Проведення

Методика проведення бесід про образотворче мистецтво може бути різноманітною. На початку уроку, повідомивши тему бесіди, вчитель ставить учням запитання по даній темі. Потім він коротко розповідає основний зміст теми бесіди і тоді лише після цього приступає до аналізу репродукції.

Пропонуючи учню зрозуміти суть і зміст ілюстрації чи таблиці, вчитель звертає його увагу на розміщення предметів і фігур, на колір. Аналіз зображувальних засобів здійснюється шляхом порівняння різних таблиць, які зображають один і той же предмет, одну і туж тему. Можна порівняти за кольором, формою, за контрастом темного і світлого.

Порівняння відіграє велику роль, особливо коли цьому зображенню дають естетичну оцінку. В процесі порівняння у дітей починає вироблятись власне відношення до картини, цікавість до її розгляду. Вже в початкових класах діти здатні самостійно сприймати зображення і розповісти про це.

Вчителю слід звертати увагу на те, щоб діти частіше використовували свої враження від оточуючої дійсності при розборі таблиць та ілюстрацій. В початкових класах вони вже відрізняють на картині весну від осені не тільки за такими ознаками, але і за освітленням

Повісивши репродукцію картини і відмітивши засоби художнього вираження, в кінці бесіди на дошці були написані запитання з метою допомогти дітям висловити свої думки:

1. Чи сподобалась тобі картина і чому?

2. Що зображено на картині?

3. За якими ознаками ти діззнаєшся, що на картині зображений ранок?

Поставлені запитання допомогли учням розібратись в картині. В процесі роботи ставились також допоміжні запитання.

Часто діти прагнуть вкласти в один твір всі свої думки про картини. Це свідчить про ще не розвинене мовлення, про відсутність навичків письмово і усно самостійно вислолювати свої думки. Слід сказати, що усні відповіді учнів завжди кращі. Вчителям слід привчати дітей робити інколи опис та аналіз картин не тільки в усній формі, а й у письмовій.

52/ Сформулюйте тему та основні питання бесіди з морально-етичних проблем для учнів молодшої школи. Схарактеризуйте особливості її підготовки та проведення.

Організація і проведення бесід має віковий аспект. У початкових класах бесіди варто будувати індуктивним(от частого к общему) шляхом. Особливість її полягає в тому, що педагог, спираючись на наявні в учнів, студентів знання, моральні, етичні норми, підводить їх до розуміння, освоєння нових.

Етична бесіда — метод і засіб виховання, покликана формувати моральні поняття, моральні правила і норми, переконання учнів на різних етапах їх навчання і виховання.

Етичною бесіда називається тому, що її предметом найчастіше є моральні, етичні проблеми. Мета етичної бесіди поглиблення, закріп­лення моральних понять, узагальнення і зміцнення знань, формування системи моральних поглядів і переконань.

Етична бесіда – це метод залучення вихованців до вироблення правильних оцінок і суджень з усіх хвилюючих їх проблем. Аналізую­чи ситуацію, конкретні вчинки, діти краще з'ясовують їх сутність і значення. Ефективність етичної бесіди залежить від дотримання ряду ва­жливих умов.

Успішне проведення бесіди забезпечує дотримання таких умов:

— обґрунтування актуальності теми;

— формулювання питань, які спонукали б до розмови;

— спрямування розмови в належному напрямі;

— залучення вихованців до оцінювання подій, учинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них відповідного ставлення до дійсності, до своїх громадських і моральних обов'язків;

— підсумовування розмови, прийняття конкретної раціональної програми дій для втілення її у життя.

Дуже важливо, щоб бесіда мала проблемний характер, перед­бачала боротьбу поглядів, ідей, думок. Вихователь повинен стимулю­вати нестандартні питання, допомагати школярам самим знаходити відповіді на них.

