Історія розвитку методу тестів

ТЕМА 9: ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

Процедурі виявлення індивідуальных відмінностей між людьми.

У Китаї більше як 4 000 років назад вищі чиновки в присутності імператора змушені булі витримати строгий екзамен зі знання церемоній і ритуалів, стрільби з луку, верховій їзді, вмінню читати, писати, музичити.

У стародавньому Вавілоні і Єгипті предентенд на посаду писаря доводив своє володіння відповідними навичками: фінанси, закони, сільське господарство.

У античній Греції і Рімі розробляялись досить детальні класифікації характерів і закономірностей їх виявлення за поведінковими ознаками.

Втім, виникнення наукових тестів відносимо до періоду кінця ХІХ ст.

Термін введенийФренсисом Гальтоном (1822 – 1911), який створив перші антропометричні тесті. Він займався дослідженням гостроти слуху, зору, мускульної сили.

Найбільшої популярності метод здобув після виходу книги Джеймса Кеттелла (1860-1944) «розумові тесті і їх вимірювання». Його вважають родоначальником сучасного тестування.

У своїй книзі Кеттелл писав про тих, що застосування серії завдань, які можна статистично обробити, як ніщо інше сприяє перетворення психології в точну науку. Він вперше висловив думання про стандартизацію ситуації дослідження.

На рахунку Кеттелла декілька десятків стандартизованих тестів діагностики елементарних сенсомоторних процесів: чутливості, часу реакції, кількості відтворених звуків після одноразового прослуховування.

Віникає потреба в орієнтації тестів на вищі психічні функції. Рівок здійснює Альфред Біне (1857-1911), створюючи за дорученням міністерства освіти Франції серію тестів на інтелект. Завдання в шкалі Біне відповідали віковим можливостям дитини. За визначенням Біне інтелект є різницею розумового і хронологічного віку.

Німецький психолог Вільям Штерн (1875-1938) в 1912 році вводити поняття коефіцієнту інтелекту, для обчислення якого рівень розумового віку ділиться на хронологічний і множитися на 100.

У сучасних тестах діє процедура вирахування коефіцієнта інтелекту, запропонована Девідом Векслером (1896-1981). Вона основується на використанні стандартного відхилення, яку показує, як співвідносяться результати досліджуваного з інтелектом групи його одноліток.

Всі вказані тесті булі індивідуальними, використовувати їх міг лише кваліфікований психолог.

У період 1 світової війни в Амерізі постала необхідність масової діагностики призивників. Артур Отіс (1888-1963) розробляє перші групові тесті «альфа» (для англомовних) і «бета» (малограмотних іноземців).

З 20-х рр. – широке розповсюдження тестування в усьому світі. Поряд з тестами інтелекту розробляються тесті спеціальних здібностей і професійних досягнень.

У 30-40 рр. відбувається становлення психодіагностики особистості за допомогою тестів, опитувальників, проективних методик. (саме в цей час СРСР бореться з педологією).

Дата добавления: 2015-05-24