Подальший розвиток арт-ринку

В подальшому світовий арт-ринок буде географічно розширюватись і його регіональні сегменти прискорять свій розвиток. Цей процес можливо складе декілька десятиліть, при цьому він не омине і України [19]. Протягом останніх років намітились тенденції зміщення центрів торгів в сторону країн Далекого Сходу.

На сьогоднішній день, світовий арт-ринок набув значної централізації, він має своїх авторитетів та мережу посередників. Коли ж тенденція зміщення ключових торгових майданчиків світового арт-ринку в сторону країн, що розвиваються набуде більших темпів, існуюча система арт-ринку зазнає суттєвих змін.

Через те, що провідні світові аукціони не бажають віддавати свої сфери впливу іншим гравцям арт-ринку, можливо певний час на ньому спостерігатиметься розкол між аукціонами зі столітньою історією та такими, що тільки-но вийшли на ринок. Перевага «молодих» аукціонних домів полягатиме у значному впливі на арт-інвестиційні відносини в певному регіоні. Не виключено і те, що цей процес відбуватиметься за іншим сценарієм: Christie’s, Sotheby’s або інший авторитетний аукціон посилять свою експансію на Схід і географічні зміни в улаштуванні світового арт-ринку не відобразяться на ієрархії його авторитетів.

Інтеграція арт-ринку в країни що розвиваються буде копіювати досвід розвинених країн в організації арт-ринків з подальшим його пристосуванням до власних умов. Подібний процес, власне, спостерігається і в Україні.

Варто відмітити і ті складові арт-ринку, темп еволюції яких зовсім не залежить від переулаштування арт-ринку. Так, на інший якісний рівень вийде продюсування (просування на ринок нових сучасних авторів). Найбільше воно виявлятиметься у ціноутворенні, вирівнюючи ціни на твори «старих майстрів» та сучасних авторів. Ця діяльність власне і запобігає тому, щоб на арт-ринку не склалась ситуація, коли твори яким більше 100 років автоматично набуватимуть дуже високого провенансу, який надзвичайно завищує їх вартість в порівнянні з відносно дешевими творами сучасників.

З іншого боку, виникає дуже важливе питання адекватного відбору серед сучасних авторів таких, що можуть стати поруч з визнаними майстрами. Це в свою чергу можуть визначити лише мистецтвознавці, а, відповідно, їх роль у формуванні тенденцій арт-ринку набуватиме все більшого значення.

Розвиток продюсування призведе до таких змін на арт-ринку:

1. Формування відкритих реєстрів творів мистецтва (що спростить визначення автентичності творів мистецтва);

2. Використання нових технологій для контролю місцезнаходження та автентичності творів.

Варто відзначити також майбутнє становлення дилерських компаній світового масштабу. За формою діяльності вони будуть гібридами міжнародного інвестиційного банку і продюсерської компанії. З часом їх основною компетенцією стануть проекти глобального продюсування великих колекцій творів мистецтва.

Великі за рівнем капіталізації дилери завдяки своїй репутації та доступу на ринок капіталів зможуть дозволити собі стати прямими посередниками між покупцями та продавцями світових шедеврів. Наслідком процесу консолідації великих дилерських компаній стане виникнення зовнішньої конкуренції для олігополії міжнародних аукціонних домів в сегменті найдорожчих творів мистецтва. Тим не менш до моменту появи великих світових дилерських компаній, аукціонна олігополія буде продовжувати своє існування.

Наслідком еволюції арт-ринку стане вдосконалення схем функціонування закладів культури. Так, можливим є вихід на самоокупність музеїв і фестивалів, що потребує вдосконалення гнучкості інфраструктури арт-ринку. На сьогодні з основних учасників арт-ринку, самоокупними є лише галереї, певні арт-банки, дилерські компанії та аукціонні доми.

Щорічно в світі відкривається близько п’яти інвестфондів, які спеціалізуються на арт-інвестуванні. Географія їх функціонування співпадає з зонами найпрогрессивнішого розвитку арт-ринку. Поки що динаміку їх розвитку не можна характеризувати як тенденцію, але недалекому майбутньому такий рух в світі мистецтва матиме місце.

