Оформлення документів 1 страница

Усі реквізити документа розміщують у порядку, що відповідає вимогам автоматизованого обліку. При цьому реквізити первинних документів можуть бути зафіксовані у вигляді коду.
Положення передбачає такі вимоги щодо оформлення документів: записи мають бути зроблені чорнилом, хімічним олівцем, пастою кулькової ручки; з допомогою друкарської машинки; засобами механізації і т. ін., які забезпечують недоторканність цих записів протягом часу, встановленого для їх зберігання в архіві.
Для заповнення документів не допускається використання простого олівця. Деякі документи заповнюють лише чорнилом (наприклад, грошові чеки тощо). Перелік цих документів установлює Міністерство фінансів і центральні відомства (Національний банк і т. ін.).
У документах забороняються виправлення і підчищення. Допущена помилка виправляється чорнилом, при цьому закреслюється неправильний запис і надписується правильний текст чи сума. Виправлення засвідчується підписом особи, що його зробила.
У деяких документах, наприклад чеках, платіжних вимогах, дорученнях тощо виправлення взагалі не допускаються. Якщо допущено помилку, документ анулюють і замість нього виписують новий.
Доказовість бухгалтерських документів - це їх суттєва та юридична доказовість, яка забезпечується правильним оформленням, і передусім повнотою зареєстрованих даних про господарські факти, явища та процеси; підтвердженням осіб (підписами), які відповідають за здійснення господарського факту (операції) та реєстрацію документа; зберіганням документа протягом встановленого законом терміну.
Для зручності оформлення й подальшої обробки реквізити в документах розміщують у певному порядку та послідовності. Цей порядок визначає форму документа.

Зміст документів і вимоги до їх створення

Бухгалтерський документ має складну структуру. Його створення потребує ґрунтовних знань, а саме - знання змісту господарських фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства тієї чи іншої країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов'язані з господарським фактом.
Кожний господарський факт - явище або процес - характеризується ознаками й показниками.
Основні ознаки господарських фактів:
речові елементи залучених до господарської діяльності фактів. Наприклад явищ (матеріали, гроші або джерела, позички, борги постачальникам, кредиторська заборгованість) чи процесів (передача матеріалів зі складу на виробництво або видача грошей із каси в підзвіт і т. ін.);
місце здійснення господарського факту;
час, коли відбувався господарський факт;
одиниці вимірювання речових елементів, залучених у господарську діяльність фактів, - натуральних і вартісних;
сторони, які брали участь у здійсненні господарського факту (назва).
Ці ознаки якісно відрізняють одні господарські факти від інших. Водночас саме ці ознаки дають змогу систематизувати, групувати, перегруповувати дані. У бухгалтерському обліку це один із основних прийомів отримання вихідних даних про господарську діяльність.
Показники документів відбивають кількісну характеристику господарських фактів у натуральних (речових, трудових) і вартісних вимірниках.
До первинних даних про господарські факти належать ознаки та показники, які є змістом бухгалтерських документів і називаються реквізитами.
Реквізити (від лат. recvizit - потрібний, необхідний) - найважливіші відомості про певні господарські факти, явища і процеси, які характеризують певний їх бік (властивість).
У положенні про документи та документообіг названі основні реквізити, обов'язкові для всіх документів, а саме:
а) назва документа (форми), код форми;
б) дата складання;
в) зміст господарської операції;
г) вимірники господарської операції (у кількісному та вартісному вираженні);
ґ) найменування посадових осіб, які відповідають за виконання господарської операції, правильність її оформлення, особисті підписи та їх розшифрування.
У деяких випадках у первинному документі можуть бути наведені додаткові реквізити: номер документа; назва та адреса підприємств, установ, підстава для здійснення господарської операції, інші додаткові реквізити, які визначаються характером господарських операцій.

