Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види та класифікація експериментів




Види експериментів:

Лабораторній експеримент проводитися в спеціально організованих умовах, що відрізняються від реальних. При цьому звичайно застосовуються технічні засоби і спеціальна апаратура. Дії досліджуваних визначаються інструкціями.

Переваги «+»:

1. Забезпечується висока точність результатів;

2. Створюються оптимальні умови для досліджень психологічних явищ;

3. Здійснюється майже повний контроль за всіма змінними;

4. Можліві повторні дослідження в аналогічних умовах.

Недоліки «-»:

1. Умові діяльності досліджуваних не відповідають реальним;

2. Досліджувані знають про тих, що вони є об'єктами досліджень.

Багато значимих досягнень психологічної науки завдячують використанню лабораторних експериментів. Однак далеко не завжди отримані при цьому результати можна правомірно переносити в оточуючу дійсність.

Пріродній експеримент проводитися в реальних умовах при цілеспрямованому варіюванні деяких з них.

Часто використовується для вивчення особливостей поведінки.

За характером дії дослідника розрізняють констатуючий і формуючий експерименти.

Констатуючий експеримент передбачає виявлення існуючих психічних особливостей або рівнів розвитку відповідних, якостей, а також констатацію відношень причин і наслідків.

Формуючий експеримент передбачає активний, цілеспрямований вплив дослідника на досліджуваних з тим, щоб виробити певні властивості або якості. Це дозволяє розкрити механізми, динаміку, закономірності утворення психічних феноменів, визначити умови їхнього ефективного розвитку.

Від ступеня розробленості проблеми виділяють експерименти:

- пошукові, спрямовані на одержання принципово нових результатів в малодослідженій галузі. Такі експерименти проводяться, коли невідомо, чи існує причинно-наслідковий зв'язок між незалежними і залежними змінними, або в тих випадках, коли не встановлений характер залежної змінної.

- уточнюючі, метою яких є визначення між поширення дія певної теорії або закону. При цьому звичайно в порівнянні з вихідними експериментами варіюються умови, методика, об'єкти дослідження.

- критичні, організуються з метою спростування існуючої теорії або закону новими фактами;

- відтворювальні, передбачають точне повторення експериментів попередників для визначення вірогідності, надійності й об'єктивності отриманих ними результатів.

1. «Дітіна-Ікс». Три групи дорослих попросили пограти з дітьми, які булі одягнені в однакову жовту форму і описати їх. Одним говорили, що це дівчата, іншим – хлопці, третім – не вказували стати. Перші – пропонували грати лялями і описували їх як ніжних і лагідних, другі пропонували грати у футбол, описували як мужніх, треті угадували стати не точніше, як би це сталося випадковим чином.

2. Запорожець розпитував дошкільників про маловідомі їм явища, почасти, чому одні предмети тонути, а інші плавають. Після фантастичних відповідей пропонував кидати їм у воду різні предмети (маленький гвіздок, великий дерев’яний брусок). Спочатку діти угадували, потім навчились роздумувати послідовно і логічно. У них з'явилася здатність до простіших форм індукції і дедукції.

3. У експериментах С. Мілграма одна людина чи компанія в 2, 3, 4, 5, 10, 15 людей зупинялись посеред людного нью-йоркського тротуару і дивувалися вгору. При цьому навколо них збирались прохожі і також задирали голови. Віяснілось, що відсоток приєднавшихся збільшувався із збільшенням розміру групи до п’яти людей.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 719; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.