Сьогодні можна констатувати поступову втрату базових засад традиційного художнього ринку. Особливістю сьогоднішнього етапу розвитку арт-ринку є масштабне вироблення тиражних копій творів мистецтва (більшою мірою відомих та високовартісних). Наслідком цієї тенденції може стати подальший поділ функцій твору мистецтва. Так, для задоволення естетичних функцій, людина зможе придбати високоякісну репродукцію, або копію цього твору. Відповідно, сам арт-ринок буде сегментовано і копії та репродукції, високовартісні твори мистецтва отримують свої долі на ньому. Власне арт-інвестування розвиватиметься тільки в сегменті оригіналів, адже копії не мають потенціалу до здороження. На арт-ринках розвинутих країн вони отримали спеціальну дефініцію «giclees».

Із розвитком медіамистецтва комерційний аспект, який є не останнім у соціокультурній сфері функціонування мистецтва, зазнає істотних змін, звична система художнього ринку суттєво трансформується [11, ст.239]. В контексті арт-інвестування медійне мистецтво в певних випадках є навіть більш розвинутим, ніж інвестування в твори живопису (сегмент ринку, який домінує лише через ряд соціально-історичних причин). Технології фінансування медіа мистецтв в певних випадках більш прогресивні через те, що поява та розвиток цього напряму в мистецтві позбавили його необхідності проходити процес звикання з технологіями та законами ринку, який не був простим для інших видів творів мистецтва. В той самий час медійне мистецтво не позбавлене і ряду недоліків.

Традиційне мистецтво можна аналізувати, атрибутувати й класифікувати, тоді як новітні медіа технології практично позбавляють фахівців дослідників традиційної аналітичної роботи. Ускладнює ситуацію ще й надзвичайна швидкість, з якою з’являються нові медіа-твори.

Сьогодні можна констатувати перехідний період художнього ринку, адже з того моменту, коли художній твір став товаром, його найвищу цінність стала визначати саме ринкова ціна (не-без-абсурдний мікс символічної цінності твору мистецтва, власне ринкової ціни та духовного значення, яке визначається загальнолюдськими цінностями). Але сьогодні, коли актуальним засобом творення стають медіа, змінюється й система координат функціонування художнього ринку: відтепер ринкова цінність креативного продукту залежить не від авторства, оригінальності твору чи ваги в історії культури, а від суб’єктивного його прочитання реципієнтом, що ускладнене згаданим процесом «викриття підозри». Зрозуміло, що в цих умовах традиційний формат художнього ринку трансформується, хоча не зрозуміло, яким шляхом він рушить далі. [1 ст.66].

Одним з прикладів вдосконалення інфраструктури арт-ринку може бути пропозиція В. Д. Соловйова створити міжнародний центр сертифікації живопису, де група кваліфікованих експертів видавала б сертифікати якості живопису, які б стали основою для оцінки картин [24, ст.3]. Таким чином система коефіцієнтів в оцінці творів мистецтва набуде міжнародного значення і процедура оцінки твору буде менш суперечливою. В той же час це сприятиме монополізації арт-ринку. Існування подібного центру в міжнародному контексті більш вірогідно, ніж в реаліях окремого регіонального арт-ринку, адже в такому разі утримується анонімність та незалежність оцінки, сертифікації та інших важливих в арт-інвестуванні процедур. Місцеві експерти часто бувають зацікавлені в неадекватній оцінці.

Комплексність інфраструктури, яка справляє визначальний вплив на активність арт-ринку в тому чи іншому регіоні, є прямим наслідком рівня впливовості того чи іншого міста. Тож, ієрархію найвпливовіших центрів арт-ринку справедливо співвіднести з рейтингом найвпливовіших міст світу. Так, у «Звіті про багатство 2010 р.», який випустив Citi Private Bank, наведено наступний рейтинг найвпливовіших в світі міст: 1- Нью-Йорк, 2- Лондон, 3- Париж, 4- Токіо, 5- Лос-Анджелес.

За географією продажів на арт-ринку своє безумовне лідерство демонструє Нью-Йорк. Така ситуація обумовлена особливим розвитком необхідної інфраструктури, за наявності якої оформлення угод з купівлі/продажу творів мистецтва найменш ризикове. Через це найбільші за грошовим вираженням (від $5-6 млн.) угоди укладаються тільки в Нью-Йорку. Угоди такого масштабу потребують особливі умови аутентифікації, страхування, транспортування, оподаткування та проведення розрахунку. В свою чергу укладання угод на подібну суму в іншому місті може суттєво знизити ціну твору мистецтва.

Дата добавления: 2015-05-24