Процес документування господарських фактів — явищ і процесів — формування доказів

JHLK уже зазначалося, однією з особливостей бухгалтерського обліку є суцільне й безперервне спостереження за станом господарських фактів (елементів виробництва і правових відносин), з одного боку, та процесів (господарських операцій), з іншого, що відбуваються в господарствах (на підприємствах, в установах, організаціях тощо). Для проведення такого спостереження необхідно кожний господарський факт оформити відповідним документом.
Бухгалтерські документи - письмові підтвердження (доказ, свідоцтво) певної форми та змісту про факт здійснення того чи іншого господарського акту (процесу, операції).
Первинне спостереження в бухгалтерському обліку провадиться з метою дістати доказ про господарський факт та інформацію про нього. У процесі спостереження за методом описування фіксують дані про господарські факти на матеріальному носії інформації - документі.
У бухгалтерських документах зазначаються всі відомості, необхідні для економічної та юридичної характеристики зафіксованих на них господарських фактів, - явищ або процесів, та наступних бухгалтерських процедур: реєстрації, узагальнення, класифікації, систематизації, контролю та аналізу. Жодний господарський факт не може бути відображений в бухгалтерському обліку без належного його оформлення відповідними документами.
Бухгалтерські документи відображують сукупність економічної інформації, а тому мають кібернетичний, наскрізний характер.
Таким чином, бухгалтерський документ - це доказ про господарський факт (тобто об'єкт господарювання), зафіксований на певному технічному носії, а процес документування - сукупність технічних і методичних прийомів для створення документа.
Процес фіксації господарських фактів у документах називається документуванням. Тому іноді бухгалтерський облік називають документованим обліком. Водночас документування господарських фактів на доказах (носіях) інформації є основним змістом первинного обліку.
Процес документування складається з чотирьох елементів: спостереження, сприйняття господарського факту, вимірювання його натуральних і вартісних параметрів і фіксування на носії цих даних. Під час спостереження з'ясовується сутність, економічна доцільність і закономірність господарського факту - явища або процесу. А це означає, що процес документування - не проста технічна робота, а важливий вид економічної та юридичної діяльності. Документування господарських фактів є передумовою подальшого бухгалтерського обліку і передусім для реєстрації господарських фактів у системі рахунків.
Діючи формально, господарські факти можна було б записувати й на слух. Але в такому разі необхідно, щоб кожний господарський факт спостерігав бухгалтер або хтось йому цей факт описував для реєстрації в рахунку. Це практично неможливо, бо вимагає великої кількості обліковців. Крім того, втрачається один з головних факторів - доказовість бухгалтерського обліку, а також його контрольна та аналітична функції.
Документ і документування становлять одне ціле як елемент побудови бухгалтерського обліку. Методика і техніка процесу документування регламентуються спеціальним нормативним актом - «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

План.

організація обліку в торгівлі

формуваня цін на товари і контроль за їх дотриманям

облік товарних операцій в оптовій торгівлі

облік придбання товарів

облік реалізації товарів зі складів

облік реалізації товарів транзитом

облік товарних операцій у роздрібній торгівлі

облік придбання товарів

облік тари в роздрібній торгівлі

облік реалізації товарі уроздріб

облік реалізації товарів у розстрочку

облік реалізації товарів у комісійній торгівлі

облік товарних витрат у торгівлі

облік операцій по патентуванню окремих видів діяльності

облік витрат діяльності торговельних підприємств

узагальнення результатів діяльності торговельного підприємства.

Організація обліку в торгівлі

Торгова діяльність є одним із видів підприємницької діяльності. Пунктом 2 Порядку здійснення торгової діяльності І правил торгового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, дано визначення торгової діяльності як ініціативної, самостійної діяльності юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватися в сферах оптової і роздрібної торгівлі, а також торгово-виробничій сфері (громадському харчуванні).

Бухгалтерський облік і звітність в торгівлі здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств.

Однією з особливостей організації обліку в торгівлі є те, що облік роздрібного товарообігу ведеться, як правило, у грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами, за винятком товарів, які вимагають особливого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів, товари, прийняті на комісію, та ін.).