1. Не можна допускати, щоб етична бесіда розвивалась за рані­ше складеним сценарієм з заучуванням готових або підказаних дорос­лими відповідей. Необхідно дати дітям можливість говорити те, що вони думають, навчати їх з повагою ставитися до думок інших, терп­ляче й аргументовано виробляти правильну точку зору.

2. Неприпустимо перетворювати бесіду в лекцію: вихователь го­ворить, вихованці слухають. Лише відверто висловлені думки й сум­ніви дозволяють вихователю спрямувати бесіду так, щоб діти само­стійно усвідомили сутність обговорюваного питання. Успіх залежить від того, наскільки теплим буде характер бесіди, чи розкриють в ній вихованці свою душу.

3. Матеріал для бесіди повинен бути близьким до емоційного досвіду вихованців. Не можна очікувати і вимагати від них активності при обговоренні складних питань або таких, що пов'язані з незрозумі­лими, сторонніми подіями, почуттями. Лише спираючись на реальний досвід учнів, бесіди на загальні теми можуть бути успішними.

4. В процесі бесіди важливо з'ясувати і порівняти всі точки зору. Жодна думка не може бути проігнорована, це важливо з усіх точок зору — об'єктивності, справедливості, культури спілкування.

5. Завдання керівництва етичною бесідою полягає в тому, щоб допомогти вихованцям самостійно усвідомити і сформулювати прави­льні висновки. Для цього вихователю потрібно вміти дивитися на події, вчинки очима вихованців, розуміти їхню позицію і почуття.

Помилково думати, що бесіда – спонтанний метод. Високопрофесійні вихователі проводять етичні бесіди не часто і готуються до них ґрунтовно. Етичні бесіди можуть проводитися орієнтовно за таким сценарієм: повідомлення конкретних фактів; пояснення цих фактів і їх аналіз за активної участі всіх співбесідників; обговорення конкретних аналогічних ситуацій; узагальнення найсуттєвіших ознак конкретних моральних якостей і співставлення їх з раніше засвоєними знаннями, мотивація і формулювання морального правила; викорис­тання учнями засвоєних понять при оцінці своєї поведінки, поведінки інших людей.

Тема бесіди з учнями молодшої школи: морально-етичні проблеми сучасності

Основні питання:

- що таке у вашому розумінні моральні цінності, етичні цінності?

- згадайте коли ви спостерігали порушення цих цінностей\норм

- яким чином можна покоращити…

53/ Запропонуйте тему і форму організації класної години у 5-7 класах. Опишіть особливості її підготовки та проведення.

Тема класної години:"Дерево з коріння починається, а людина - з сім’ї"

Форма:бесіда.

Особливості підготовки:підготовка учнів до розмови(психологічна),визначення місця та часу проведення,розподілити завдання між учнями,підготовка приміщення до даного заходу(прибранне,провітрене),підготувати усі необхідні матеріали(певні афоризми,цікаві історії та ін..)

Проведення: має тривати 20-30 хвилин, скаладається з 3-х частин:

1. Вступна(вітання,вступне слово класного керівника,оголошення теми,визначення місце сім’ї)

2. Основна(презентація підготовлених завдань учнями,притча)

3. Заключна(визначення головного з бесіди,заключне слово класного керівника)

54/ Визначте особливості диспуту, як форми організації виховання, запропонуйте тему, опишіть порядок підготовки та проведення дискусії

Диспут — метод виховання, який передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору. Диспути проводять у середніх і старших класах на політичні, економічні, моральні, правові, екологічні, естетичні теми, що хвилюють молодь: «Уміти жити. — Що це означає?», «Чи є щасливою людина безсовісна?», «Про смаки не сперечаються» та ін.

Характерною особливістю диспуту є полеміка, боротьба думок. Диспут не вимагає певних рішень, проте не можна допускати, щоб диспут перетворювався у суперечку заради суперечки. Він покликаний навчити школяра дисциплінувати свою думку, дотримуватися логіки доведення, аргументувати свою позицію, бути толерантним до іншої позиції.

