Оформлення документів 2 страница

Д-т рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів»

К-т рах. 63 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Одночасно оптове підприємство виписує і пред'являє до оплати покупцеві розрахунково-платіжні документи на продажну вартість відвантажених транзитом товарів з включенням оптово-збутової націнки (винагороди за організацію реалізації товарів), що оформляється записом:

Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т рах, 702 «Доход від реалізації товарів».

Суму податкового зобов'язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до суми винагороди, відображають записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками».

При одержанні виписки банку про зарахування коштів на рахунок оптового підприємства, які надійшли від покупця і підлягають перерахуванню постачальнику за реалізовані транзитом товари, оптове підприємство в бухгалтерському обліку робить запис:

Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»

К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Перерахування належної суми постачальнику за відпускною вартістю реалізованих товарів відображається по дебету -рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках».

При транзитній реалізації товарів без участі в розрахунках оптове підприємство виступає лише як посередник: воно заключає договори на поставку товарів між постачальником і покупцем, контролює їх виконання. Розрахунки з постачальником здійснює безпосередньо сам одержувач товарів. Тому такий вид реалізації одержав назву «організуючого обороту».
Для забезпечення контролю за виконанням договорів поставки постачальник надсилає оптовому підприємству копії розрахунково-платіжних документів. У бухгалтерському обліку сума винагороди, належна до одержання за організацію транзитного обороту, відображається по кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і дебету рахунків:
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (на суму винагороди, що підлягає сплаті покупцем),

63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на суму винагороди, що підлягає сплаті постачальником).

При зарахуванні на рахунок оптового підприємства зазначених коштів роблять запис по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» І кредиту рахунків 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (на суму винагороди, одержаної від
покупця), 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на суму винагороди, одержаної від постачальника).

За рахунок одержаного доходу (винагороди) оптове підприємство нараховує належну суму ПДВ (за встановленою ставкою до суми винагороди) і відображає по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками».

Облік товарних операцій у роздрібній торгівлі

Облік придбання товарів

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Мінстату України від 28.12.96 № 389, під роздрібним товарооборотом розуміють оборот по продажу товарів безпосередньо населенню як за готівку, так і за розрахунковими чеками установ банків, через спеціально організовану торгову мережу (магазини, універмаги, супермаркети, автозаправні станції тощо), незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, а також відпуск товарів по безготівковому розрахунку дрібним оптом окремим установам (дошкільним дитячим установам, школам, лікарням та ін.).
До роздрібного товарообороту належать також продаж товарів, прийнятих від юридичних і фізичних осіб на комісію.
Порядок документального оформлення й обліку надходження товарів в роздрібній торгівлі в цілому аналогічний порядку обліку цих операцій у оптових підприємствах.

Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів роздрібні підприємства одержують від місцевих постачальників.

На відвантажені (відпущені) роздрібному підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів роздрібні підприємства приймають товари, а також перевіряють правильність цін, націнок) тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору. Товари приймають матеріально відповідальні особи по місцях зберігання товарів. Одержаний затарений товар приймають за чистою вагою (вага — нетто), тобто за вирахуванням ваги тари. При неможливості переважити товар без тари його вагу визначають після вивільнення від тари, вираховуючи її фактичну вагу від маси-брутто.

У випадку виявлення розходження між фактично одержаними товарами і даними товаросупровідних документів комісією, призначеною наказом керівника торгового підприємства, складається Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей.
Облік товарів ведуть за місцями зберігання матеріально відповідальні особи у грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами, за винятком товарів, які потребують суворого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів та ін.).

Бухгалтерія на кожну матеріально відповідальну особу відкриває особовий рахунок, у який в подальшому на підставі прибутково-видаткових документів роблять записи про вартість одержаних та відпущених товарів і виводять залишок на звітну дату. Матеріально відповідальні особи у встановлені строки складають і подають до бухгалтерії товарні звіти, які після перевірки служать підставою для відображення операцій в облікових регістрах.
Синтетичний облік наявності і руху товарів у роздрібній торгівлі ведуть на рахунку 282 «Товари в торгівлі».

Оприбуткування товарів, одержаних від постачальників на підставі даних Книги обліку надходження товарів (робіт, послуг), відображається записами:
1) на вартість придбаних у постачальників товарів за відпускними (покупними) цінами:

Д-т рах. 282 «Товари в торгівлі»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»:

2) на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»:

3) на суму, сплачену постачальником за товари (включаючи ПДВ):

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

К-т рах. 31 «Рахунки в танках».