Облік товарів і тари в торговельних підприємствах ведеться на рахунку 28 «Товари» за субрахунками:

281 «Товари на складі»,

282 «Товари в торгівлі»,

283 «Товари на комісії»,

284 «Тара під товарами»

285 «Торгова націнках.

На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах, морозильниках та ін.

На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведеться облік наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (універмагах, універсамах, магазинах, у буфетах підприємств громадського харчування та ін.).
Субрахунок 283 «Товари на комісії» призначений для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості.

На субрахунку 284 «Тара під товарами» торговельні підприємства ведуть облік наявності і руху порожньої тари під товарами як покупної, так і власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих і господарських потреб (облік якої ведеться на рахунку II «Інші необоротні матеріальні активи» або 20 «Виробничі запаси»).

Субрахунок 285 «Торгова націнка» торговельні та постачальницько-збутові підприємства використовують у тому випадку, коли облік товарів на субрахунках 281 «Товари на складі» або 282 «Товари в торгівлі» ведеться за
продажними цінами.

Товари в роздрібній торгівлі обліковуються за продажними цінами, а в оптово-збутових організаціях - за покупними або продажними цінами. Тому розпорядчим документом керівника має бути встановлено, за якими цінами
буде вестись облік товарів у звітному році.

У разі обліку товарів за продажними цінами різниця між їх вартістю за покупними і продажними цінами (яка утворюється за рахунок торгової націнки на товари) відображається на пасивному субрахунку 285 «Торгова
націнка». При обліку товарів за покупними цінами цим субрахунком не користуються.
Відповідно до наказу Мінфіну України «Зміни і доповнення до положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 14.06.2000 № 131 торговельні підприємства витрати по придбанню (заготівлі) товарів відображають на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати», витрати по збуту товарів, а також управлінню діяльністю — відповідно на рахунках 92 «Адміністративні витрати» і 93 «Витрати на збут».

Формування цін на товари і контроль за їх дотриманням

Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовують ціни на товари вільні і державні (фіксовані і регульовані). Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін І торгових націнок на продукцію і товари, що мають вирішальний вплив на рівень, динаміку і соціальне значення цін.

Вільні ціни встановлюються виробниками продукції самостійно за погодженням з торговельними підприємствами та іншими покупцями продукції.
Вільні відпускні ціни оптових торговельних підприємств складаються з відпускної ціни підприємств-виробників продукції і оптоео-збутової націнки оптового підприємства, яка призначена для покриття витрат обігу й
одержання прибутку.

Вільні роздрібні ціни на товари вітчизняного виробництва складаються з відпускної оптової ціни (включаючи оптово-збутову націнку) і торгової націнки самого роздрібного підприємства. Розмір торгової націнки визначається кожним роздрібним підприємством (суб'єктом підприємницької діяльності) виходячи з планових (або фактичних) показників за попередній звітний період (місяць, квартал), власних витрат обігу і прибутку.

По імпортних товарах торгові націнки встановлюються Виходячи з Їх митної вартості (а по підакцизних товарах — з урахуванням акцизного збору і ПДВ). Акцизним збором оподатковуються окремі види товарів, які ввозяться на митну територію України, за переліком І ставками, затвердженими Верховною Радою України (алкогольні напої, пиво, ювелірні вироби, легкові автомобілі, нафтопродукти).

Для стимулювання збуту і прискорення товарообігу постачальники можуть надавати знижки з відпускної вартості товарів — оптово-збутові (для оптових підприємств) і торгові (для роздрібних підприємств). Знижки надаються у формі зменшення продажної ціни товарів при придбанні товарів у певній кількості або на певну суму, а також постійним покупцям і залежать від виду товарів і попиту на них на споживчому ринку. Знижки можуть також надаватись на відшкодування додаткових транспортних витрат торговельного підприємства.
Відпускна ціна виробника, митна вартість товарів, транспортні та інші витрати, що підлягають до оплати, оптово-збутові і торгові націнки і знижки, ставки і суми ПДВ та акцизного збору в рахунках-фактурах мають відображатися окремими рядками. Це дає можливість торговельним підприємствам здійснювати контроль за дотриманням договірних цін, націнок, тарифів, сум ПДВ І акцизного збору.

