Жести в культурах світу

Американець і араб, бізнесмени, уклавши довгоочікуваний контракт, потискують один одному руки, після чого перший, у силу прийнятих у його будинку звичок, влаштовується в мʼякому кріслі, закинувши ногу на ногу, а другий, зробивши перепрошуючі жести, залишає приміщення. Незабаром американцеві дають зрозуміти, що угода підписана зайво поспішно і краще було б про неї забути. Американець у повному здивуванні. Але людина, знайома зі звичаями різних країн, пояснить йому, що, закинувши ногу на ногу, „янкі” зробив велику помилку: показати підошву своїх черевиків жителеві Саудівської Аравії – образа, сильніше за яку в цьому королівстві не придумати.

У спілкуванні з людьми Сходу європейців чекає маса несподіванок. Негативне погойдування головою індіанців означає згоду, а не заперечення. Відомий американський жест „О’кей” буде сприйнятий як непристойний жест у Греції і Бразилії, як знак погрози в Єгипті і як прохання заплатити гроші в Японії.

Узагалі на Сході культура пояснення жестами досить різноманітна. У Японії або в Кореї вона мінімально контактна. Вітають там переважно уклінами (чим нижче уклін, тим більше поваги), а досить своєрідний спосіб рукостискання використовується найчастіше в офіційних ситуаціях – той, хто вітає, долонями обіймає кисть співрозмовника. Широко посміхатися, демонструючи зуби, уважається непристойним для східних жінок. Посміхаючись, вони звичайно прикривають рот рукою. Пристойності, що вимагають в арабів не дивитися прямо в очі співрозмовникові, європейці нерідко розцінюють як ознаку нечесності або нещирості партнера.

В іншому ж світі контактне спілкування – рукостискання, обійми, поцілунки – досить поширене. В арабських країнах прийняті рукостискання на будь-який смак і манер: від миттєвого до тривалої процедури вітання, коли міцно стиснуті руки двох людей нескінченне число раз трясуться рухами вниз. Арабські жінки в країнах Перської затоки під час такого вітання звичайно не стискають руки, а лише доторкаються ними горизонтально й тільки випрямленими долонями. Саудовець при рукостисканні на знак прихильності притримає якийсь час у своїй руці Вашу. У Судані ж вірний знак прихильності до співрозмовника – поплескування по плечу, перш ніж простягнути руку.

Зведення до перенісся брів, змах рукою або широке розведення рук у різних культурних контекстах позначає подив або невдоволення, погрозу або прояв нервозності, дружбу або ворожнечу.

Існують і такі жести, значення яких розуміється по-різному в рамках однієї й тієї культури. Так, наприклад, військовий може віддавати честь, тільки коли він одягнений у військову форму. А от коли честь віддає людина в цивільному одязі, це може розцінюватися як дурниця або навіть знущання.

Майже всі європейці, хитаючи головою зверзу вниз, передають згоду, болгари – незгоду, япон­ці підтверджують, що уважно слухають співрозмовника.

У Європі люди довго дивляться один на одного, що може бути образливим, наприклад, японцям, які в процесі розмови надають перевагу тому, що дивляться на шию співбесідника, а не в обличчя. Отже, при спілкуванні завжди не­обхідно враховувати національні традиції.

Дата добавления: 2015-05-24