Навички

Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю

Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі

Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сортів культурних рослин

12.1 Позаурочна робота

Результати виконання завдань на ділянці учні фіксують у щоденни­ках, гербаріях, колекціях, фотографіях тощо, що є дуже цінним дидак­тичним матеріалом для уроків.

Одним із важливих завдань учнів під час виконання роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці є ведення щоденників дослідної роботи, в яких зазначаються мета, план роботи й календарність її вико­нання, наприкінці робляться висновки.

Приблизну форму щоденника наведено нижче.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

9. Щоденний облік роботи.

10. Схема фенологічних спостережень.

11. Результати досліду.

12. Висновки.

Найкращі щоденники з гербарними додатками слід експонувати на осінніх виставках, які підсумовують роботу на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці.

Керівник навчально-дослідної земельної ділянки має вести загаль­ний журнал робіт, фіксуючи щодня роботу учнів на всіх відділках. Приблизна форма журналу:

№ пор.	Дата роботи	Час роботи	Місце роботи	Найменуван­ня роботи	Що зроблено	Хто виконав роботу
	02.04	2 год	Теплиця	Пікірування розсади	Розсаджено 150 рослин	Учні 6 класу

Методика організації та проведення дослідів. Оволодіння мето­дикою й технікою правильного проведення дослідів має виховне, пізнавальне й заразом профорієнтаційне значення.

Навчання проведенню дослідів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці об'єднує й розвиває багато навичок, потрібних не лише в сільськогосподарському виробництві, а й для будь-якого точ­ного спостереження та експерименту.

Складаючи план дослідної роботи, завжди треба передбачати вивчення літературних джерел (книжок, брошур, періодичних видань), проведення зустрічей із науковцями тощо.

Слід планувати також вивчення й опанування учнями методики й техніки виконання певних операцій, прийомів праці, складання схем та варіантів досліду, розрахунків кількості добрив, стимуляторів, отруто­хімікатів та їх застосування, складання кормових раціонів тощо.

Не можна забувати й про економічне планування: розрахунки й еко­номічну оцінку вартості засівного й садивного матеріалу, добрив, от­рутохімікатів тощо, кількості та вартості робочої сили, передбачуваної продукції, науково-господарського ефекту від застосування того чи ін­шого заходу.

Важливо навчити учнів також організаційному плануванню: реєст­рувати час початку й закінчення досліду, хто, коли й яку роботу має ви-

,416

12.1 Позаурочна робота

конати, як і в якій формі підбивати підсумки досліду, брати участь у виставках, популяризувати й упроваджувати результати дослідної ро­боти в масову практику.

До складання плану й контролю за його реалізацією слід залучати як учнівський колектив, так і окремих учнів, що підвищує їхню відпо­відальність за виконання наміченого.

Мета планування — навчити учнів раціонально й продумано здійс­нювати дослідну й практичну роботу, виховати з них творчих праців­ників.

Учитель, керівник гуртка, складаючи план дослідної роботи, перед­бачає в своєму робочому плані методику й техніку навчання учнів, юн­натів певним операціям, процесам роботи, додержанню їхньої послі­довності. Слід пам'ятати, що неправильно заучені прийоми роботи ду­же важко викорінювати. Отже, треба від самого початку навчити учнів:

/ правильній позі під час виконання роботи (положення тулуба, ніг, рук, голови);

/ правильно користуватися знаряддями праці;

/ виконувати окремі операції, застосовувати прийоми роботи з даної теми, а коли вони опановані, слід домогтися правильного темпу їх виконання.

Навчальна й дослідна робота учнів має бути суспільно корисною та посильною для них.

Глибокому усвідомленню мети досліду, практичної роботи допома­гає змагання між окремими учнями, ланками за краще їх проведення, за здобуття найвищих результатів.

Перш ніж закладати дослід, учитель ознайомлює учнів із такими по­няттями: дослідна ділянка,.облікова площа, захисна смуга, повтор­ність досліду, варіанти досліду, контрольний варіант і контрольна ділянка, виключка, облік урожаю, продуктивність та оцінка досліду.

Дослідна ділянка — це частина дослідного поля, виділена для про­ведення досліду й вивчення того чи іншого питання, передбаченого те­матикою дослідної роботи. Від правильного вибору дослідної ділянки (особливо за малих площ) залежить успіх досліду й цінність здобутих результатів та висновків.

