Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів

Контрольні запитання і завдання

1. Що таке валютний блок? Які економічні передумови його утворення?

2. Охарактеризуйте стерлінговий, доларовий та золотий ва­лютні блоки.

3. Які основні економічні ознаки валютної зони?

4. Назвіть найбільш характерні риси стерлінгової, доларової валютних зон та зони французького франка.

5. Яка була мета створення Європейської валютної системи?

6. Назвіть основні етапи переходу до Валютного союзу країн ЄС.

7. Охарактеризуйте позиції окремих країн ЄС щодо введення єдиної валюти євро.

8. Коли було створено Європейський центральний банк?

9. Назвіть вимоги, що ставляться до фінансово-економічних показників країн, які бажають приєднатися до зони євро.

10. Охарактеризуйте перспективи співпраці України з країна­ми зони євро.

Діяльність міжнародних організацій пов'язана з виконанням певних функцій, що визначаються їхніми статутами. Фінансове за­безпечення таких функцій здійснюється через фонди, створювані цими організаціями. Це можуть бути узагальнені фонди, наприклад бю­джет Організації Об'єднаних Націй, і цільові — під конкретні захо­ди і програми. Тому суб'єктами міжнародних фінансів на наднаціо­нальному рівні виступають, з одного боку, міжнародні економічні організації, з іншого, — міжнародні фінансові інституції.

Міжнародні економічні організації вступають у взаємовідноси­ни з урядами окремих країн з приводу формування власного бюдже­ту чи інших фондів. Отримані кошти використовуються на фінансу­вання централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на утримання їхнього апарату та на фінансову допомогу окремим країнам. Таким чином, кожна країна може отримувати кошти від міжнародних організацій як у вигляді прямого фінансування (як правило, тільки в окремих випадках), так і в опосередкованій формі через різні централізовані заходи, проекти і програми, що стосують­ся її чи поширюються на неї.

Міжнародні фінансові інститути можуть мати взаємовідноси­ни як з урядами, так і з суб'єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямами. Пер­ший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідно­сини — надання кредитів урядам та їх погашення і сплату про­центів. Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кре­дитний характер. Міжнародні фінансові інститути фінансово забез­печують певні проекти, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі.

Отже, як міжнародні економічні організації, так і фінансові інсти­тути забезпечують централізацію певної частини міжнародних фінан­сових ресурсів для забезпечення потреб світового господарства. Вони фінансують окремі проекти і програми, керуючись інтересами саме світового господарства в цілому, а не окремих країн, якими б важли­вими ті інтереси для цих країн не були. При цьому інтереси окре­мих країн на стадії розгляду та затвердження таких проектів і про­грам обов'язково присутні.

Наростання процесів інтеграції, інтернаціоналізації та глобалі­зації господарського життя зумовлює як посилення ролі діючих орга­нізацій та інститутів, так і створення нових, що, у свою чергу, веде до підвищення рівня централізації фінансових ресурсів, збільшення як їхньої маси, так і обсягів міжнародних фінансових потоків.

Враховуючи ту особливість, що міжнародні фінансові інститути виконують певні специфічні функції наднаціонального характеру з координації та регулювання міжнародних фінансів, у підручнику їх діяльність саме під цим кутом зору розглянуто в наступному розділі. Цей розділ присвячено аналізу діяльності найважливіших міжнародних економічних організацій як суб'єктів міжнародних фінансів.

Дата добавления: 2015-05-24