Диспут є складним методом і вимагає високого рівня професійної підготовки педагога. Він повинен уміти делікатно і з повагою ставитись до висловлювань учнів, аргументувати їх, нікого не ображати і не принижувати, вільно володіти матеріалом теми, оперативно спрямовувати хід диспуту, стимулювати активність учасників.

Тема диспуту не повинна нав’язуватися класним керівником, вона має виходити з потреб учнівського колективу. Тематику диспутів підбирають з таким розрахунком, щоб спонукати учнів до думки про мету життя, про справжнє щастя, про обов'язок людини перед суспільством. Тематика диспутів має спонукати учнів до глибоких роздумів, пошуку власних шляхів вирішень обговорюваної проблеми. На диспуті можна обговорити факти, що мають місце в класі чи в школі, літературний твір, газетну чи журнальну статтю. Обираючи тему диспуту, необхідно виявити, наскільки учні обізнані з нею, які погляди і переконання наявні в них з цієї проблеми.

Диспут потребує ретельної, глибоко продуманої підготовки як самого вихователя, так і учнів. Важливо ознайомити їх з характером питань, які слід поставити проблемно, створити умови для вільного спілкування, спеціально вчити правилам доказового і яскравого виступу.

Диспут (мета - виявити різні погляди на проблему; остаточного рішення немає)

Мета диспуту: навчити обстоювати свою думку, формулювати, аргументувати її тощо, толерантно ставитись до думок інших, жити в колективі, де є різні думки.

Етапи підготовки і проведення

Підготовчий етап - визначення теми, мети диспуту (має бути конкретною, орієнтованою на інтереси його учасників), створення організаційної групи (бажано, щоб до неї входили дорослі й учні), розподіл обов'язків, вибір ведучого. Під час визначення основних питань, слід намагатися, щоб вони були значущими для учнів, містили в собі приховані суперечності, але при цьому позбавлені провокативності. Доцільно обговорювати не більше 5-6 питань. Вже за три-чотири тижні в класі вивішується художньо оформлений плакат-оголошення, де вказується тема з одним або кількома епіграфами, основні питання теми, література. Його бажано доповнити правилами або законами диспуту.

Випуск окремого номера стінної газети, оформлення вітрини з книгами, журнальними і газетними статтями до його теми, проведення анкетування, індивідуальних і групових бесід, радіопередач тощо.

Підготовка ведучого - продумати як викликати обмін думками між його учасниками, вміло керувати полемікою, спрямовувати її так, щоб вона не перетворювалась в беззмістовну балаканину. Він повинен вчасно зупинити тих, які надто відхиляються від головного, допомогти тим, хто висловлює розумні думки, але не вміє їх аргументувати, підвести учасників дискусії до необхідних узагальнень і правильних висновків.

Основний етап передбачає розвиток дискусії на основі сформульованих питань,які мають стимулювати роздуми учнів над проблемою, кристалізувати власне ставлення до неї. Диспут нерідко розпочинають з проблемного запитання до аудиторії, показу інсценованого епізоду літературного твору. Найкращий початок – короткий виступ ведучого, в якому оголошується, порядок проведення диспуту, конкретизується предмет обговорення, його актуальність, уточнюються окремі поняття.

Завершальний етап передбачає короткий аналіз диспуту, найхарактерніших позицій та рефлексію - відзначаються помилкові погляди і судження учасників, найвлучніші аргументи, позиції, цікаві приклади та факти, щирість учасників, детальніше зупиняються на тому що цінного, корисного дає диспут його учасникам.

55/ Визначте особливості дискусії як форми організації виховання, запропонуйте тему, опишіть порядок підготовки та проведення дискусії.

Дискусія – дієвий метод обговорення питання, що вивчається. Вона передбачає колективне обговорення якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина.

