Норма - це завдання, яке фіксує гранично допустимі витрати конкретного матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції або виконання одиниці роботи

Матеріально-технічне забезпечення включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і купівлю на товарно-сировинній біржі, укладення прямих договорів з постачальниками, організацію доставки, зберігання і видачу споживачам на підприємстві.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах задовольняються двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним.

Інтенсивний шлях передбачає більш економне витрачання сировини, матеріалів, палива за рахунок раціонального розкрою матеріалів, застосування прогресивних, науково обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів та дотримання їх у процесі виробництва, використання безвідхідних технологій, утилізації відходів матеріальних ресурсів. Це забезпечує скорочення матеріальних затрат і зниження собівартості продукції.

Екстенсивний шлях передбачає закупівлю або виготовлення більшої кількості сировини, матеріалів, енергії і пов'язаний з додатковими затратами.

Оскільки економне витрачання матеріальних ресурсів рівнозначне збільшенню їх виробництва, то підприємства повинні постійно вишукувати внутрівиробничі резерви економії та раціонального використання матеріальних ресурсів.

Важливий інструмент пошуку таких резервів - економічний аналіз, основним завданням якого є:

· вивчення потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

· оцінка реальності та економічного обгрунтування планів
матеріально-технічного забезпечення, його взаємозв'язок з
планом виробництва;

· оцінка забезпеченості плану поставок укладеними договорами,
якості договорів;

· оцінка вибору постачальників матеріально-технічних ресурсів;

· аналіз виконання планів матеріально-технічного забезпечення
за обсягом, асортиментом, строками, якості ресурсів і вплив
на обсяг виробництва продукції, її собівартість та інші
показники;

· оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

· виявлення та оцінка внутрішніх невикористаних резервів
економії матеріальних ресурсів та розробка заходів щодо їх
використання.

Аналіз проводять за даними форм статистичної звітності № 1-СН, 3-СН, 4-СН, 11-СН, 12-СН - про наявність і використання матеріальних ресурсів, ф. № 5-С - про витрати на виробництво, плану матеріально-технічного постачання, договорів на поставку сировини, матеріалів, палива, оперативними даними відділу матеріально-технічного постачання, даними про нормативи та норми витрат матеріальних ресурсів.

Насамперед у ході аналізу необхідно дати оцінку обґрунтованості плану матеріально-технічного постачання, правильності розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах, тобто оцінити якість плану матеріально-технічного постачання.

Оцінюючи якість плану матеріально-технічного забезпечення, вивчають:

· повноту врахування в плані всієї потреби підприємства: на
виробництво продукції (включаючи заділи в незавершеному
виробництві), на виконання дослідних та експериментальних
робіт, виготовлення нестандартного технічного оснащення і
пристосувань, ремонт основних фондів тощо;

· правильність розрахунку потреби, а саме: урахування при
визначенні плану постачання зміни в номенклатурі та асортименті запланованої до випуску продукції, зміни (зниження або зростання) питомих витрат матеріалів, сировини та інших цінностей на одиницю продукції та обґрунтованість цих змін;

· правильність визначення суми джерел покриття потреби підприємства в матеріальних ресурсах.

Потреба в матеріально-технічних ресурсах визначається по-різному, залежно від їх призначення. Так, кількість машин та устаткування обчислюється епізодично при проектуванні виробничих систем. Розрахування потреби в матеріалах проводиться регулярно за єдиною методичною основою.

В основу розрахунку всієї потреби повинні бути покладені нормативи і норми витрат ресурсів на одиницю продукції та складських запасів.

Норми повинні враховувати підвищення якості продукції, її конкурентоспроможність, прогресивність нових видів і відображати головні напрями технічного прогресу.

У ході аналізу дають оцінку обгрунтованості норм витрат, виявляють наявність застарілих, завищених норм, які не орієнтують підприємство на досягнення кращих результатів. Для аналізу обгрунто­ваності норм витрат порівнюють:

· поточні норми і фактичні витрати із середньогалузевими;

· поточні норми на порівнювану продукцію з нормами минулого
періоду;

· фактичні витрати з поточними нормами.

Порівняння поточних норм і фактичних витрат із середньо-галузевими дасть можливість з'ясувати місце підприємства серед його конкурентів, допоможе відшукати оптимальне рішення у визначенні реальних витрат, які приймаються в розрахунок поточних.

Для оцінки прогресивності поточних норм порівнюваної продукції необхідно порівняти поточні норми з нормами минулих періодів. А порівняння поточних норм з фактичними витратами покаже підвищення чи зниження ефективності використання матеріалів у виробництві.

Як уже зазначалося, визначення потреби підприємства в матері­альних ресурсах передбачає врахування запасів того чи іншого виду матеріальних ресурсів. Запаси на підприємствах відіграють велику роль, оскільки їх наявність надає підприємству свободу в прийнятті рішень щодо складання виробничого плану і маркетингових заходів. Без запасів підприємство змушене обмежувати свою діяльність, закуповуючи сировину і матеріали відповідно до жорсткого графіка виробництва. У разі тимчасової відсутності того чи іншого виду сировини або матеріалів можна втратити як теперішній, так і майбутній продаж покупцям.

При створенні запасів у підвищеному обсязі підприємство зможе одержати економію часу за рахунок можливості в найкоротший термін налагодити виробництво, свободу в здійсненні закупівель і швидко виконуватиме замовлення. Але необхідно враховувати витрати на збереження та перевезення запасів. Упущена вигода від вкладень у зайві запаси може становити значну величину. Саме тому запаси необхідно збільшувати лише доти, доки загальна економія перевищує загальні затрати на утримання додаткових запасів.

Дата добавления: 2015-05-24