КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Літературний огляд
1.1. Методи перетворення природної сировини в етиловий спирт. Одним з найбільш давніх методів одержання етилового спирту із природної сировини є метод бродіння цукристих речовин, який використовували монахи Англії ще в 10 ст. н.е. [1]. На сучасному етапі найбільш поширеним є переробка цукристих речовин зернової сировини для одержання етанолу харчової якості [2]. Хімізм вищенаведеного процесу бродіння [3] можна проілюструвати на прикладі глюкози, до якої в кінцевому етапі гідролізуються цукристі речовини природної сировини:
Відомо, що процес бродіння каталізується дріжджовими бактеріями і проходить за температури від 10 °С до 35 °С. При низьких температурах дріжджові організми стають малоактивні аж до припинення своєї життєдіяльності, але при підвищенні температури відновлюють свою роботу. При високих температурах дріжджі гинуть і процес бродіння повністю припиняється [4]. Відомо, що Закарпаття не володіє потужними земельними ресурсами для масштабного вирощування зернових культур [5], тому пошук вихідної сировини був спрямований на плодово-ягідний ресурс нашого краю, а саме, ми зупинились на винограді. Сама назва рослини говорить про його переважне призначення [6]. Для отримання вина ягоди винограду розчавлюють і отриману масу або відфільтровану від мезги (тобто твердих частин роздавлених плодів) й рідину піддають спиртовому бродінню. Технологія приготування різних марок вин дуже специфічна, описати її в короткій формі неможливо. Зазначимо тільки, що для кожної марки вина використовують виноград одного або групи родинних сортів. Ось чому, багато вин носять ті ж назви, що і сорти винограду: Аліготе, Мускат, Рислінг, Ркацителі, Сапераві, Фетяска, тощо [6]. Суттєве значення для винного виробництва має вміст цукру у винограді, однак колір, смак і аромат вина залежать значною мірою від інших речовин, присутніх у плодах різних сортів винограду. Саме сортова специфіка плодів та особливості технології відіграють вирішальну роль у виробництві марочних вин. Наприклад, білі столові вина отримують з виноградного соку, відфільтрованого від мезги ще до початку бродіння. А для червоних столових вин, навпаки, зброджують всю тискову масу плодів, тобто сік, що не відокремлений від мезги. При цьому у вині виявляються розчиненими дубильні, фарбувальні і ароматичні речовини не тільки соку, але і насіння, і шкірки ягід. Білі столові вина служать сировиною для вироблення ігристих вин типу шампанського і коньячного спирту. Вичавки плодів винограду, тобто, відходи винного виробництва, переганяють на горілку (чачу) і чистий етиловий спирт [6, 7].
1.2. Методи виділення й очистки етилового спирту. Етиловий спирт являє собою прозору рідину із специфічним «спиртовим» запахом, яка легко займається, є легшою за воду, з якою утворює азеотропну суміш; кипить при 78 °С; густина рівна 0.789 г/мл [8]. Згідно літературних джерел [9] найбільш поширеним й ефективним методом очистки рідин є метод фракційної перегонки (дистиляції), лабораторна установка для якої, схематично зображена на рис. 1.1. Етиловий спирт має відносно низьку температуру кипіння, тому не потребує особливих умов дистиляції, що значно спрощує метод. Так, відомо [8], що етиловий спирт утворює з водою азеотропну суміш (тобто, суміш, яка не роздільна методом дистиляції), у вигляді якої і відганяється при 78 °С – тобто, суміші, яка містить 96% (об’ємних) етанолу й 4% (об’ємних) води.
Рисунок 1.1. Лабораторна установка для дистиляції рідин за нормальних умов.
Саме по вищеописаній причині харчовим та медичним рахують не абсолютний етанол (який можна лише отримати хімічною очисткою [8]), водний етиловий спирт 95-96% чистоти. Слід відзначити, в нам не вдалось знайти в літературі й Інтернеті чітких даних по умовах (температурний режим фракцій) первинної відгонки етанолу із природної сировини – більшість джерел пропонують робити повний відгон до виходу прозорої рідини із наступною багаторазовою перегонкою, окремі джерела пропонують органолептичне визначення кінця первинної перегонки. Згідно нормативних документів [10] чистоту етанолу, який використовується в медицині й фармацевтичній галузі контролюють за допомогою густини (є у вільному доступі алкоголеметричні таблиці [11]) та газо-рідинної хроматографії.
1.3. Проблема виробництва етилового спирту на Закарпатті. На сьогоднішній день повного виробничого циклу по отриманню харчового чи медичного етилового спирту в Закарпатській області нема. Слід відзначити, що в м. Перечин та м. Свалява на базі лісохімзаводів функціонує виробництво етанолу гідролізним методом [12], але в цих умовах отримують лише технічний етиловий спирт низької якості по чистоті. Водночас, Закарпаття відоме своїми Закарпатськими винами. На жаль, слід зауважити, що більшість якісних класичних натуральних вин продукується не у виробничих масштабах, а приватними підприємцями. Тобто, агропромислові фірми в своїй більшості оперують привозним етанолом високої якості та хімічними замінниками аромату й смаку вина. Приємним виключенням є агропромислова фірма «Леанка», яка має свою історію і традиції [13]. Так, радгосп-завод „Середнянський”, на базі якого створено агропромислову фірму „Леанка” був організований в 1946р. на базі одноосібних господарств. У 1950р. до радгоспу приєднано колективне господарства ім. Кірова. У 1952-1953 рр. на баланс радгоспу передали колишній завод шампанських вин. Наприкінці 1959р. в результаті реорганізації відстаючих колгоспів до радгоспу приєднали колгосп „Україна”. У 1992р. радгосп-завод „Середнянський” змінив свій статус та назву. З цього часу – це агропромислова фірма „Леанка” – підприємство з виноробства, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції (винограду, зерна, молока, фруктів). Фірма розміщена в 5 населених пунктах. Об’єднує сім виробничих бригад, два винні заводи з підземними сховищами. До речі, „Леанка” (угорською – „дівчинка”) - сорт винограду, з якого ось уже протягом 59 років виробляється вино „Середнянське” [13]. Не можна в цьому питанні обійти відомий своєю продукцією не лише в Україні, але й у світі Ужгородський коньячний завод. На жаль, доводиться констатувати, що для отримання високоякісних коньяків на виробництві Ужгородського коньячного заводу використовують закордонний привозний коньячний спирт екстра-якості [14].
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 519; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |