Розумове виховання і народна педагогіка

Розумове виховання — процес тривалий і складний. Успіх його забезпечується багатьма чинниками. Провідне місце серед них займає живе спілкування з розумними людьми ("З розумним поговорити, то й розуму наберешся, а з дурним — то й свій за губиш"). А звідси й порада: "Мудрого шукай, дурного обходь". Саме такий обмін думками дуже потрібний у спілкуванні з малими дітьми, коли в них формуються уявлення про навколишнє життя.

Збагнувши силу і значення емоційного і мовного розвитку дитини у розумовому вихованні, народна педагогіка завжди тримає його під постійним контролем. Оволодіння мовою дає змогу дитині здобути знання про дійсність опосередковано, а не тільки шляхом безпосереднього сприймання предметів або явищ. По-справжньому піклуються про розумове виховання своїх дітей ті батьки, які з ними багато говорять, чітко й у доступній формі відповідають на численні запитання малят, всіляко підтримують їхню природну допитливість, будять увагу. Ніколи не треба забувати такі чудові засоби розумового виховання, як пісні, загадки, легенди, байки, коломийки, частівки, прислів'я, приказки, сміховинки.

Залучення дитини до світу мови через пісню, насамперед колискову, має велике педагогічне значення. Для українських народних пісень характерні висока художня досконалість, влучність епітетів і метафор, милозвучність; вони закладають надійний фундамент для розвитку мовного слуху дитини, тонко розкривають поняття навколишнього світу, всіляко заохочують дитину до самостійної розумової діяльності.

Чільне місце в розумовому вихованні посідає казка, яка широко відкриває двері в навколишній світ. Казка вчить послідовно і логічно викладати думки ("Гарна пісня ладом, а казка — складом", "Казка від початку починається, до кінця читається, в середині не перебивається"). Казки цікаві за змістом, привабливі своєю образною мовою, високим емоційним зарядом.

Дійовим засобом навчання у народній педагогіці виступають народні прислів'я. Діти чують їх від дорослих і легко запам'ятовують. Народні афоризми випромінюють світлий розум і життєвий досвід народу, високий злет людської думки. Безпосереднє засвоєння прислів'їв і приказок має велике виховне значення, бо допомагає дитині подивитися на предмети зіркими очима предків та висловитися влучним словом, вірним духу народної мови. "Прислів'я тим саме й добре, — резюмує К. Ушинський, — що в цьому майже завжди, незважаючи на те, що воно "коротше від пташиного носа", є дещо, що слід дитині зрозуміти, являє собою маленьку розумову задачу, яка цілком дитині під силу".

Головне призначення розумового виховання народна педагогіка вбачає у тому, щоб розвивати в дітей цікавість, допитливість розуму й формувати на їх основі пізнавальні інтереси.

Дата добавления: 2015-05-24