Методи відбору проб повітря

Існують два основних способи відбору проб повітря для дослідження:

1. седиментаційний - заснований на механічному осіданні мікроорганізмів;

2. аспіраційний - заснований на активному проходженні повітря (цей метод дає можливість визначити не тільки якісне, а й кількісний вміст бактерій).

Проби повітря відбирають аспіраційним методом за допомогою апарату Кротова (рис.1), який складається з трьох основних частин: основи, корпуса і кришки.

Рис.1. Апарат Кротова.

У кришці укріплений диск з прозорого органічного скла з клиноподібною щілиною для засмоктування повітря. Для визначення кількості повітря, що пройшло через прилад, на зовнішній стінці корпусу поміщений ротаметр.

У верхній частині корпусу розташований обертовий диск, на який встановлюється чашка Петрі. Засмоктування повітря в прилад здійснюється відцентровим вентилятором, насадженим на вісь електродвигуна. Надходить в прилад струмінь повітря вдаряється об поверхню що знаходиться в чашці живильного середовища, залишаючи на ній мікроорганізми, і, обтікаючи електродвигун, виходить через ротаметр назовні.

Швидкість протягування повітря становить 25 л на хвилину. Кількість пропущеного повітря має становити 100 літрів для визначення загального вмісту бактерій і 250 літрів для визначення наявності золотистого стафілокока.

При відборі проб в різних приміщеннях необхідно обробляти поверхню апарату, столик, внутрішні стінки дезінфікуючим розчином спирту (70 %).

Сучасне обладнання для визначення титру, а також розмірів бактеріальних клітин дозволяє за 1 хвилину аспіраційним методом визначити ступінь забрудненості повітря (рис.2)

Рис.2. Визначення мікробного числа, патогенних мікроорганізмів (Handheld Laser-Particle Counter)

Для визначення загального вмісту бактерій в 1 м³ повітря забір проб проводять на 2% поживний агар. Посіви інкубують при температурі 37 °С протягом 24 годин, потім залишають на 24 години при кімнатній температурі, підраховують кількість колоній, що виросли і проводять перерахунок на 1 м³ повітря. Якщо на чашках поживного агару виросли колонії цвілевих грибів, їх підраховують і роблять перерахунок на 1 м³ повітря. У протоколі кількість цвілевих грибів вказують окремо.

Розрахунок. Наприклад, за 10 хвилин пропущено 125 літрів повітря, на поверхні виросло 100 колоній.

100x1000 л Кількість мікробів у 1 м³ повітря = - T - = 800 л, тобто

Кількість колоній, що виросли -1000 л кількість пропущеного повітря

Для визначення наявності золотистого стафілокока забір проб проводять на жовтково-сольовий агар (ЖСА). Чашки поміщують у термостат за температури до 37 °С на 24 години і витримують ще 24 години при кімнатній температурі, можна на 48 годин при температурі 37 ° С. Колонії, підозрілі на стафілокок, підлягають обов'язковій мікроскопії та подальшої ідентифікації.

Для санітарно-гігієнічної оцінки повітря визначають:

1) загальну кількість мікробів, що знаходяться в 1 м³ повітря;

2) кількість у тому ж обсязі повітря санітарно-показових мікробів. За концентрації цих мікробів визначають ступінь забруднення повітряного середовища аналогічно тому, як за титром кишкової палички оцінюють якість питної води.

Виявлення у повітрі закритих приміщень даних мікробів, що мають ознаки патогенності, є показником епідемічного неблагополуччя даного об'єкта.

Нормативи оцінки бактеріальної забрудненості повітря у даний час відсутні. Критерієм для оцінки чистого та забрудненого повітря в житлових, не вентильованих приміщеннях (табл. 1 і 2) прийняті показники, запропоновані А. І. Шафіровим

Таблиця 1. Критерії для оцінки забрудненості приміщень за кількістю мікроорганізмів в 1м ³ повітря

Оцінка повітря	Літній режим	Зимовий режим
	Всього мікроорганізмів	Санітарно-показових мікробів	Всього мікроорганізмів	Санітарно-показових мікроорганізмів
Чистий
Брудний

Таблиця 2. Санітарно-мікробіологічні нормативи повітря в хірургічних відділеннях

Приміщення	Умови роботи	Допустимі показники
Мікробне число в 1 м ^3	Вміст
Патогенних стафілококів	Патогенних стрептококів
Операційні	При малих операціях	Не вище 700	Не містяться у 250 л	Не містяться у 250л
При операціях на центральній нервовій системі	Не вище 15-70	Те ж	Те ж
До початку операції	Не вище 500	Не містяться у 250л	Не містяться у 250л
Після операції	Не вище 500	Те ж	Те ж
Передопераційні та перев'язувальні До початку роботи	Влітку	Не вище 1000	Менше 24	Менее16
Взимку	Чи не вище 750	Менше 52	Менше 36
Палати	Влітку	Менше 3500
Взимку	Менше 5000

2.3 Методика розрахунку. Облік посіву бактерій з повітря проводять шляхом підрахунку колоній, що виросли бактерій окремо. Знаючи площу чашки Петрі, можна визначити кількість мікроорганізмів у 1 м ³ повітря. ²; 2) вычисляют количество колоний на площади 1 дм ²; 3) пересчитывают количество бактерий на 1м ³ воздуха [5]. Для цього: 1) визначається площа живильного середовища в чашці Петрі за формулою π r ^2; 2) обчислюють кількість колоній на площі 1 дм ^2, 3) перераховують кількість бактерій на 1м ³ повітря [5].

Приблизний розрахунок. У чашці Петрі діаметром у 10 см виросло 25 колоній.

1. визначають площу живильного середовища в чашці Петрі за формулою 3,14 * 5 ² або 3,14 * 25 = 78,5 см ²

2) обчислюють кількість колоній на площі 1 дм, дорівнює 100 см ²

25колоній - 78,5 см ²

х = 25 * 100/78, 5 = 32 колоній

х колоній - 100 мм ²

тобто на площі 1 дм ² є 32 колонії.

3) перераховують кількість бактерій на 1м ³ повітря, який дорівнює 1000л. містяться 32 колоній бактерій на площі 1 дм ² відповідають обсягу 10л повітря. Щоб дізнатися кількість в 1м ³ повітря, складають пропорцію:

32 - 10

х = 32 * 1000/10 = 3200

х - 1000

Отже, в 1 м ³ повітря міститься 3200 бактеріальних тілець.

Дата добавления: 2015-05-24