Контроль за дотриманням цін і тарифів здійснюється Державною інспекцією по контролю за цінами Мінекономіки України та податковими органами. Посадові особи зазначених органів мають право перевіряти в суб'єктів господарської діяльності документи, облікові регістри, звітні форми, пов'язані з визначенням та застосуванням цін. Їх економічного обгрунтування. У разі виявлення порушень законодавства по застосуванню цін (застосування вільних цін і тарифів за наявності державних фіксованих або регульованих цін, порушення в нарахуванні ПДВ і акцизного збору тощо) до порушників застосовуються санкції згідно з законодавством. Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що вся виручка, необгрунтовано одержана підприємством внаслідок порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход бюджету. Крім того, до позабюджетних фондів місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної виручки.

Облік товарних операцій в оптовій торгівлі

Облік придбання товарів

У торгівлі взаємовідносини постачальника і: покупця оформляються відповідними договорами (контрактами, угодами), якими передбачаються назва товарів, ціна, умови та строки поставки, порядок розрахунків, вимоги щодо якості товару, а також відповідальність сторін за порушення умов договору.

Товари, що надходять на оптові склади і бази, приймаються на підставі рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних (при доставці товарів автотранспортом). У разі виявлення нестачі товарів складають відповідний акт
(комерційний — при прийманні товарів від залізниці (порту) або приймальний — при перевірці одержаного товару на складі). Ці акти є юридичною підставою для пред'явлення претензії винуватцю нестачі (транспортній організації або постачальнику у випадку недовантаження).
Порядок приймання імпортних товарів передбачається в контрактах з іноземними постачальниками. Як правило, такі товари приймаються на складах торговельного підприємства шляхом суцільної перевірки. У разі виявлення розходжень між фактично одержаними товарами і товаросупровідними документами складають Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю імпортних товарів. Акт складається по кожному іноземному постачальнику на кожну партію товарів комісією, призначеною наказом керівника підприємства, в присутності матеріально відповідальної особи і представника іноземного постачальника, а при неможливості його присутності (за згодою постачальника) — компетентного представника незаінтересованої організації (за наявності документа, що
посвідчує його право на участь у прийманні товарів).
При надходженні товарів без товаросупровідних документів (невідфактуровані поставки) їх приймають на облік на підставі Акта про приймання товарів без рахунку постачальника.

Оптові торговельні підприємства придбавають у підприємств-виробників (постачальників) товари за відпускними (договірними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Постачальник (продавець) повинен надати оптовому
підприємству (покупцю) податкову накладну, у якій, крім інших реквізитів, вказуються ціна товару, ставка і сума ПДВ, загальна сума до оплати. При звільненні від оподаткування товарів відповідно до ст. 5 Закону України «Про
податок на додану вартість» (продукти дитячого харчування, лікарняні засоби, товари спеціального призначення Для Інвалідів та ін.) у податковій накладній зазначається “Звільнено від ПДВ” з посиланням на відповідний пункт
ст. 5 Закону.

Податкова накладна виписується на кожну поставку товарів у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю (одержувачу товарів або послуг), а копія зберігається у продавця (постачальника) як звітний і розрахунковий податковий документ.

Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ) на включення до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками»).
Постачальник виписує також рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, які підтверджують факт передачі (відпуску) товарів покупцеві із зазначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті.
Платники податку повинні вести окремий облік по придбанню і продажу:

операцій, що оподатковуються за встановленою ставкою;

операцій, що звільнені від оподаткування;

операцій) вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва або обігу;

операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою (експортні операції).