Оскільки в роздрібних торговельних підприємствах облік товарів ведеться за продажними (роздрібними) цінами, то відповідно до п. 5 Інструкції по бухгалтерському обліку податку на додану вартість від 01.07.97 № 168 сума ПДВ, сплачена постачальникам при придбанні товарів, включається в торгову націнку записом:

Д-т рах. 281 «Товари в торгівлі»

К-т рах. 285 «Торгова націнка».

Такою самою бухгалтерською проводкою відображається сума торгової націнки на товари, яка нараховується торговельним підприємством для покриття витрат обігу й одержання прибутку.

Субрахунок 285 «Торгова націнка» — пасивний. Виконує функцію регульованого контрарного рахунка щодо субрахунка 282 «Товари в торгівлі» і призначений для того, щоб, обліковуючи товари на субрахунку 282 за продажними цінами, можна було б визначити їх покупну вартість (шляхом вирахування з вартості товарів за продажними цінами суми торгової націнки).
Якщо за договором купівлі-продажу передбачена попередня оплата рахунків постачальників за товари, що підлягають до поставки, то в бухгалтерському обліку роздрібного підприємства роблять такі записи

Таблиця 9.3

Облік придбання товарів при попередній оплаті
рахунків постачальників

Зміст господарської операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
На суму, перераховану постачальникам у порядку попередньої оплати за товари, що підлягають до поставки
На суму сплаченого ПДВ
Одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ
На оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених товарів
Одночасно — на зменшення податкового кредиту
На зарахування суми сплаченого ПДВ до торгової націнки на товари

Облік тари в роздрібній торгівлі

Оприбуткування одержаної від постачальників тари під товарами в бухгалтерському обліку роздрібних підприємств відображається записом по дебету рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка
63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Звільнена з-під товарів тара підлягає поверненню постачальнику або тарозбиральним організаціям, тому роздрібні підприємства обліковують тару не тільки в грошовому вимірнику, а й за Їх кількістю. Окремі види тари
(наприклад, мішки) допускається оприбутковувати не за цінами придбання, а за цінами, встановленими для повернення тари (Із зниженням на одну категорію). Різницю в цінах (уцінку) відносять на рахунок 946 «Втрати від
знецінення запасів». У цьому разі роблять запис:

Д-т рах. 284 «Тара під товарами» (на вартість тари за ціною повернення постачальнику)

Д-т рах. 946 «Втрати від знецінення запасів» (на суму уцінки тари)
К-т рах, 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на вартість тари за ціною придбання).

Тара, вартість якої включена до ціни товарів (не виділена окремо у рахунку-фактурі) прибуткується за ціною, встановленою на тару, що була у вживанні, на дебет рахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції
з кредитом рахунка 745 «Доход від безоплатно одержаних
активів».
Деякі особливості є в обліку сіяної закладної тари. На рахунку 284 «Тара під товарами» скляна тара (під алкогольними і безалкогольними напоями, молочними та іншими продуктами) в роздрібних підприємствах при одержанні товарів від постачальників не відображається. Вартість такої тари за закладними цінами прибуткується разом з товарами на дебет субрахунка 282 «Товари в торгівлі». При продажу товарів покупці одночасно оплачують і закладну вартість скляної тари, а при поверненні порожнього скляного посуду їм виплачується його закладна вартість з торгової виручки.

Виходячи з того, що п. 2.3.10 Інструкції з обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів від 28.12.96 № 389 роздрібний товарооборот визначається без вартості скляної тари, з торгової виручки за звітний період вартість такої тари підлягає вирахуванню. Для спрощення обліку і складання звітності роздрібні підприємства показують дані про вартість проданої з товарами тари (умовно - в обсязі її надходження від постачальників з товарами) і скляного посуду, прийнятого від населення (в обсязі, зданого постачальникам). З метою одержання такої інформації в облікових регістрах (накопичувальних відомостях, журналах-ордерах), у яких відображається надходження товарів, передбачається окрема графа «Вартість одержачого від постачальників скляного посуду під товарами».
На вартість скляного посуду за закладними цінами, поверненого покупцями за готівку, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету субрахунка 284 «Тара під товарами» в кореспонденції з кредитом рахунка 30 «Каса». В підприємствах громадського харчування (ресторанах, кафе, їдальнях тощо) продаються тільки напої без скляного посуду. Тому базою оподаткування ПДВ є продажна вартість напоїв.

Облік реалізації товарів уроздріб

Реалізація товарів у роздрібній торгівлі здійснюється переважно за готівку, а також за допомогою розрахункових чеків установ банків. Обсяг реалізації визначається за сумою, яка надійшла до каси за продані товари.
При торгівлі з використанням ЕККА сума виторгу за роздрібними цінами визначається за показниками фіскального чека, у якому відображається загальна сума денного обороту за реалізовані товари, на підставі даних якого і
звіту касира в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка ЗО «Каса» і кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів».
Вартість реалізованих товарів (за роздрібними цінами) за даними товарних звітів матеріально відповідальних осіб списується з їх підзвіту на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредита рахунка 282
«Товари в торгівлі».

Якщо оплата товарів здійснюється в безготівковому порядку через установи банків розрахунковими чеками, то в бухгалтерському обліку на суму таких чеків роблять запис по дебету рахунка 331 «Грошові документи в
національній валюті» і кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів». У міру одержання виписки банку про зарахування виручки від реалізації товарів, оплачених розрахунковими чеками, на рахунок торговельного підприємства
роблять запис по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 331 «Грошові документи в національній валюті».

Оскільки в роздрібних підприємствах по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» протягом місяця обороти відображаються за роздрібними цінами, то для визначення покупної вартості реалізованих товарів наприкінці місяця визначають суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів за таким розрахунком:

1) до суми торгової націнки на початок місяця (кредитове сальдо рахунка 285 «Торгова націнка») додають суму торгової націнки за звітний місяць (кредитовий оборот рахунка 285) і вираховують суму торгової націнки на інші
списання товарів (дебетовий оборот рахунка 285);
2) одержану суму перемножують на 100 і ділять на продажну вартість реалізованих за звітний місяць товарів (дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів») і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рахунка 282 «Товари в торгівлі») і визначають середній процент торгової націнки;

3) шляхом множення вартості нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент торгової націнки і діленням на 100 визначають суму торгової націнки, що відноситься до цього залишку;
4) різниця між сумою торгової націнки, що підлягає до розподілу, і сумою, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, списується на собівартість реалізації.

Приклад розрахунку розподілу торгової націнки між товарами реалізованими і залишком нереалізованих товарів наведено в таблиці 9.4.

Таблиця 9.4. Розрахунок розподілу торгової націнки на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

№	Показник	Сума, гри.
1.	Сума торгової націнки на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо рах. 285)	10 000
2.	Сума торгової націнки за звітний місяць (оборот по кредиту рах. 285)
3.	Сума торгової націнки на інші списання товарів (оборот по дебету рах. 285)
4.	Разом сума торгової націнки, що підлягає до розподілу (п. 1+ п. 2— п. 3)
5.	Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів»)	420 000
6.	Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рах. 281)
7.	Разом (п.5+п.6)	500 000
8.	Середній процент торгової націнки (п. 4: п. 7- 100)	25%
9.	Сума торгової націнки на залишок нереалізованих товарів (п. 6-п. 8: 100)
10.	Сума торгової націнки на товари реалізовані (п. 4—п. 9)	105 000

Визначена розрахунком сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів, для коригування вартості товарів за продажними цінами до їх покупної вартості списується «червоним сторно», як зазначалося
раніше, на собівартість реалізації (записом по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» і кредиту субрахунка 285 «Торгова націнка»). Сума торгової націнки, що відноситься до залишку нереалізованих товарів, залишається як кредитове сальдо субрахунка 285. Під час складання бухгалтерського балансу ця сума вираховується з сальдо субрахунка 281 «Товари на складі», що забезпечує відображення залишку товарів у балансі за їх покупною вартістю.

Торговельні підприємства нараховують ПДВ за встановленою ставкою до обсягу товарообороту (доходу від реалізації). Підставою для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ є дані податкових накладних і Книги
обліку продажу товарів (робіт, послуг).

У бухгалтерському обліку роздрібних підприємств сума податкових зобов'язань по ПДВ відображається записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками». Сума сплаченого до бюджету ПДВ відображається по дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками» і кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках».
Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведуть за місцями їх продажу і торговельному підприємству в цілому, що забезпечує контроль за виконанням плану товарообігу.