Для кожного досліду потрібні контрольна й дослідна ділянки, щоб установити, як ті чи інші добрива, агрозаходи, прийоми обробітку ґрунту, насіння тощо впливають на підвищення врожайності певної культури порівняно з контролем. Аби результати досліду були точ-

,417

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

нішими, беруть кілька однакових ділянок. Кількість контрольних діля­нок визначається повторністю досліду, для достовірності результатів має бути не менше ніж два-три повторення. Врожай із кожної ділянки збирають і обліковують окремо. За багаторазового повторення врожай обчислюють як середнє арифметичне. Дослідна ділянка має бути віль­ною від дерев і кущів. Під час проведення дослідів слід ураховувати властивості ґрунту, умови його обробітку й удобрення, а також які рос­лини вирощувалися на цих ділянках у минулі роки. Чим більший роз­мір дослідної ділянки, тим точнішими будуть результати досліду. Ба­жано, щоб ділянка мала форму видовженого прямокутника (2x10 або 5 х 10 м). Це зручно для роботи та обліку врожаю.

Облікова площа дослідної ділянки — це площа, з якої обчислюють зібраний урожай.

Захисна смуга — частина дослідної ділянки, яка з кожної сторони захищає посіви від впливів сусідніх ділянок, витоптування, по­шкодження рослин. На шкільній ділянці ширина захисної смуги має становити: 5—10 рядків із поздовжньої сторони і 50—70 см із попе­речної для зернових культур і відповідно 2—3 рядки та 50—70 см — для просапних.

У процесі досліду із захисних смуг беруть рослини для визначення розвитку кореневої системи, динаміки росту, виготовлення гербарію, колекцій тощо. Врожай із цих смуг завжди збирають на день-два ра­ніше, і його не зараховують до загального врожаю з дослідної ділянки.

Під час проведення дослідів часто трапляється, що на частині діля­нок рослини зазнають пошкоджень, вимокають або не сходять. Аби це не спотворило результатів досліду, пошкоджені площі акуратно об­міряють і виключають із загальної площі облікової ділянки (їх назива­ють виключками).

Дуже важливо, щоб дослідна робота була цікавою. Збудженню інте­ресу й закріпленню знань учнів особливо сприяють:

/ різні практичні, лабораторні роботи, досліди з рослинами й твари­нами, які дають порівняно швидкі ефект і результати;

/ показ і вивчення явищ, об'єктів у їхньому русі й розвитку;

У жвава, цікава розповідь учителя, диспути учнів, демонстрування наочних посібників, кінофільмів, робота з мікроскопом;

/■ наявність у роботі нового або елементів нового;

У ознайомлення з досягненнями біологічної науки, новими об'єктами

для вивчення;

12.1 Позаурочна робота

/ самостійність у роботі, подолання перешкод і відповідальність за доручену справу.

Виконання позаурочної роботи може бути різним залежно від ха­рактеру завдання й часу, необхідного для проведення тих чи інших дослідів або спостережень. Іноді виконання завдань доводиться пере­носити на весняно-літній період.

До позаурочних робіт належать і літні завдання, що передбачені програмою. Учні проводять фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у природі, на шкільній навчально-дослідній земель­ній ділянці. Наприклад, улітку учням 6 класу пропонується скласти гербарій бур'янів і кормових рослин, навчитися розпізнавати найпо­ширеніші бур'яни, кормові й лікарські рослини, провести спостере­ження за ростом і розвитком рослин.

Учитель має добру нагоду збагатити кабінет біології цікавими об'єктами за допомогою учнів, які під час літніх канікул вирушають у різні райони України, а також близьке й далеке зарубіжжя. Заздалегідь дізнавшися про це, вчитель дає учням індивідуальні завдання привезти певні об'єкти, потрібні для кабінету, враховуючи вимоги охорони при­роди. При цьому вчитель завжди націлює учнів на якісне виконання й оформлення роботи, яку потім оцінює.

Дуже важливо передбачити групові літні завдання, насамперед три­валі досліди на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці. Кож­на група учнів має брати участь у плануванні закріпленого за нею досліду, його закладанні з використанням агротехнічних прийомів, які сприяють розвитку рослин на дослідних і контрольних ділянках протя­гом літа. Для цього вчителю необхідно своєчасно підготувати доклад­ний інструктаж для учнів із кожного завдання.

Нижче наведено варіанти літніх завдань із розділу «Рослини» для учнів 6 класу.

Тема. Корінь.

Завдання І. Визначити вплив поливання на врожайність капусти. Мета. Закріпити уявлення про рух води й мінеральних речовин у рос­лині; ознайомитися з особливостями вирощування капусти.

Хід роботи

1. Підготуйте дві земельні ділянки розміром 1,5 х 2 або 2 х 2 м.

2. Вирощену в парниках розсаду пізніх сортів білокачанної капусти ви­
садіть на дослідній і контрольній ділянках на відстані 70 х 70 або 60 х 60 см
одна від одної на глибину до першого листка. Якщо якісь рослини загину­
ли, замініть їх.

,419

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

3. Періодично розпушуйте грунт і знищуйте бур'яни. Внесіть мінераль­
ні добрива (за інструкцією) в міжряддя на глибину 6—8 см на відстані
15—20 см від стебла рослини.

4. Поливайте рослини на дослідній ділянці ввечері раз на три-чотири
дні по 0,5 л води на одну рослину, а рослини контрольної ділянки — раз
на тиждень.

5. Спостерігайте за рослинами, доглядайте за ними на контрольній і
дослідній ділянках. Проведіть облік урожаю.

6. Спостереження описуйте в зошиті. Зробіть кілька фотографій упро­
довж вегетаційного періоду.

Тема. Видозміни коренів.

Завдання 2. Дослідити вплив глибини загортання насіння на врожай ко­ренеплодів і листків цукрових (кормових) буряків.

Мета. Ознайомитися з агротехнікою вирощування цукрових (кормо­вих) буряків, дослідити вплив глибини висівання насіння на врожайність

12.1 Позаурочна робота

Мета. Поглибити знання про верхівковий ріст стебла, навчитися під­вищувати врожайність огірків прищипуванням пагонів.

Хід роботи

1. Підготуйте дві ділянки, які перекопайте на глибину 20—25 см; вне­
сіть органічні добрива (гній).

2. Насіння огірків висійте рядками в борозни. Відстань між рядками —
90 см, глибина загортання насіння — 1,5—2 см. Рядки полийте. Сходи про­
рідіть так, щоб відстань між рослинами становила 20 см.

3. Для збільшення кількості маточкових квіток на бічних пагонах на
дослідній ділянці прищипніть верхівки головного пагона огірків, коли на
ньому з'являться 3—4 справжніх листки. Друге прищипування зробіть піс­
ля появи 5—6 листків на бічних пагонах, третє — після появи 5—6 листків
на пагонах другого порядку. На контрольному рядку прищипування не ро­
біть.

4. Прополюйте рослини через кожні 12—15 днів, знищуйте бур'яни,
підживлюйте рослини мінеральними добривами або водним розчином пта­
шиного посліду, розведеного в пропорції 1:10.

5. Огірки збирайте вранці. Врожай зважуйте. Результати записуйте. По­
рівнюйте врожай із дослідної та контрольної ділянок.

6. Результати спостережень оформіть у вигляді звіту, який доповніть
схемами, малюнками чи фотографіями.

Тема. Пагін.

Завдання 4. Визначити вплив пасинкування на врожайність помідорів. Мета. Ознайомитися з біологічними особливостями представника ро­дини Пасльонові — помідорів; навчитися пасинкувати помідори.

Хід роботи

1. Підготуйте дві ділянки (контрольну й дослідну) площею 5 або 10 м².
Ґрунт удобріть і перекопайте.

2. Висадіть розсаду помідорів поширених у вашій місцевості сортів на
відстані 70 х 40 чи 70 х 70 см.

3. Поливайте розсаду ввечері, розпушуйте ґрунт спершу через кожні
5—6 днів, далі — раз на два тижні.

4. Підживіть рослини добривами: перший раз — через два тижні після
садіння, вдруге — на початку плодоношення. Після підживлення добре по­
лийте.

5. На рослинах дослідної ділянки видаліть усі бічні пагони, залишивши
в кущі два-три стебла. В міру утворення нових пасинків видаляйте їх. На
контрольній ділянці бічні пагони залишайте.

6. Спостерігайте за рослинами на обох ділянках. Збирайте та обліковуй­
те врожай.

—........ —__. 421

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

V..-.„.'....;-_г-, ,.-.-.. -. :-.-\.г.-,.-,.-.::-<■:.-.,.-.- О.О,^ •ї.::-.-.;.-,;-.-¹.^.-*.'. >лг.--л^. »л<

7. Результати спостережень оформіть у вигляді звіту, який доповніть малюнками, схемами й фотографіями.

Тема. Видозміни пагонів.

Завдання 5. З'ясувати вплив підгортання на розвиток бульб і врожай­ність картоплі.

Мета. З'ясувати, як впливає на врожайність підгортання картоплі; навчитися доглядати за картоплею.

Хід роботи

1. Підготуйте дві ділянки (контрольну й дослідну) розміром 2 х 2 м.

2. На початку травня, коли ґрунт прогріється, посадіть на обох ділянках
картоплю на відстані 60 х 30 см. У кожну ямку всипте по пригорщі гною чи
попелу.

