Поняття про педагогічний процес

План

Тема 4. Цілісний педагогічний процес.

Особливості особистісного розвитку.

- перехід самосвідомості на якісно новий рівень;

- збільшення значимості власних цінностей відкриття свого внутрішнього світу (внутрішнього “я”);

- переростання самооцінки окремих якостей особистості у цілісне ставлення до самого себе;

- усвідомлення своєї унікальності, неповторності спричиняє інколи виникнення почуття одинокості, неможливість виразити у спілкуванні всю повноту почуттів, вибірковість дружби;

- потреба у неформальному, довірливому спілкуванні із дорослими;

- формування почуттів дорослості не взагалі, а чоловічої чи жіночої дорослості;

- зміни в мотивації, зокрема в потребах, інтересах;

- спілкування з однолітками найповніше реалізує потребу в коханні, тому що спілкування з друзями стає інтимно-особистісними, виникає почуття дружби, кохання;

- юнаки та дівчата знаходяться у постійному очікуванні спілкування з однолітками, яке відрізняється від особливою довірою, інтенсивністю, сповідальністю, невдачі у спілкуванні переживаються дуже важко;

- виникає особливий інтерес до спілкування з дорослими, батьками, сім’я стає тією малою соціальною групою, де вони відчувають себе спокійно та впевнено;

- при досягненні ідеального союзу у старшокласників з’являється потяг до самовиховання, що перетворює самопізнання у свідоме формування нових, бажаних елементів поведінки;

- відбувається становлення моральної самосвідомості.

1. Поняття про педагогічний процес.

2. Педагогічний процес як система.

3. Закономірності педагогічного процесу.

4. Організація педагогічного процесу.

Література:

1. Кушнір В.А. Характеристика особливостей педагогічних систем // Педагогіка і психологія, - 1999. - №4.

2. Кушнір В.А. Естетичні і соціокультурні особливості навчального процесу // Рідна школа, - 2000. - №3.

3. Касьянова О. Педагогічний аналіз взаємодії вчителя та учня у навчальному процесі // Рідна школа, - 2000.

4. Павленчик В.О. Системний підхід у дослідженнях проблем виховання дітей // Педагогіка і психологія, - 1999. - №2 – с.59-66.

“Процес” – це сукупність послідовних дій з метою досягнення певного результату. В ході педагогічного процесу педагог ставить завдання виховати і прагне їх реалізувати. Вихованець, сприймаючи виховний вплив, проявляє власну активність, впливає на педагога і на самого себе. Взаємна активність вихователів і вихованців позначається термінами “педагогічна взаємодія”, “педагогічне співробітництво”, “педагогічне партнерство”.

Взаємодія – це взаємини між людьми, які, вирішуючи спільні завдання, взаємо впливають, взаємодоповнюють один одного і досягають успіху у розв’язанні поставлених завдань.

Педагогічний процес – це динамічна взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на досягнення поставленої виховної мети.

Поняття “педагогічний процес” та “навчально-виховний процес” в цілому тотожні, але більш вдалим є поняття “педагогічний процес” оскільки воно відображає єдність навчання, виховання та розвитку на основі цілісності та спільності.

Рушійні сили педагогічного процесу.

Педагогічний процес не є розривним ланцюгом розвиваючих взаємодій вихователів і вихованців. Не завжди така взаємодія протікає гладко. В одному випадку у формуванні взаємин виявляється позитивна тенденція, в іншому – виникають перешкоди, конфлікти. Так само суперечливо і нерівномірно відбувається розвиток вихованця. Він може добре опанувати необхідний обсяг наукових знань, але не зробити належних світоглядних і моральних висновків. Часто виникає суперечність між прагненням поводити себе відповідно до вимог моральної норми та відсутністю сили волі та відповідних навичок поведінки.

Суперечності, протиріччя є необхідною умовою педагогічного процесу, вони є рушійною силою педагогічного процесу.

Педагог повинен уміти виявити причини суперечностей, знаходити компроміс, поєднувати інтереси, будувати партнерство з вихованцем.

Дата добавления: 2015-05-24