КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особливості розвитку і виховання дітей різного віку
Розвитку Періоди життя. Закономірності фізичного Закономірності розвитку в різні Вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини Вікові особливості — найбільш характерні для певного періоду життя анатомо-фізіологічні та психічні якості людини. Існує певна залежність між віком та розвитком людини. Згідно принципу природовідповідності, навчання та виховання повинні відповідати віковим етапам розвитку. Для педагогічно доцільного управління процесом розвитку необхідна класифікація періодів людського життя. Педагогічна періодизація дещо відрізняється від психологічної: 1. Немовля — з народження до 1 року 2. Переддошкільний вік — від 1 до 3 років 3. Дошкільний вік — від 3 до 6 років: — молодший дошкільний вік — від 3 до 4 років; — середній дошкільний вік — з 4 до 5 років; — старший дошкільний вік — з 5 до 6 років. 4. Молодший шкільний вік — з 6 до 10 років. 5. Середній шкільний рік — з 10 до 15 років. 6. Старший шкільний вік — з 15 до 17 років. Зміни, що відбулися за останні десятиріччя в соціальному житті багатьох країн, у економічному оточенні людини, призвели до акселерації — прискорення фізичного та частково психічного розвитку у дитячому та підлітковому віці. 1. В молодшому віці фізичний розвиток йде скоріше, а у зрілому віці темп розвитку стає більш повільним. 2. Фізично дитина розвивається нерівномірно: в якісь періоди життя більш швидко, в якісь — повільніше. 3. Кожен орган людського тіла розвивається за своїм темпом, у цілому частини тіла розвиваються нерівномірно і непропорційно. Закономірності духовного розвитку. Духовний розвиток невід'ємно пов'язаний з фізичним і також підкоряється певній низці закономірностей: 1. Між віком людини і духовним розвитком існує обернена пропорційна залежність: чим менший вік людини, тим більший темп її духовного розвитку. З віком цей темп стає більш повільним. 2. Духовний розвиток людини йде нерівномірно. 3. В розвитку людини існують оптимальні сторони для формування всіх якостей особистості, такі періоди називають сензитивними. 4. У процесі розвитку людини її духовні якості набувають усталеності, при цьому її психіка зберігає свою пластичність і забезпечує можливість компенсації: більш слабкі психічні функції можуть бути компенсовані більш сильними, але не менш важливими якостями. Наприклад, слабка пам'ять може бути компенсована більш високою організацією пізнавальної діяльності. Молодший шкільний вік. Перехід дитини до школи пов'язаний з різкими змінами у її діяльності, спілкуванні, відносинах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання. З точки зору фізіології у молодших школярів проходить період інтенсивного розвитку системи м'язів, зростає вага, кістяк відрізняється великою еластичністю, тому що процес окостеніння ще незавершений, отже, дуже важливо у цей час слідкувати за статурою дитини, за тим, як вона сидить за партою для запобігання сутулості та викривлення хребетного стовпу. Швидко розвивається психіка дитини, поліпшуються асоціативні зв'язки в корі головного мозку, що дозволяє вивчати деякі предмети на більш абстрактному рівні (наприклад, математику). Мислення у цей період розвивається від наочно-образного до абстрактно-логічного, до рівня розуміння причин-но-наслідкових зв'язків. Пізнавальна діяльність тісно пов'язана з навчанням. Мислення розвивається у взаємозв'язку з мовленням дитини. Вплив шкільного навчання проявлюється в умінні усно та письмово висловлювати свої думки. Разом з цим має місце невідповідність процесу збудження процесові гальмування, що пояснює неувагу учнів, неспроможність довго виконувати одноманітні вправи, їхню підвищену рухливість. У зв'язку з цим у цьому віці доцільно розвивати в дітей у плані фізичного розвитку спритність, а у плані навчання привчати дітей до спостережливості та уміння уважно слухати, використовувати різноманітні форми та засоби навчання, віддаючи перевагу іграм, що навчають. Процес навчання і виховання в цьому віці повинен бути підкорений вихованню культури уваги, зважуючи на те, що увага молодших школярів мимовільна. Доцільно використовувати яскраву, цікаву наочність. Пам'ять дітей має наочно-образний характер, учні легко запам'ятовують цікавий конкретний матеріал. Цей вік має великі можливості для формування моральних якостей та позитивних рис особистості. Дитяча довірливість, схильність до наслідування, великий авторитет, що має вчитель, стають передумовами для започаткування моральної особистості. Саме у цей період дітей доцільно привчати у школі до самообслуговування, допомоги дорослим. Найбільш сприяє цьому поєднання праці з цікавою грою, яка виховує любов до праці, культуру рухів, задовольняє цікавість дітей, формує навички колективної діяльності. Середній шкільний вік — перехід від дитинства до юності. У цьому віці проходить бурхливе зростання і розвиток усього організму. Найбільш інтенсивний зріст відбувається у дівчат 13 років і хлопчиків 15 років. Значно зростає сила м'язів. Розвиток внутрішніх органів йде нерівномірно, зростання кровоносних судин відстає від росту серця, це призводить до порушення ритму його діяльності, частішає биття серця, це може призводити до так званої юнацької гіпертонії. Крім того, погіршення кровопостачання знижує працездатність підлітків. Дихання підлітків також прискорене, таким чином компенсується нестача кисню. Нерівномірність фізичного розвитку у цьому віці впливає на поведінку дітей: їхні рухи поривчасті, погано координовані, вони зловживають жестикулюванням, скаржаться на втому, бувають немотивовано, з точки зору дорослих, роздратовані. Найбільш характерна особливість підліткового віку — статеве визрівання. У дівчат воно починається з 11 років, у хлопчиків — дещо пізніше, з 12-13 років. У цьому віці продовжується розвиток нервової системи, збільшується роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями. Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, при цьому має значення відношення школяра до об'єкта, що спостерігається. Характерною рисою учнів середнього шкільного віку є невміння пов'язувати сприйняття оточуючого середовища з навчальним матеріалом. Увага підлітків — специфічно-вибіркова, пов'язана з інтересом до незвичайного, але це може спричиняти мимовільне переключення уваги. Отже, організація навчально-виховного процесу повинна бути такою, щоб у підлітка не було ані бажання, ані часу, ані можливості відволікатись. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, з'являється його нагальна риса — критичність. Цей вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення, отже, від учителя вимагається постійно ставити перед учнями проблемні завдання, привчати дітей до порівняння, аналізу, вчити знаходити подібні та відмінні риси і т. ін. Мовлення підлітків стає виразним та образним, хоча вони у цей час можуть використовувати спеціальний молодіжний жаргон, зловживати ненормативною лексикою. У цьому віці відбуваються процеси морального та соціального формування особистості, але світогляд, моральні ідеали, поведінка ще не набули усталеності, вони дуже легко руйнуються під впливом обставин, отже найбільшу питому вагу набуває виховання, що враховує ці особливості підлітків. Велику роль у моральній та соціальній поведінці відіграють почуття, які іноді набувають бурхливого, навіть, афективного характеру. У цей період у деяких підлітків може відбуватися підміна справжніх цінностей тими, яких значно легше досягнути і які мають матеріалізований результат (гроші, одяг, аудіо- та відеотехніка тощо). Приваблюють у цьому віці подвиги, пригоди, героїка, але для деяких підлітків цього ореолу можуть набувати асоціальні, протиправні дії, якщо у цей час діти не знаходяться під наглядом дорослих — це може призводити і до правопорушень. Повсякденна праця, побут не сприймаються як соціально значущі. Для цього віку також характерною є неадекватна самооцінка, бажання, з одного боку, бути як усі, з іншого — привернути до себе увагу, існує потреба затвердити себе в референтній групі однолітків. Провідна діяльність цього віку — спілкування, але дуже часто підлітки не вміють спілкуватися, слухати та поважати один одного, отже, одним із завдань вихователя стає навчання вихованців умінню спілкуватись. Старший шкільний вік — рання юність. Закінчується перший період статевого визрівання, у загальних рисах завершується фізичний розвиток людини. Продовжується функціональний розвиток головного мозку, що забезпечує високі пізнавальні можливості юнаків та дівчат. Новоутворенням юності є самосвідомість особистості, але якщо цей процес відстає від фізичного та інтелектуального розвитку, то спостерігається така якість, як інфантилізм: затримка у розвитку організму та психіки, при якій в індивідуума зберігаються риси «дитячого» як у функціях організму, так і (особливо) у поведінці. Підвищений інтерес до світоглядних та моральних, етичних проблем, перше почуття кохання, свідомий вибір майбутньої професії роблять цей вік близьким до соціальної зрілості. У старшокласників яскраво виявляється вибіркове ставлення до навчальних предметів, потреба у знаннях, що важливі для життєвого успіху — одна з характерних рис старшокласників сьогодення (саме цим можна пояснити найбільший інтерес до іноземної мови та інформатики). Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага — довільністю та усталеністю, пам'ять — логічним характером, мислення поступово набуває теоретичну та критичну спрямованість. У цьому віці юнаки найбільш поважають інтелектуальні якості, особистість починають оцінювати комплексно. Водночас у цьому віці все піддається критиці, юність не визнає напівтонів, виявляється юнацький максималізм. Юність — сенситивний період моральної зрілості, моральні та соціальні якості старшокласників формуються прискореним темпом, з'являється потреба в інтимно-особистісному спілкуванні, бажання виразити свою індивідуальність, підсилюються свідомі мотиви поведінки. В цьому віці особливий інтерес викликають «довічні» проблеми, сенсу життя, щастя, обов'язку, свободи особистості, любові, справедливості, релігії, тощо. Великого значення набуває статус особистості в колективі, групі, прагнення до ідеального. У розвитку людини вікові особливості виявляються неоднаково: у природі не існує двох тотожних дітей. Людська індивідуальність виявляється в індивідуальних особливостях психічного та фізичного розвитку. Виховання повинне спиратися на знання індивідуальних особливостей, з урахуванням вікових. Індивідуальний підхід виявляється у виборі методів, засобів і форм навчально-виховної роботи, що адекватні особистості, яка виховується.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 2357; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |