Мистецтво поетичне 3 страница

Чи зможе віршами на їжу заробить.

Я не перечу вам, — та рідко в нашім часі

Така біда тяжка буває на Парнасі.

Хай не лякає нас убожества ярмо,

Бо під зорею ми ясною живемо,

І мудрий наш король того пильнує дбало,

Щоб лихо слуг його уклінних не спіткало.

О, Музи! Це ім’я — дорожче над усе.

Нехай же знов воно Корнеля піднесе

На рівну "Сідові" прекрасному вершину,

Натхнення хай воно потужне дасть Расіну,

Щоб зору нашому дива він появив;

Хай Бансерад його вкладе у любий спів -

І на устах красунь той спів лунає всюди,

Розвагу несучи і радощі між юди;

Еклогу хай Сегре прикрасить цим ім’ям,

Хай славному дзвенять і стріли епіграм.

А де ж найти творця нової Енеїди,

Над Райном буде хто супутником Алкіду?

Хто в лірнім рокоті гучні його діла

Прославить, щоб луна всю землю потрясла,

І про Батавію нас слово дивне мовить,

Як з остраху вона собі наслала повідь?

Хто сонце Мастріхта ясне змалює нам

І військо, що лягло в страшному бої там?

Тимчасом, поки нам ці спогади зринають,

Героя Альпи вже новим вінцем вінчають,

Селен і Доль чоло приклонюють йому,

І пада Безансон у полум’ї й диму.

Де ж велетні, котрі, у спілку ставши грізну,

Стримали цей потік і силу цю залізну?

Чи, може, відступом одвернуть карний грім,

Раді, що повелось втекти ганебно їм?

О, скільки він твердинь і міст розбив унівець!

Якої слави він засяг собі, щасливець!

Злітайте ж, о співці, на щонайвищий шпиль:

Не досить буде тут звичайних вам зусиль.

А я, годованець колючої сатири,

Сурму не зважуся додати ще до ліри, -

Лише побачите, що я на полі цім

Допомагатиму порадами усім;

Додам до вашого натхнення і до праці

Науки, що її навчав мене Горацій;

Я покріплятиму уми вам і серця

І лаври покажу далекого вінця.

Пробачте ж, як таким керованим бажанням

Я приглядатимусь уважно всім писанням,

Од злота щирого фальшиве відділю

І витівки нездар огуджу без жалю.

Без мене іноді вам тяжко простувати,

Хоч краще я судить умію, ніж писати.

Дата добавления: 2015-05-24