Методи відбору проб води

Бактеріальні й біологічні забруднення – це різні мікроорганізми: дріжжові і цвільові грибки, дрібні водорості і бактерії, у т.ч. хвороботворні (патогенні) бактерії - збудники черевного тифу, паратифу, дизентерії, яйця гельмінтів (глистів), здатні викликати масові епідемічні захворювання.

Для визначення зараженості води хвороботворними бактеріями проводять аналіз на наявність у ній особливого виду бактерій групи кишкової палички (бактерії Escherichia coli), що є типовим представником мікрофлори.

Ступінь бактеріального забруднення визначає колі-титр (титр кишкової палички) - найменший обсяг води в мол. (1 л), що містить одну кишкову паличку

Для побутових стоків колі - титр 0,000001, тобто одна бактерія Coli міститься в обсязі стічної води 0,000001 мол. При числі бактерій 100 млн. у 1 молі стоку обсяг бактеріальної маси складає 400 л на кожні 1000 м³ стічних вод.

Усі ці забруднення знаходяться у вигляді розчину, колоїдів, суспензії і нерозчинних речовин. Маса домішок може бути різна залежно від характеру їхнього утворення.

Ступінь забруднення стічних вод оцінюється концентрацією, тобто масою домішок в одиниці об'єму в мг/л або г/м³.

Процес очищення стоків відбувається шляхом мінералізації органічної речовини в результаті його біохімічного окислювання киснем. Витрачений кисень поповнюється за рахунок його розчинення з атмосферного повітря.

Кількістю кисню, споживаного на біохімічне окислювання органічної речовини в процесі життєдіяльності аеробних бактерій, виміряються ступінь забруднення, як стічних вод, так і вод водойм.

Біохімічна потреба в кисні позначається БПК і чисельно виражає концентрацію кисню (мг/л або г/м³).

Аналогічно визначають сумарну біохімічну потребу в кисні для всієї маси органічних забруднень, що скидаються у водойму зі стічними водами.

При відборі проб води з відкритої водойми, чи колодязя вимірюють її температуру за допомогою спеціального термометра (мал. 16.1.) або звичайного хімічного термометра, резервуар якого обгорнений марлевим бинтом в декілька шарів. Температуру визначають безпосередньо у джерелі води. Термометр опускають у воду на 5-8 хв., потім швидко витягають і знімають показники температури води.

Рис. 3. Термометр для вимірювання температури води в водоймах, колодязях (а), батометри для відбору проб води на аналіз (б).

Відбір проб води з відкритих водойм та колодязів проводиться за допомогою батометрів різних конструкцій, які забезпечуються подвійним шпагатом: для опускання приладу до заданої глибини та для відкривання корка судини на цій глибині (рис. 3-б).

Для відбору проб води з проточних водойм (ріка, струмок) сконструйовано батометр з стабілізатором, який спрямовує горловину судини проти течії.

Пробу води з водопровідного крану чи обладнаного каптажу відбирають:

- для бактеріологічного аналізу, після попереднього обпалення вихідного отвору крана чи каптажу спиртовим факелом, спускання води з крана протягом не менше 10 хвилин, у стерильну пляшку ємністю 0,5 л, з ватно-марлевим корком, оберненим зверху паперовим ковпаком. Щоб не змочити ватно-марлевий корок, пляшку заповнюють приміром на три чверті з тим, щоб під корком залишилося 5-6 см повітряного простору. Посуд з ватно-марлевим корком заздалегідь стерилізують у сушильній шафі при 1600 С протягом години;

- для короткого санітарно-хімічного аналізу (органолептичні показники, основні показники хімічного складу та показники забруднення води) відбирають до одного літра у хімічно-чистий посуд, попередньо сполоснувши його водою, яку відбирають (для повного санітарно-хімічного аналізу відбирають 3-5 л води).

Під час відбору проби складають супровідний лист, в якому зазначають: вид, найменування, місце знаходження, адресу джерела води (поверхневої водойми, артезіанської свердловини, шахтного колодязя, каптажу, водопровідного крану, водорозбірної колонки); його стислу характеристику; стан погоди під час відбору проби та протягом попередніх 10 днів; причину і мету відбору проб (планове обстеження, несприятлива епідемічна ситуація, скарги населення на погіршення органолептичних властивостей води); лабораторія, в яку направляється проба; необхідний обсяг досліджень (короткий, повний санітарно-хімічний аналіз, бактеріологічний аналіз, визначення патогенних мікроорганізмів); дату і час відбору проби; результати досліджень, виконаних під час відбору проби (температура); ким відібрана проба (прізвище, посада, установа); підпис посадової особи, яка відібрала цю пробу.

Проби повинні бути доставлені в лабораторію якомога швидше. Бактеріологічні дослідження мають бути розпочаті протягом 2 годин після відбору проби або за умов зберігання у холодильнику при 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин. Фізико-хімічний аналіз проводять протягом 4 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин. При неможливості проведення досліджень в зазначені терміни проби повинні бути законсервовані (крім проб для фізико-органолептичних і бактеріологічних досліджень, а також визначення БПК, які обов’язково здійснюють у наведені вище терміни). Консервують проби 25 % розчином H2SO4 з розрахунку 2 мл на 1 л води або іншим способом залежно від показників, які будуть визначатися.

До відібраної проби додають супровідний бланк, у якому вказують адресні координати, вид джерела води, куди направляється проба, мету аналізу, дату і час відбору проби, підпис посадової особи, яка відбирала цю пробу.

Дата добавления: 2015-05-24