Для одержання такої інформації ДПДУ розроблено і затверджено дві книги:
Книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій по придбанню товарів (робіт) послуг) і визначає підставу для можливого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальнику у звітному періоді при придбанні товарів (дебет рахунка 641);
Книга обліку продажу товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій по продажу товарів (робіт, послуг) і є підставою для можливого віднесення до податкових зобов'язань, сум ПДВ, нарахованих у звітному періоді у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) (кредит рахунка 641).
Книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг) мають бути пронумеровані, прошнуровані і зареєстровані в податковій інспекції. Дата початку книги і дата її закінчення засвідчуються підписами керівника підприємства і головного бухгалтера.

При оприбуткуванні придбаних у постачальників товарів у бухгалтерському обліку оптових підприємств роблять записи:
1) на покупну вартість товарів (без ПДВ):

Д-т рах. 281 «Товари на складі»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

3) на суму, перераховану постачальнику в оплату вартості придбаних товарів (включаючи ПДВ):

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках».

При попередній оплаті оптовим підприємством за товари, що підлягають за договором до поставки, в бухгалтерському обліку оптового підприємства роблять записи:

1) на суму, перераховану постачальнику в порядку попередньої оплати товарів за відпускною вартістю, без ПДВ:

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;

2) на суму сплаченого постачальнику ПДВ:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»

К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;

3) одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

К-т рах. 644 «Податковий кредит»;

4) на вартість одержаних від постачальника попередньо оплачених товарів за відпускною вартістю, без ПДВ:

Д-т рах. 281 «Товари на складі»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

5) одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 644 «Податковий кредит»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Якщо під час приймання виявлена недостача товарів, то на дебеті рахунка 281 «Товари на складі» відображають тільки фактично одержані товари. На вартість товарів, яких не вистачає, на підставі належно оформленого акта (комерційного, приймального) пред'являють претензію винуватцю такої недостачі і в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» у кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Лишки товарів, виявлені при прийманні вантажу (про що письмово повідомляють постачальника), на підставі акта прибуткують на дебет рахунка 281 «Товари на складі» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання належних документів постачальника раніше зроблений запис сторнують і роблять відповідні записи на оприбуткування товарів за даними документів постачальника.
У такому самому порядку відображають в обліку операції по оприбуткуванню товарів, які надійшли в оптове підприємство без товаросупровідних документів.

У разі обгрунтованої відмови від оплати розрахунково-платіжних документів постачальника на товари, що надійшли на адресу оптового підприємства (невідповідність якості, асортименту, ціни умовам договору тощо), такі товари на підставі складених актів приймаються на відповідальне зберігання й обліковуються на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», до вказівок постачальника про їх повернення,
переадресування або реалізацію на місці (якщо це товари нетривалого зберігання).
Вартість тари під товарами прибуткується записом по дебету рахунка 283 «Тара під товарами» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Облік реалізації товарі в зі складів

У практиці оптових торговельних підприємств застосовують дві форми реалізації товарів - зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).
При транзитній реалізації товари споживачам відвантажуються безпосередньо зі складів підприємств-виробників, минаючи проміжні ланки - склади і бази оптових підприємств. Така форма реалізації забезпечує більш швидке просування товарів від виробника до споживача, зменшуються витрати обігу. Проте у випадках, коли необхідно відвантажити товари споживачам у кількості нижче транзитної норми (тобто мінімальної кількості товарів, яка може бути відвантажена у контейнері, вагоні, цистерні тощо) або необхідне комплектування товарів тощо, більш раціональним є складський оборот. До переваг складської форми реалізації належить також можливість обслуговування більшої кількості споживачів при оптимальних товарних запасах.
Оптові підприємства реалізують товари, як правило, на підставі договорів купівлі-продажу. При разових поставках або відпуску товарів у незначному обсязі письмовий поговір може не складатися. Відпуск товарів у цьому разі здійснюється на підставі належно оформлених накладних рахунків-фактур. У разі доставки оптовим підприємством товарів покупцям (роздрібним та Іншим підприємствам) власним або орендованим автотранспортом оформляється
товарно-транспортна накладна (ф. № І-ТН).