Облік реалізації товарів у розстрочку

Порядок продажу товарів у розстрочку регламентується Правилами торгівлі в розстрочку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.97 № 997 (з доповненням і змінами, внесеними постановами від 04.02.99 № 139 та від 31.08.99 № 1608).
Зазначеними Правилами встановлено порядок продажу суб'єктами господарювання (резидентами і нерезидентами) непродовольчих товарів фізичним особам (у тому числі громадянам — суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи) в розстрочку, тобто на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк і під кредит.
Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання. Перелік товарів, що продаються в розстрочку, визначає суб'єкт господарювання з урахуванням орієнтовного переліку товарів, що рекомендується до продажу (телерадіоапаратура, електропобутові товари, комп'ютери, меблі, автомобілі, будівельні матеріали, одяг, взуття тощо).

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким
суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець - здійснити розрахунки затовар у строки і в розмірах, передбачених договором. При цьому покупець повинен подати паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку встановленої форми, яка видається
за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, який призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну
плату (стипендію). Підприємства можуть видавати фізичним особами тільки одну довідку. Наступна довідка може бути видана тільки після остаточного розрахунку за товари, що куплені у розстрочку.

Бланки довідок виготовляються за замовленням підприємства, містять друковану нумерацію, видаються, обліковуються і зберігаються як бланки документів суворого обліку.

Договір між суб'єктом господарювання і покупцем, який буде здійснювати погашення кредиту шляхом відрахувань із його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається в трьох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання, другий — надається покупцеві, третій — підприємству (установі), що видало довідку. В разі розрахунків з покупцями, які будуть здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівкою до каси суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків, договір складається в двох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання (продавця), другий — надається покупцеві.

Передача в розпорядження покупцям товарів, що придбаються в розстрочку, здійснюється за умови сплати першого внеску (завдатку) у таких розмірах:

не менше вартості товару при ціні такого товару до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн.);

не менше 50% при ціні такого товару більше 50 неоподатковуваних мінімумів (більше 850 грн.);

не менше 25% вартості при торгівлі в розстрочку транспортними засобами.
Договором передбачається строк оплати решти вартості товарів у таких розмірах:

від 6 до 15 місяців, якщо вартість товарів не перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.);

від б до 24 місяців, якщо вартість товарів перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн.).

від 6 до 60 місяців, якщо відбувається продаж транспортних засобів (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

Наданий кредит не повинен перевищувати:

З-місячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця в разі продажу товарів з розстроченням платежу на 6 місяців;

б-місячної — з розстроченням платежу на 12 місяців;

12-місячної—з розстроченням платежу на 24 місяця.

Зазначені обмеження не поширюються до випадків продажу транспортних засобів (п. 11 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

На товари, придбані в розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту). Продаж товарів в розстрочку і внесення чергових платежів здійснюється за цінами, що діяли на день продажу, і зміні
не підлягають.

Право власності на товар, переданий згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після остаточного розрахунку. При продажу транспортних засобів суб'єкт господарювання робить помітку «Розстрочка» в довідці-розрахунку або акті приймання-передачі, виданої заводом-виробником. На ці транспортні засоби не видаються довіреності з правом відчуження, а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до подання покупцем договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахунок (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).
При продажу товарів у розстрочку покупець сплачує відсотки від наданого кредиту, розмір яких встановлює суб'єкт господарювання, але не вище діючих на час продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, який обслуговує суб'єкт господарювання, що здійснює продаж
товарів у розстрочку.

Погашення кредиту, наданого покупцю при продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою в касу суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків підприємствами (установами) суми чергового платежу і відсотків за наданий кредит, утриманих із заробітної плати (стипендії) покупця.
При внесенні чергових платежів готівкою в касу суб'єкта господарювання для підтвердження оплаченої суми обов'язковим є видача чека через ЕККА, який наклеюється безпосередньо на договорі (інші відмітки і розписки щодо сплати і виправлення суми на договорі вважаються недійсними).
Бухгалтерський облік по продажу товарів у розстрочку суб'єктом господарювання здійснюється в такому порядку. При реалізації товарів у розстрочку їх продажна вартість повністю включається в обсяг роздрібного товарообороту за датою фактичного відпуску товарів покупцю. Тому на всю вартість проданих у кредит товарів робиться запис по кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і дебету рахунків:

ЗО «Каса» (або ЗІ «Рахунки в банках») — на суму початкового платежу за товари, здійсненого покупцями;

36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» — на решту вартості товару, проданого в кредит.

Відсотки, що підлягають сплаті покупцями за наданий кредит, за спеціальним розрахунком відносяться на доходи майбутніх періодів і відображаються записом по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів».

