Причини складних порушень розвитку

Завдання корекційної освіти дітей зі складними порушеннями розвитку

Інколи у дітей буває порушено не одну, а водночас дві (а то і три) сфери. У цих випадках досліджують одночасне поєднання декількох аномалій розвитку. Таке явище носить назву складний дефект.

Складні дефекти зумовлені комплексом порушень, що істотно спотворюють, викривлюють, у порівнянні з нормою, перебіг психічних процесів. Раніше такий стан дітей позначали терміном «комбінований дефект». Нині, як застарілу, цю дефініцію майже не використовують.

Важливим є вивчення своєрідності психічного розвитку людей зі складними порушеннями і визначення шляхів психолого-педагогічної допомоги цим людям та їхнім сім’ям.

Завдання корекційної педагогіки щодо таких дітей полягають у:

1) описі загальних і специфічних закономірностей їх розвитку;

2) розробці методів їх діагностичного вивчення;

3) психологічному обґрунтуванні змісту і методів їх навчання і виховання;

4) вивченні особливостей соціально-психологічної адаптації цієї групи людей у суспільстві.

Кількість сліпоглухих людей у світі складає біля одного мільйона чоловік. До них відносять усіх тих, що мають порушення зору і слуху. Серед них є:

- діти із вродженою або рано набутою сліпоглухотою;

- діти із вродженими порушеннями зору, що втрачають з віком і слух;

- глухі або слабочуючі з народження люди, порушення зору у яких з’явилися із віком;

- люди, що втратили слух і зір у зрілому або літньому віці.

Визначення сліпоглухоти у різних країнах багато в чому залежить від трактування цього поняття нормативними документами конкретної держави.

Для вчасної діагностики складного порушення дуже важливими є знання щодо причин, які можуть привести до ураження відразу декількох функцій організму. Коли ми досліджуємо один первинний дефект розвитку дитини, то розглядаємо вірогідність його спадкового або екзогенного походження. Складне порушення розвитку може бути викликане однією або декількома причинами, різного або однакового походження.

Можливими є декілька варіантів складного за етіологією порушення:

- один дефект має генетичне, а другий - екзогенне походження і навпаки (наприклад, дитина наслідує виражену короткозорість по лінії матері, а порушення рухової сфери набула в результаті пологової травми);

- обидва дефекти обумовлено різними генетичними чинниками, що діють незалежно один від одного (наприклад, порушення слуху успадковане по лінії батька, а порушення зору - по лінії матері);

- кожен дефект обумовлено різними екзогенними чинниками, діючими незалежно (наприклад, дитина набула порушення слуху у результаті перенесеної скарлатини, а порушення рухів настало після травми хребта);

- обидва порушення є різними проявами одного і того ж спадкового синдрому;

- два дефекти виникли у результаті дії одного і того ж екзогенного чинника.

Найбільш вивчено два останні варіанти причин складних порушень, коли одне захворювання (спадкове або екзогенне) може стати причиною складного або навіть множинного порушення розвитку у дитини. У групі множинних порушень у дітей переважають уроджені форми патології, які у більшості випадків мають генетичне походження. Рідше як види складних порушень зустрічаються хромосомні синдроми.

Класичним прикладом множинного дефекту хромосомного походження є синдром Дауна. Окрім розумової відсталості у дітей із цим синдромом у 70 % випадків наявне порушення слуху і в 40 % - виражений дефект зору. Майже 30 % дітей із синдромом Дауна мають комплексний сенсорний дефект (порушення зору і слуху) у поєднанні з розумовою відсталістю.

До екзогенних за походженням захворювань, що спричинюють складні і множинні порушення розвитку, відносять різні захворювання, перенесені у пренатальному (внутрішньоутробному) і постнатальному періодах. Найбільш відомими з них є краснуха, кір, туберкульоз, токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція тощо.

Вірус краснухи проникає від хворої матері через плаценту у плід і може викликати множинні вади розвитку дитини. Найбільший ризик множинного ураження плоду виникає на ранніх термінах вагітності, коли органи зору, слуху і кровообігу розвиваються найбільше. Вважають, що приблизно третина з тих дітей, які перенесли краснуху в утробі матері, з’являється на світ зі складними вродженими порушеннями.

Приблизно 87 % уражених дітей мають порушення слуху; 46 % - вроджені вади серця; 34 % - вроджені порушення зору і 39 % - труднощі у навчанні. У частини дітей усі ці вади розвитку зустрічаються водночас у вигляді вродженої катаракти обох очей, глухоти і вроджених вад серця. З початку 70-х років у розвинених країнах світу проводять профілактичні щеплення проти краснухи, які мінімізували випадки народження дітей із синдромом уродженої краснухи.

Іншим відомим внутрішньоутробним хронічним вірусним захворюванням, яке може привести до складного дефекту, є цитомегаловірусна інфекція (ЦМВ). Вірус цього захворювання передається під час близького контакту і є найбільш поширеним серед усіх уроджених інфекцій. Захворювання часто протікає у дітей майже без видимих симптомів і підтверджується тільки після лабораторних досліджень.

Як наслідок цієї інфекції у дітей можуть виникати ізольовані порушення (вроджена клишоногість, глухота, деформація неба і мікроцефалія) або комплексні (глухота і порушення зору у вигляді хоріоретиніту або атрофії зорових нервів, ДЦП і глухота). Профілактику внутрішньоутробної краснухи в останні роки проводять досить успішно, тому ЦМВ залишається найбільш небезпечною інфекцією, наслідком якої можуть бути вроджені складні порушення у дітей.

Причинами вроджених порушень зору і слуху, порушень зору і розумової відсталості може стати захворювання матері на токсоплазмоз, сифіліс та ін. Такі постнатальні захворювання, як кір або скарлатина, важкий грип або нейроінфекції, перенесені в дитячому віці, також можуть спонукати виникнення складного порушення розвитку у дитини.

На думку фахівців, зростає кількість дітей із вродженими порушеннями зору і слуху серед тих, що з’явилися на світ глибоко недоношеними і яких було врятовано завдяки досягненням сучасної медицини. Приблизно в 11 % недоношених дітей виявляють аномалії розвитку очей, що ведуть до глибоких порушень зору і навіть сліпоти. У глибоко недоношених дітей при неадекватному кисневому режимі під час штучного виношування в кювезах розвивається ретинопатія недоношених (ураження сітківки).

Наслідком глибокої недоношеності у таких дітей можуть стати і порушення слуху. У деяких випадках до бісенсорного дефекту додається ДЦП або інші порушення. Іноді глибока недоношеність є наслідком внутрішньоутробних перенесених інфекційних захворювань.

До неясних за природою причин множинних, у тому числі й сенсорних, порушень відносять CHARGE-асоціацію, що все частіше зустрічається у дітей із подвійним сенсорним та множинним порушеннями. Ця назва склалася з поєднання перших латинських букв шести слів, що означають різні порушення (порушення зору у вигляді колобоми райдужки або сітківки; порушення серцевої діяльності; труднощі ковтання і дихання, що виникли внаслідок звуження або атрофії носових отворів - хоан; відставання в рості; недорозвинення статевих органів; порушення органів слуху).

Дата добавления: 2015-05-24