«Сутність дискусії, – на думку Ч. Купісевича, – полягає в обміні думками на певну тему між учителями й учнями або тільки між учнями». Ці думки можуть бути як власними, так і спиратися на погляди інших людей. Ефективну дискусію характеризує розмаїття думок, бажання відшукати найбільш прийнятний варіант розв'язання дидактичної проблеми й активна участь у ній співрозмовників. Порівняно з лекцією та бесідою вона створює сприятливіші умови для активізації учнів і впливу на їхню психіку, зокрема на творчу уяву. Дискусія вимагає від учнів не простої відповіді на запитання, а навпаки – обгрунтованого, емоційно забарвленого та змістовного варіанта розв'язання дидактичної проблеми, ясного і чіткого висловлювання своїх думок. Вона викликає сильні емоційні почуття в учасників, сприяє виникненню різних групових соціально-психологічних явищ, формує навички колективної роботи й уміння вислухати позиції інших учнів.
Різні види навчальної дискусії можна застосовувати під час дидактичної роботи з різними категоріями учнів.

В. Оконь пропонує три види дискусії:
– «побіжна» (виникає стихійно під час розгляду та обговорення складних питань, які цікавлять більшість учнів);
– дискусія, спрямована на формування переконань;
– справжня навчальна дискусія (спеціально організовується для розгляду важливої дидактичної проблеми).

Організовуючи дискусію, слід виходити з того, що найоптимальніша чисельність її учасників має не перевищувати 15 осіб, які, розподілившись на групи, розташовуються у приміщенні у формі кола, підкови.

Організація дискусії передбачає 3 етапи:

1.Підготовчий - доцільно сформулювати тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, дібрати відповідну літературу для підготовки, визначити час і місце проведення дискусії. Учасників дискусії краще розмістити у приміщенні так, щоб усі присутні бачили одне одного в обличчя і добре чули. На обговорення не слід виносити більше 5 питань. Якщо тема складна то потрібно зробити невеликий вступ, щоб учасникам було легше визначитись щодо основних понять.

2.Основний - обговорюються ті питання, які були винесені на порядок денний. Процесом обговорення керує ведучий від виконання ним своєї ролі багато в чому залежить хід і результати дискусії.

3.Заключний - підбиття підсумків. Це звичайно робить ведучий, але можна доручити це і досвідченому спеціалісту з числа учасників. Він оцінить повноту і глибину теми, новизну інформації, відзначить різні погляди, наголосить на значущих результатах обговорення. Добре якщо до аналізу дискусії буде долучено і інших учасників.

Як свідчать спостереження дискусія не повинна тривати понад 3 години, зловживання часом може викликати роздратування у присутніх. Ведучий має відчути кульмінаційний момент після якого звичайно інтерес до обговорення зменшиться і підбити підсумки. Як правило для повідомлення надається 15-20 хвилин, для виступу 3-5 хвилин. Якщо під впливом дискусії у частини учасників змінилися установки то це означає, що подіяв «ефект переконання». Він виявляється навіть тоді, коли в декого зароджуються сумніви щодо правильності своїх поглядів. «Нульовий ефект» дискусії буває тоді, коли погляди, думки більшості людей не змінюються, це може бути наслідком пасивного ставлення до дискусії та браком підготовки до неї. Якщо в декого під час дискусії сформулюються погляди протилежні тим, які хотілося сформулювати під час організації то це означає дію «ефекту бумеранга», тобто негативний результат дискусії.

Головну роль у забезпеченні ефективності дискусії відіграють правила її ведення. Творча ініціатива педагога та активна участь учнів мають вирішальне значення. Дидактично-виховної мети дискусії буде досягнуто тільки за умови дотримання всіма її учасниками таких правил:

1.точне визначення навчальної проблеми, що підлягає обговоренню;

2.докладне уявлення про методи, прийоми і способи її розв'язання;

3.чітке визначення змісту понять, термінів і категорій, які використовуватимуть учасники дискусії;

4.обов'язкове обгрунтування власної позиції;

5.можливість відкритого висловлювання своїх думок і шанобливе ставлення до опонентів та їхніх поглядів.

