Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення вмісту жиру в м'ясі




 

Методичне забезпечення: Апарат Сокслета, органічний розчинник (у лабораторіях частіше використовують сірчаний чи петролейний ефір), сушильна шафа, бюкси, ексикатор, паперові пакетики з фільтрувального паперу.

Апарат Сокслета складається з колби-випарника, екстрактора і кулькового холодильника. Екстрактор має дві трубки — одна більш широка, інша — вузька (сифон), по якій зливається ефір. Перед роботою апарат Сокслета збирають, тобто колбу для розчинника з'єднують з екстрактором, а екстрактор — з холодильником. У зібраному вигляді апарат Сокслета закріплюють у штативі Бунзена.

 

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

 

Біохімічне підґрунтя. Метод заснований на вилученні жиру органічними розчинниками: сірчаним (температура кипіння 35°С) чи петролейним (30—80°С) ефіром, бензином (80—105°С), бензолом (80,3°С), сірковуглецем (46°С), чотирихлористим вуглецем (76,5°С), трихлоретиленом (85°С) і деякими іншими. Органічні розчинники витягають із зразку не тільки нейтральні жири, але і фосфатиди, альдегіди, кетони, сірчисті сполуки, органічні кислоти, смоли, що фарбують речовини і т.д. Такий загальний екстракт зветься "сирим" жиром.

 

Техніка визначення. 1. Приготувавши пакетики з фільтрувального паперу, їх поміщають у бюкси і висушують у сушильній шафі при температурі 100—105 °С, охолоджують у ексикаторі і зважують. У пакетик насипають 1—2 г висушеного зразку м’яса, поміщають у бюкс і знову висушують у термостаті при температурі 100—105 °С до постійної маси.

2. Висушені і зважені в бюксах пакетики з зразком (на пакетиках пишуть простим олівцем номер бюкса) розміщують в екстракторі апарата Сокслета, заливають ефіром і залишають на ніч. Наступного дня доливають в екстрактор стільки ефіру, щоб після його зливання з екстрактора в ньому залишався ще деякий надлишок (50—25 мл) ефіру.

3. Колбу апарата Сокслета ставлять на водяну баню, нагрівають на повільному вогні (розчинник не повинен сильно кипіти). Нагрівають у колбі, ефір випаровується і піднімається широкою трубкою екстрактора у холодильник. У холодильнику ефір конденсується і краплями стікає в екстрактор, де знаходяться пакетики з досліджуваним зразком. Як тільки екстрактор наповниться ефіром до верхнього вигину сифонної трубки, ефір з розчиненим у ньому жиром починає стікати сифонною трубкою в колбу.

4. При рівномірній екстракції протягом години відбувається 4-5 зливань ефіру. Зразки, багаті жиром, екстрагують 10-12 годин, а зразки з низьким вмістом жиру — 5-6 годин.

5. Після закінчення екстракції пакетики виймають, розкладають на великому годинниковому склі і висушують у витяжній шафі. Потім пакетики поміщають у відповідні бюкси, ставлять їх у термостат і висушують при 100 — 105 °С до постійної маси. Результати досліджень записують у форму (табл. 8).

Вміст сирого жиру обчислюють за формулою:

,

де х - вміст сирого жиру в досліджуваному зразку, %;

m- маса бюкса і пакетика з наважкою корму після висушування до екстрагування жиру;

m1 маса бюкса і пакетика з наважкою після екстрагування і висушування;

b - наважка зразку в повітряно-сухому стані;

100 - коефіцієнт для перерахування у відсотки.

Таблиця 18




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 725; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.