3. На дослідній ділянці впродовж літа двічі-тричі зробіть підгортання
картоплі. На контрольній ділянці рослини не підгортайте, а тільки пропо­
люйте для знищення бур'янів і розпушуйте грунт.

4. Спостерігайте за сходами, бутонізацією, цвітінням, бульбоутворен­
ням, початком відмирання надземних пагонів. (Дати зафіксуйте в щоден­
нику спостережень.)

5. За станом пагонів визначте час збирання врожаю.

6. Зберіть урожай, зважте його, зробіть висновок про доцільність під­
гортання.

7. Результати спостережень оформіть у вигляді звіту, який доповніть
малюнками, схемами, таблицями й фотографіями.

Тема. Видозміни листків.

Завдання 6. Вивчити видозміни листків.

Мета. Закріпити знання про видозміни листків; навчитися за зовніш­нім виглядом рослин визначати умови їхнього існування.

Хід роботи

1. Улітку проведіть спостереження за такими рослинами: горох, гарбуз,
виноград. Визначте, які їхні органи перетворилися на вуса й яку роль вико­
нують вуса.

2. Знайдіть у природі рослини, що пристосувалися до сухого клімату;
очиток їдкий, ковила, цмин пісковий. Визначте, які пристосування мають
ці рослини для зменшення випаровування.

3. Простежте за такими рослинами, як барбарис і буряк. Визначте видо­
зміни їхніх листків. Яку роль вони відіграють в їхньому житті?

4. Результати спостережень оформіть у вигляді звіту, який доповніть
малюнками, схемами та фотографіями.

Тема. Вегетативне розмноження рослин.

Завдання 7. Вивчити різні способи розмноження картоплі.

,422

12.1 Позаурочна робота

Мета. Навчитися розмножувати картоплю та доглядати за нею.

Хід роботи

1. Підготуйте чотири ділянки по 2 м² (за бажанням площу можна збіль­
шити). Ґрунт удобріть, добре перекопайте й заборонуйте.

2. На контрольній ділянці посадіть картоплю цілими бульбами, на пер­
шій дослідній — верхівками великих бульб, на другій — вічками зі шма­
точками м'якуша конусоподібної форми, на третій — самі пагони.

3. Доглядайте картоплю на всіх ділянках, знищуйте бур'яни, розпушуй­
те грунт, проведіть підгортання.

4. Результати досліду зведіть у таблицю:

5. Результати спостережень оформіть у вигляді звіту, який доповніть малюнками, схемами, таблицями та фотографіями.

Тема. Запилення рослин.

Завдання 8. Спостерігати за перехресним запиленням рослин комахами. Мета. Ознайомитися з особливостями пристосування квіткових рос­лин до запилення комахами.

Хід роботи

1. Проведіть спостереження за запиленням рослин з яскравими квітка­
ми: яблуні, груші, волошки, конюшини, калини, бузини тощо. Простежте,
яких комах приваблюють ці рослини.

2. Спостереженням виявіть, чим саме ці рослини приваблюють комах
(сильним запахом, розміром чи кількістю пилку), яке забарвлення їхніх
квіток і де в них містяться нектарники.

3. Простежте вранці, вдень і ввечері за поведінкою комах, яких ви бачи­
ли на квітках. Визначіть, що в квітках є поживою для комах.

4. Зробіть висновок про особливості квіток, що запилюються комахами.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

5. Результати спостережень оформіть у вигляді звіту, який доповніть малюнками, схемами й фотографіями.

Методика проведення фенологічних спостережень. Найефектив­нішим способом зближення учнів із природою є постійне й система­тичне вивчення її за допомогою фенологічних спостережень. Вони дають знання, необхідні для раціонального використання природних ресурсів та збереження тваринного й рослинного світу.

Фенологія — це наука про сезонні явища в природі.

Відомо, що під впливом факторів довкілля безперервно відбувають­ся зміни в розвитку кожного живого організму. Фенологічні спостере­ження спрямовані на вивчення цих змін, що відбуваються протягом певного часу або сезону. Наприклад, спостерігаються й реєструються такі періодичні явища в житті рослин, як бубнявіння бруньок на дере­вах і кущах, розбруньковування листя, зацвітання квіток і, нарешті, опадання листя (листопад), чим в основному й завершується літній цикл розвитку більшості дерев і кущів.

Спостерігаються, реєструються й вивчаються також сезонні явища (розвиток і зміни), що відбуваються у ссавців, птахів, риб, комах під впливом факторів довкілля.

Спостереження сезонних явищ природи протягом кількох років да­ють змогу вивчати вплив умов довкілля на розвиток рослин і тварин.

Фенологічні спостереження охоплюють не тільки динаміку розвит­ку окремих рослин або тварин протягом року чи сезону, а й річні та се­зонні метеорологічні й гідрологічні явища.

Головна роль в організації та проведенні фенологічних спостережень у школі належить учителеві. Від його вміння й відданості цій справі за­лежать правильність постановки фенологічних спостережень і широта залучення до цієї цікавої й корисної роботи учнівської молоді. Зважаю­чи на це, вчитель має теоретично й практично підготуватися до цієї ро­боти. Насамперед треба опрацювати літературу з питань фенології та біології і перейти до систематичного й ґрунтовного вивчення фенологіч­них об'єктів в умовах місцевого природного оточення, встановлення причинних зв'язків між зовнішніми умовами та змінами в організмі.

Завдання вчителя — навчити учнів правильно спостерігати, виро­бити в них глибокі й цілісні уявлення про явища природи. Фенологічні спостереження завжди мають проводитися з певною метою, цілеспря­мовано, планомірно й систематично. Вміння спостерігати — одна з ос­новних умов проведення не тільки навчальної роботи, а й науково-дос­лідної. Ось чому вчитель повинен пам'ятати, що тривалі спостережен-

12.1 Позаурочна робота

ня (за сезонними явищами природи, розвитком рослин і тварин) можна проводити з учнями тільки тоді, коли вони вже набудуть на уроках еле­ментарних навичок спостережень.

На початку учнівських спостережень учитель, керуючи процесом сприймання учнями предметів і явищ природи, допомагає їм усвідоми­ти розвиток природного оточення, помітити в ньому найважливіше, найістотніше, зробити певні узагальнення та висновки для використан­ня в практичній діяльності.

Учитель, який організовує в школі фенологічні спостереження, по­винен:

/ навчити учнів правильно спостерігати явища природи, робити уза­гальнення й висновки;

/ показати учням місцеву природу в усій її красі, складності й діалек­тичній єдності;

/ формувати в учнів науковий світогляд, розвивати в них інтерес і лю­бов до природи, прищеплювати їм навички дослідної роботи; / проводити фенологічні спостереження планомірно й систематично за чітко й докладно розробленим планом; зміст спостережень учнів має відповідати вже набутим знанням; / залучати до фенологічної роботи всіх учнів школи; / підготувати зі складу учнів майбутніх низових фенологів.

Фенологічну роботу в школі завжди треба розпочинати з докладно­го ознайомлення з навколишньою місцевістю, щоб вибрати ділянки для проведення спостережень у полі, в лісі, в саду, на луках. Такі ділян­ки мають бути типовими для даної місцевості (за рельєфом, грунтом, рослинністю тощо).

Бажано, щоб ділянки були поблизу школи. Тоді регулярні спостере­ження можна проводити без будь-яких ускладнень. На кожну ділянку і всю місцевість треба скласти докладну характеристику, в якій мають бути такі відомості:

1) географічне розташування місцевості;

2) загальний опис місцевості (поле, ліс, околиця міста, долина річ­
ки, низовина, осушене болото та ін.);

3) місцеположення ділянки (на пагорбку, на рівнині, на схилі та ін.);

4) призначення навколишніх будівель;

5) наявність поблизу фабрик і заводів, які викидають шкідливі гази,
дим, кіптяву та ін.;

6) характеристика ґрунту;

.425

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

7) загальна характеристика ділянки;

8) додаткові зауваження.

У фенологічній роботі велике значення має тривалість спостере­жень за сезонними явищами природи на одних і тих самих місцях. Чим більше років на цих місцях вони проводяться, тим цінніші зібрані мате­ріали.

Особливу увагу слід звернути на ведення спостережень за розвит­ком рослин у декоративних і плодових шкілках та розсадниках. Зокре­ма, слід реєструвати: початок і кінець обробітку грунту для висівання, садіння рослин, початок і кінець висівання та садіння рослин; появу пе­рших і масових сходів, перших справжніх листків у сіянців і саджан­ців; час початку й закінчення різних робіт (прополювання, розпушу­вання, поливу, боротьби зі шкідниками й хворобами рослин тощо); час і види пошкодження сіянців та саджанців (приморозками, хворобами, шкідниками); початок і кінець осіннього обробітку грунту під сівбу та садіння; початок і кінець осінньої сівби й садіння.

Спостерігаючи за трав'янистими дикорослими рослинами, учні ма­ють реєструвати: початок вегетації (появу перших молодих листків або ріст пагонів); початок цвітіння; масове цвітіння та його закінчення; по­чаток і масове розсівання насіння; закінчення вегетації рослин; поча­ток зеленіння трав на луках; початок, масова косовиця та її закінчення; початок і закінчення косіння отави тощо.

Фенологічні спостереження за дикорослими рослинами мають під­готувати учнів до фенологічних спостережень за сільськогосподарсь­кими культурами, а це, своєю чергою, сприятиме кращому пізнанню їхніх біологічних особливостей, допоможе доцільніше організувати сільськогосподарські роботи.

Фенологічні спостереження за сільськогосподарськими рослинами треба проводити регулярно — від часу їх сівби до збирання врожаю — й реєструвати (табл. 12.1): початок весняного обробітку грунту; поча­ток і закінчення сівби ранніх та пізніх ярих культур; появу перших і ма­сових сходів; початок і масове колосіння; початок і масове цвітіння; початок і масове достигання плодів і насіння; початок і масове збиран­ня озимих та ярих культур; початок і закінчення сівби озимих культур; появу перших і масових сходів озимих культур; кущіння; появу хвороб і шкідників та заходи боротьби з ними, а також усі агротехнічні заходи, які проводилися з тією чи іншою культурою.

,426

12.1 Позаурочна робота

Таблиця 12.1. Форма таблиці фенологічних спостережень за озимою та ярою пшеницею, житом, ячменем і вівсом (200_ р.)

		Дати
№	Фази розвитку	Озима	Яра		Я її		Примітка
пор.		пше-	пше-	Жито	ЛІ-	Овес
					МІНІ,
		ниця	ниця
	Сівба	■
	Сходи:
	10 % рослин
	більш як 50 % рослин
	Утворення третього
	листка:
	у 10 % рослин
	у більшості рослин
	Укорінення
	Кущіння:
	у 10 % рослин
	у більшості рослин
	Відновлення росту
	навесні:
	у 10 % рослин
	у більшості рослин
	Вихід у трубку:
	у 10 % рослин
	у більшості рослин
	Колосіння (для вівса —
	викидання волоті):
	у 10 % рослин
	у більшості рослин
	Цвітіння:
	у 10 % рослин
	у більшості рослин
	Молочна стиглість зерна
	Воскова стиглість зерна
	Повна стиглість зерна
	Збирання врожаю						________

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Програма фенологічних спостережень для учнів має бути негро-міздкою й передбачати лише найдоступніші для спостережень явища. До неї не слід вносити розпливчасті питання, які не стосуються харак­теристики явища. Крім того, програма має бути по можливості універ­сальною, тобто придатною для спостережень за різними рослинами.

Спостереження треба вести за певним планом. Перші записи спо­стережень, які проводяться на ділянці відповідно до програми, має робити одна особа, не довіряючи цього комусь іншому, щоб не було плутанини в записах. Бажано, щоб записи виконувалися на місці спо­стереження.

Фенологічні спостереження за рослинами проводяться регулярно: навесні, коли сезонні явища природи настають одне за одним, — що­дня, а влітку й восени — через день. В окремі періоди розвитку рослин, коли в них не відбувається великих змін, фенологічні спостереження можна вести рідше — через два, три, п'ять днів. Спостереження реко­мендують проводити в другій половині дня, коли більшість рослин по­чинає зацвітати або розкривати квітки, й відповідна фаза розвитку спо­стережуваних рослин виявляється найкраще. Для фіксування спосте­режень заздалегідь заводять спеціальний журнал із формами запису окремих фаз розвитку рослин чи тварин.

Бажано, щоб записи в журналі велися за окремими розділами: дані метеорологічних спостережень, дані спостережень за рослинами чи тваринами.

Головне в проведенні фенологічних спостережень полягає в тому, щоб ті чи інші явища природи були своєчасно виявлені, об'єктивно вивчені, й у відповідних журналах було точно записано число й місяць, коли почалося дане явище й коли закінчилося.

Текстову частину зведених даних фенологічних спостережень до­цільно супроводити графіками, діаграмами.

Велике значення для фенологічної роботи в школі мають екскурсії, що проводяться для ознайомлення учнів із флорою та фауною лісів, сте­пів, луків і пасовищ. На екскурсіях створюються широкі можливості для вивчення рослин і тварин, глибокого усвідомлення їхнього взаємозв'яз­ку з природним оточенням. Це зближує учнів із природою, привчає їх проводити спостереження, сприяє формуванню в них наукового світогляду.

Після кожної екскурсії вчитель підбиває підсумки. Учні коротко розповідають про результати самостійної роботи, виконаної під час екскурсії за завданням учителя, повідомляють про зібрані матеріали, а

12.2 Домашні роботи

також про плани проведення фенологічних спостережень за сезонними явищами природи на певний період року.

Фенологічні спостереження невіддільні від метеорологічних, без яких неможливо робити якісь висновки щодо досліджуваних природ­них явищ. Метеорологічні спостереження проводяться на метеороло­гічній станції, яку влаштовують на шкільній навчально-дослідній зе­мельній ділянці (див. розд. 14).

Досліджуються й реєструються в журналі такі основні дані про погоду:

• температура повітря та ґрунту;

• вологість повітря;

. атмосферний тиск;

• напрям і сила вітру;

. кількість атмосферних опадів, товщина снігового покриву;

. форма й рух хмар;

. град, іній, ожеледь, гроза тощо.

Спостереження завжди проводять у визначений час тричі на день (уранці, вдень і ввечері).

На підставі фенологічних та метеорологічних спостережень можна скласти календар розвитку рослин місцевої флори й у спеціальній віт­рині вивісити його для огляду учнів, а також населення. Дані цих спо­стережень стають у пригоді вчителю також на уроках.

"омашня робота — це складова навчального

_{г__} щ...роцесу, яка полягає у виконанні учнями

завдань учителя, пов 'язаних із вивченням відповідної теми. Вона пе­редбачає вивчення навчального матеріалу, який пояснювався на уроці, самостійне опанування нового матеріалу, самостійні спостереження, проведення дослідів, виготовлення навчальних посібників, написання творчих робіт (рефератів, доповідей) тощо.

Учитель може досягти високих показників у навчанні біології лише за правильної організації навчальної діяльності учнів і виконання ними домашніх завдань, адже це сприяє закріпленню й глибокому засвоєн­ню змісту програмного матеріалу, який вивчався на уроці, формуван-

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

ню навчальних умінь, розвитку пізнавальної самостійності учнів, їх­нього мислення.

У практиці навчання біології найважливішими є завдання на уза­гальнення, закріплення й відтворення знань. Вважається, що такі завдання є природним продовженням попереднього уроку й сприяють підготовці до наступного. Основу цих завдань становить самостійна робота з підручником біології. Йдеться не про заучування його тексту: адже головне має бути засвоєне на уроці. Домашня робота полягає у виконанні вправ, що стимулюють, активізують самостійну розумову діяльність учнів, наприклад: відповіді на запитання наприкінці параг­рафа, складання логічних схем, виділення головного, заповнення по-рівняльно-узагальнювальних таблиць, розв'язування задач біологіч­ного змісту тощо. Такі завдання мають бути простішими й менш об'єм­ними порівняно з тими, що виконувалися в класі. Адже вдома учні не можуть звернутися по допомогу до вчителя в разі ускладнень.

Обсяг домашніх завдань, їхні особливості значною мірою залежать від якості уроку біології. Учитель повинен пам'ятати: чим ефектив­ніший урок, тим меншим має бути обсяг домашнього завдання, й на­впаки. Проте навіть за найдосконалішого уроку біології від домашніх і позаурочних завдань відмовлятися не слід.

Вивчення рослин, тварин, явищ в їхньому житті передбачає вклю­чення в домашні та позаурочні завдання фенологічних спостережень, самоспостережень тощо.

Принципово новим підходом до процесу навчання біології є засто­сування випереджальної системи домашніх завдань, що виконуються з використанням підручника й науково-популярної літератури біологіч­ного змісту. Суть її полягає в тому, що учні самостійно опрацьовують матеріал, який на уроці не пояснювався. Для цього вчитель називає конкретну тему для самостійного вивчення, вказує сторінки основної та додаткової літератури з біології, пропонує учням запам'ятати й зро­зуміти провідну ідею роботи.

Користуючися підручником і додатковою літературою, учні відпо­відають на запитання, складають таблиці, схеми. А якщо хтось із них не впорався, то в класі, в процесі бесіди з учителем та іншими учнями, розгляду роздаткового матеріалу, перегляду діафільму, діапозитивів чи кінофільму, натуральних наочних посібників, таблиць, схем, мо­жуть дістати відповіді на незрозумілі запитання. В заключній частині уроку вчитель узагальнює й визначає основні запитання та завдання на наступний урок.

_ 430

12.2 Домашні роботи

Певну частину завдань із теми уроку (зокрема робота з додатковою літературою, відбір фактів, прикладів, цікавої інформації, підготовка повідомлень, рефератів, дослідів, виготовлення наочних посібників) учні можуть виконувати за бажанням. Проте учні не завжди зважають на рекомендований характер завдань і успішно справляються з ними, особливо якщо вони цікаві й доступні, а також чітко, в логічній по­слідовності проведено інструктаж учителем.