При цьому відсотки за кредит розраховуються за кожен місяць із застосуванням 1/2 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався у місяці, за який сплачено черговий внесок до повного погашення заборгованості.

Приклад. За договором купівлі-продажу товарів розстрочку торговельним підприємством продано товар фізичній особі за продажною вартістю 6000 грн. з розстроченням платежу на 6 місяців. Відсоткова ставка за користування кредиту—72% річних, місячна —6% (72: 12 міс.) початковий внесок, сплачений покупцем (50% від вартості товарів), — 3000 грн.

Сума чергових внесків і відсотків за кредит визначається за таким розрахунком:

У міру погашення покупцями заборгованості за товари, придбані в кредит, на суми, внесені в касу торговельного підприємства (включаючи відсотки за кредит), у бухгалтерському обліку робиться запис по дебету рахунка 30 «Каса» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Одночасно робиться запис на зарахування до доходів від реалізації звітного періоду суми сплачених покупцями відсотків за наданий кредит (раніше врахованих як доходи майбутніх періодів):

Д-т рах. 69 «Доходи майбутніх періодів»
К-т рах. 702 «Доход від реалізації товарів».

Вартість проданих у розстрочку товарів за обліковими цінами списується на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредиту рахунка 282 «Товари в торгівлі». Порядок відображення в обліку розглянутого прикладу наведено в таблиці 9.5.

За несвоєчасне внесення чергових платежів за придбані в розстрочку товари з покупців або з підприємств (установ, організацій), де вони працюють (навчаються), стягується пеня в розмірі, який обумовлений договором (але не більше 1/365 частки встановленої річної відсоткової ставки за кредит від простроченої суми за кожен день прострочення).

Облік реалізації товарів у комісійній торгівлі

Порядок комісійної торгівлі регламентується Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом МЗЕЗторгу України від 13.03.95 №37 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.07.97 № 342) та Інструкцією про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом МЗЕЗторгу України від 08.08.97 № 343.

Порядок приймання на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів, ювелірних виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів регламентується окремими правилами.
На комісію приймаються товари як нові, так і ті, що були в користуванні, але не вимагають ремонту або реставрації, відповідають санітарним вимогам, а також антикварні, унікальні речі і мистецькі твори. Дозволяється приймання на комісію виробів кооперативів, МП, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, а також за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади - конфісковане безгоспне майно, що перейшло у
власність держави, вилучене за рішенням суду у громадян для відшкодування спричиненого збитку; державних, кооперативних та інших підприємств - залишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом (зброя і боєприпаси, крім мисливської і спортивної), вибухові, наркотичні, лікувальні засоби, товари побутової хімії тощо.
При здачі речей на комісію громадяни повинні подати паспорт (або документ, який його заміняє). Товари від юридичних осіб приймаються на підставі товаросупровідних документів і за наявності інформації про товар та його якість. Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на підставі ринкового попиту. Під час приймання товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару (крім дрібних речей) виписує квитанцію (ф. № І-ВТ ґ№ 2-ВТ) у двох примірниках і товарний ярлик (ф. № З-ВТ). Перший примірник квитанції видається комітенту, другий (комісійна картка) - залишається у комісіонера і з товарним звітом передається до бухгалтерії. Спеціаліст-оцінювач прийняті на комісію
товари записує в оціночно-здавальну відомість, у якій зазначається номер квитанції, назва товару і ціна реалізації. Перший примірник відомості разом з товарним звітом передається до бухгалтерії, другий разом з товарами, прийнятими на комісію, передасться матеріально відповідальній особі.
Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, виробів мистецтва і унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений). Якщо товар не реалізовано протягом цього часу

він повертається комітенту або проводиться його уцінка в таких розмірах:
- 30% від встановленої сторонами початкової вартості, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);
- на 40% від залишкової вартості ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів. Якщо і після цього товар нереалізоване, його знімають з продажу без письмового попередження комітента (п. 4.1 Правил). Уцінка товарів оформляється Актом на уцінку комісійних товарів (ф. № 5 ВТ), а повернення комітенту нереалізованих товарів - Актом про зняття комісійних товарів з продажу.
При поверненні комітенту нереалізованих товарів, які знаходилися у комісіонера більше одного дня, комітент відшкодовує витрати на зберігання як за повний місяць у таких розмірах:

Дата добавления: 2015-05-24