Для проведення розрахунків з покупцями виписуються рахунки-фактури і платіжні документи, в яких вказуються назва, кількість, сорт товарів, ціна виробника або митна вартість, транспортні та інші послуги, що підлягають до
оплати, ставка і сума ПДВ, загальна сума до оплати.

Якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ, то одночасно виписується податкова накладна, оригінал якої надається покупцеві, а копія залишається у оптового підприємства (як завітний І розрахунковий податковий документ) і є підставою для відповідних записів у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Для обліку реалізації законодавством встановлено, як відомо, метод нарахування, за яким датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів, тобто дата передачі права власності на товари покупцям
відповідно до базисних умов поставки, визначених сторонами (а для робіт, послуг — дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання), незалежно від строку здійснення платежів.

Відповідно до Плану рахунків на відпускну вартість відвантажених покупцям товарів у бухгалтерському обліку оптового підприємства робиться запис:

Д-т рах. 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”

К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів».

Одночасно робиться запис на списання вартості відвантажених товарів за обліковими цінами:

Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів»

К-т рах. 281 «Товари на складі».

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» торговельні підприємства, постачальницько-збутові та посередницькі організації сплачують до бюджету 20% загальної суми товарообороту (доходу від реалізації). Звідси на суму податкового зобов'язання по ПДВ складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів»

К-т рах. 641 «Розрахунки за податками».

У міру надходження коштів від покупців за реалізовані товари роблять запис:

Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»

К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Якщо за умовами договору купівлі-продажу передбачена попередня оплата поставок товарів, то в цьому разі оптовим підприємством складаються такі бухгалтерські проводки:

1. На суму коштів, одержаних від покупців у порядку предоплати за відпускною вартістю товарів (включаючи ПДВ):

Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»

К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

2. Одержані кошти зараховуються в доход від реалізації товарів:

Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів».

3. Сума сплаченого покупцями ПДВ зараховується до податкових зобов'язань:

Д-т рах. 643 «Податкові зобов'язання»

К-т рах. 641 «Розрахунки за податками».

4. Списуються за собівартістю відвантажені покупцям попередньо оплачені трвари:

Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів»

К-т рах. 281 «Товари на складі».

5. Відображається сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою з доходу від реалізації товарів:

Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів»

К-т рах. 643 «Податкові зобов'язання».

6. Наприкінці звітного періоду сума чистого доходу від реалізації товарів (за вирахуванням ПДВ) списується на фінансові результати записом:

Д-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів»

К-т рах. 791 «Результат основної діяльності».

7. Наприкінці звітного періоду собівартість реалізованих товарів списується на фінансові результати записом:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Облік реалізації товарів транзитом

Реалізація товарів транзитом може здійснювати двома способами:

з участю оптового підприємства у розрахунках;

без участі у розрахунках.

При транзитній реалізації товарів з участю в розрахунках оптове підприємство на підставі договору, заключеного з постачальником і покупцем, виписує наряд постачальнику на відвантаження покупцеві товарів, передбачених договором. Постачальник на відвантажені за нарядом
товари виписує відповідні розрахунково-платіжні документи, один комплект яких направляє покупцю, а другий - оптовому підприємству, яке повинно стягнути з покупця належну плату за реалізовані транзитом товари і перерахувати їх постачальнику. За організацію транзитного обороту і проведення розрахунків оптове підприємство нараховує оптово-збутову націнку (винагороду) в розмірі, передбаченому договором, до відпускної вартості товарів.

Операції по транзитній реалізації товарів з участю в розрахунках відображаються в системі рахунків аналогічно обліку реалізації зі складів з тією різницею, що придбання (тобто виникнення заборгованості постачальнику) і відвантаження товарів покупцеві відображаються в обліку
одночасно, тобто минаючи рахунок 28 «Товари».
При одержанні розрахунково-платіжних документів постачальника на відвантажені транзитом товари покупцеві оптове підприємство робить запис:

Дата добавления: 2015-05-24