Навчальна діяльність учнів має бути спрямована на виконання низ­ки послідовних завдань, наприклад: прочитати відповідний параграф у підручнику біології; добрати приклади з власного досвіду та науково-популярної літератури; скласти таблицю (приміром, спільних і відмін­них рис будови представників типу Членистоногі); зробити схему або малюнок; скласти кросворд; добрати прислів'я, приказки чи загадки з теми; скласти опис лікарської рослини або корисної тварини, за якими інші учні мають ідентифікувати її; знайти в тексті характерні ознаки родини (розоцвіті чи складноцвіті) або класу (комахи чи земноводні). Навчальну діяльність учнів можна успішно організувати на основі читання тексту з підручника «Загальна біологія». Наприклад, прочи­тавши параграф «Охорона видової різноманітності організмів», учні мають зробити висновки про значення заповідників, регуляцію чисель­ності популяцій, генетичні банки, природне підвищення стійкості біо­сфери тощо.

Домашні завдання мають сприяти не лише засвоєнню знань, а й на­буттю вмінь і навичок працювати з книгою, малюнком, таблицею, схе­мою, складати план до тексту, параграфу, виявляти в тексті головне тощо. Для розвитку мислення учнів, формування в них умінь порівню­вати, узагальнювати, систематизувати слід давати їм завдання на за­повнення таблиць, німих малюнків, складання кросвордів, ігор із біо­логічним змістом на кращого знавця польових, овочевих, технічних культур.

Учитель має добрати для учнів такі домашні завдання, які були б ло­гічною ланкою між навчальним матеріалом, що вивчався на попе­редніх уроках і вивчатиметься на наступних. Плануючи урок, учитель має визначити місце домашнього завдання в навчальному процесі та його значення в оволодінні учнем знаннями та вміннями.

Важливе значення мають домашні завдання практичного спряму­вання, зокрема на проведення самоспостережень та спостережень за життям рослин, тварин, дослідів із ними.

Розділ 12 Позаурочна й позакласна робота учнів із біології

Зростанню значення й ефективності виконання домашніх завдань сприяє їх систематична перевірка опитуванням учнів, а також іншими методами та формами контролю та обліку знань. Особливо важливим є з'ясування якості виконання домашніх завдань, зокрема запису їх у зо­шитах у вигляді таблиць, схем, висновків, зроблених на підставі спо­стережень, самоспостережень, дослідів.

Домашні завдання можуть бути: фронтальними, індивідуальними (спостереження за акваріумними рибами, рослинами, виготовлення колекцій), творчими (підготовка повідомлень, рефератів, малюнків, складання віршів, казок), активізувальними (складання ребусів, крос­вордів, алгоритмів), розвивальними (на формування інтелектуальних умінь, розвиток логічного мислення).

Домашні завдання мають базуватися на принцип ах:

• взаємозв'язку з роботою під час уроку;

• самостійної навчальної діяльності учнів;

• конкретизації навчального матеріалу;

• дозування й диференціації;
. систематичності;

. доступності.

Нижче наведено вимоги до організації домашніх завдань.

/ Домашнє завдання має відповідати віковим особливостям учнів.

/ Треба, щоб виконання домашнього завдання не забирало багато часу.

У Домашнє завдання має бути чітким і зрозумілим для кожного учня.

У Домашні завдання мають бути проблемного, творчого характеру, містити елемент новизни й відкривати можливість для прояву само­стійності, але водночас бути доступними для самостійного вико­нання.

У Домашнє завдання має бути сформульоване у вигляді запитань, на які учні відповідають, добираючи необхідний матеріал із параграфа підручника, а не завчаючи його текст для переказу в класі.

У Домашні завдання не мають бути однотипними; необхідний дифе­ренційований підхід до їх надання: одному учневі (або групі уч­нів) — скласти план відповіді на конкретне запитання, другому — тезиси, третьому — зробити завдання за карткою з пошуком відпо­віді в тексті підручника, четвертому — скласти схему, п'ятому — таблицю, шостому — підготувати цікаве повідомлення з теми, сьо­мому — підготувати реферат із проблеми, восьмому — знайти до­даткову інформацію з теми, дев'ятому — скласти кросворд, десято-

,432

12.3 Позакласна робота

му — алгоритм, одинадцятому — поставити дослід і підготувати доповідь за його результатами й т. д. Це підвищує інтерес до пред­мета (робота, виконана з інтересом, потребує менших затрат енер­гії), стимулює процес навчання.

/ Домашнє завдання має орієнтувати учнів на пошук рішення, на засто­сування знань із біології в різних життєвих ситуаціях (настанова на вміння застосовувати знання, вміння та навички в різних ситуаціях).

/ Кожне домашнє завдання має містити запитання для повторення ос­новних тем, розділів програми (настанова на повторення раніше ви­вченого, на здійснення міжтемних зв'язків).

Дата добавления: 2015-05-24