Тематика дискусій зазвичай різноманітна: «Поет чи громадянин?», «Краса, мода й хороший смак», «Посієш звичку – пожнеш характер», «Книги чи кінофільми?», «Усі професії важливі», «Кохання чи пристрасть», «Можу, хочу, мушу» тощо.

56/ Запропонуйте тему та форму організації класної години в 10 класі. Опишіть методику її підготовки і проведення.

Класна година - форма позакласної виховної роботи, яка передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування класного керівника з учнями на рівні педагогіки, співробітництва з метою формування у них соціальної зрілості.

Методика підготовки.

1. Організація класної години починається з психологічної підготовки учнів до серйозної розмови.

2. визначити тему і методи проведення класної години,

3. місце і час його проведення,

4. скласти план підготовки та проведення класної години,

5. залучити в процес підготовки та проведення якомога більше учасників,

6. розподілити завдання між творчими групами і окремими учнями. Як і в будь-якому виховному заході, він враховує вікові особливості дітей, особливості класного колективу, рівень його розвитку.

Проведення.

1. Вступна частина. Оголошується тема класної години, вчитель говорить вступне слово, налаштовує учнів на роботу, намагається активізувати увагу учнів, забезпечити досить серйозне і шанобливе ставлення до теми розмови, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини, виробництві, розвитку суспільства і науки.

2. Основна частина, цілі якої визначаються виховними завданнями класної години. Обговорюється суть проблеми, учні висловлюють свою точку зору на питання. Вчитель підтримує бесіду, керує нею, ставить питання, відповідає на питання учнів. Можливі проведення тестових завдань на закріплення знань.

3. Заключна частина. Важливо стимулювати потребу школярів у самовихованні, їхнє бажання внести зміни в роботу класу. Підбиття підсумків.

Тема класної години може бути написана на дошці або плакаті, де, крім неї, вказуються питання, що підлягають обговоренню. На аркуші паперу як афоризм можна навести слова видатної особистості або цитату з відомої книги.

Зміст класних годин, методи і форми взаємодії вихованців з класним керівником залежать не тільки від віку учнів, а й від їхньої позиції. Якщо на перших класних годинах організатором є класний керівник і інформація виходить в основному від нього, то на наступних класних годинах в їх проведення можуть включатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник вчить їх аналізу життєвих явищ.

· врахування вікових особливостей школярів;

· можливість відвертого обміну думками, характер діалогу;

· стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки.

Орієнтовний перелік тем

"Як з'явився етикет", "Наша Конституція", "Проблеми сучасного суспільства", "Як стати щасливим?", "Ким бути?", "Яким бути?", "Про мужність і жіночність". "Культура поведінки закоханих"

57/ Схарактеризуйте особливості підготовки та проведення дискусії в 10-му класі.Запропонуйте її тему та питання.

Тема уроку: «Нема щастя там, де нема простоти й правди» (Сімейні та суспільні стосунки в романі Л.Толстого «Анна Кареніна»).

Епіграф: «Мне отмщеніє, і аз воздам…» Підготовка учнів до уроку: прочитати роман «Анна Кареніна», дати характеристику образам твору (Анна, Л.евін, Вронський, Каренін, Облонський та ін.), виявити в них позитивні й негативні риси; дати своє тлумачення епіграфа до роману: «Мне отмщеніє, і аз воздам..,»; підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях письменника; прочитати книгу Т.Кузьмйнської «Моє життя вдома і в Ясній Поляні» (1986) та інші біографічні матеріали про Толстого і дати відповідь на питання: «Які стосунки були у письменника з сім’єю? Чому він полишив рідних на схилі літ?..»

Дата добавления: 2015-05-24