за винятком прямих податків і податків з імпорту.

Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки та все, що знаходиться на них і тісно пов’язане з ними, тобто об’єкти, переміщення яких без непропорційної шкоди їх призначенню неможливе, у тому числі будівлі, приміщення і квартири, розташовані в них, а також споруди, підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси. До нерухомого майна належать також повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти. Законом до нерухомого майна може бути віднесене й інше майно.

Натуральні трансферти – державна допомога населенню, що надається у вигляді товарів, продуктів і послуг.

Незбалансований бюджет – бюджет, у якому немає рівності між загальною сумою доходів і загальною сумою мінімально необхідних видатків.

Неподаткові надходження – доходи бюджету у вигляді доходів від власності та підприємницької діяльності, адміністративних зборів і платежів, некомерційного та побічного продажу, надходжень від штрафів та фінансових санкцій, інших неподаткових надходжень.

Неподаткові платежі – разові та випадкові надходження до бюджету, які не мають прямим призначенням формування його доходів.

Недоплата– заборгованість резидентів перед Державним бюджетом по окремих податках, зборах та платежах (акциз, податок на додану вартість та ін.), що підлягають поверненню в певний період часу. Резидентами є: 1) фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають за кордоном; 2) юридичні особи, об’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нормативи мінімальної бюджетної забезпеченості – розрахункові показники рівня певних послуг, які надаються на душу населення за рахунок бюджетних коштів. Використовуються при розрахунку мінімальних державних соціальних стандартів. Розроблення нормативів мінімальної бюджетної забезпеченості передбачено законодавством України.

 

 

Об’єкт оподаткування (на доходи підприємств і організацій) – об’єктом оподаткування (на доходи підприємств і організацій) є валовий дохід підприємства, що становить суму доходів від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди), нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації біржами) і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

Об’єкт оподаткування (прибутку підприємств і організацій) –об’єктом оподаткування (прибутку підприємств і організацій) є валовий прибуток підприємства.

Об’єкт оподаткування (прибутку підприємств)– балансовий прибуток підприємства, що являє собою загальну суму прибутків підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, відображену в його балансі, і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), у тому числі продукції допоміжного й обслуговуючого виробництва, що не має окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів, матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Об’єкт оподаткування послуг (податку на додану вартість)– надання (проведення): а) послуг транспорту, включаючи транспортування (передачу) газу, нафти, нафтопродуктів, теплової енергії, води, послуг по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів, зберіганню та інших, пов’язаних з ними, операціях; б) послуг зі здавання в оренду рухомого і нерухомого майна, у тому числі землі; в) послуг зв’язку, побутових послуг, включаючи послуги, що надаються за договірними формами організації праці; г) культурно-освітніх, розважальних, оздоровчих, туристично-екскурсійних послуг; д) послуг з проведення спортивних заходів; е) послуг позавідомчої охорони; є) послуг з підготовки й підвищення кваліфікації кадрів; ж) рекламних та інформаційних послуг; з) послуг з обробки даних та інноваційного забезпечення; и) інших послуг.

Об’єкт оподаткування товарів (податку на додану вартість)– об’єктом оподаткування товарів (податку на додану вартість) є обороти з відвантаження товарів як власного виробництва, так і придбаних. З метою оподаткування товаром вважаються також теплоенергія, газ, вода, нерухоме майно.





Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 184; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.013 сек.