Надійність – характеристика точності вимірювання. Дозволяє виносити судження про тих, з якою точністю можна довіряти даним тестування

Основні характеристики якості вимірювання

Поняття тестування. Особлівості методу тестів.

Тест (англ. - іспит, проба, перевірка) – система завдань, підібраних так, щоб можна було точно й обгрунтовано охарактеризувати конкретні особливості осіб, що виконали ці завдання.

Тесті конструюються, вивіряються, використовуються й інтерпретуються за строгими і незалежним від специфіки тієї або іншої науки правилам, що забезпечують якість висновків.

Тестування – стандартизоване випробування, призначене для встановлення кількісних (і якісних) індивідуально-психологічних відмінностей.

Стандартізованість:

По-перше, однаковість вимог до всіх розумів тестування й інструкцій з його проведення та обробці результатів. Забезпечується урівнюванням ситуативних факторів. Напріклад інструкції звичайно пред'являються в письмовому вигляді або (рідше) зачитуються, але ніяк не формулюються по пам'яті, своїми словами. Після цього нікому не дається персональних пояснень індивідуальних коментарів тощо.

По-другу, стандартизованістю називають переведення первинних («сирих») тестових балів, що відображають кількість виконаних завдань, в більш узагальнену шкалу, що характеризує ступінь індивідуальної виразності даної психічної властивості або функції.

Заподій недостатньої надійності тестів:

- зміна ситуаційних розумів дослідження (манера поведінки дослідника, наявність сторонніх завад, непередбачена присутність інших людей, варіативність освітлення, температури повітря тощо);

- недосконалість розробленого тесту (нечіткість інструкцій, неузгодженість завдань, допущення елементів суб’єктивізму при інтерпретації результатів);

- зміна внутрішніх станів досліджуваних (втома, роздратування, апатія, нервозність), а також їх відношення до тестування.

Коєфіцієнт надійності – кількісна характеристика вираження надійності. Найчастіше встановлюється на основі кореляцій рангів всіх членів вибірки стосовно яких перевіряється тест. Положення результатів кожного досліджуваного в загальному ряді показників виконання тесту повинне кожний разів зберігатись.

Тіпі надійності:

1. Ретестова надійність – визначається при повторному дослідженні тестом одних і тих же осіб. Дозволяє встановити ступінь незалежності результатів тестування від впливу людського чиннику, а також від можливих змін ситуації дослідження. Необхідно, що коефіцієнт був не нижчий 0,80.

!!!Якщо інтервал часу між дослідженнями невеликий – впливає ефект тренованості, якщо великий – може змінитись сам досліджує мий ознака.

2. Гомогенна надійність – характеризує ступінь однорідності частин тесту. Свідчить, що тест відображає актуальний стан тільки одного психічного феномену, а всі його завдання взаємно узгоджені, непротиречиві та різноспрямовані. Найчастіше для встановлення ділять завдання на парні і непарні. Коєфіцієнт повинний бути не нижчим 0,75.

3. Надійність паралельних форм установлюється, якщо розроблено кілька взаємозамінних наборів завдань, тобто тих, котрі за своїм змістом є досить подібними, але не ідентичними. Прійнята процедура визначення такої надійності передбачає, що вибірка поділяється на дві рівні частини, потім одній з них пропонується деручи форма тесту, а іншій - друга. Через якийсь час проводитися повторне тестування, але в зворотному порядку. Коєфіцієнт надійності встановлюється методом кореляційного аналізу результатів обох тестувань. Його величина повинна бути не меншою 0,75. Інакше необхідна перевірка ступеня стандартизованості дослідження і зміна змісту тих завдань, що виявилися невідповідними своїм аналогам з паралельної форми.

Надійність тесту характеризує ступінь точності виміру, не повідомляючи про тих, що ж саме виміряється. Вона є передумовою наявності іншої важливої якості - валідності.

Дата добавления: 2015-05-24