Перевірка й оцінка результатів навчання

Гуманістична концепція освіти в Україні є складовою реформування всієї системи освіти взагалі та загальної середньої зокрема. Вона передбачає переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особис­тості людини, на індивідуально-диференційований, особистісно зорієнтований підхід до навчання.

Визначення рівня навчальних досягнень тих, хто на­вчається, набуває особливої ваги в зв'язку з тим, що на­вчальна діяльність повинна давати людині не просто суму знань, а сформувати в неї певні особистісно-соціальні компетенції.

Основними компетенціями, що вимагає сучасне життя, є:

— політичні і соціальні, пов'язані із здатністю брати на себе відповідальність, брати участь у спільному при­йнятті рішень, урегулюванні конфліктів ненасильни­цьким шляхом, брати участь у функціонуванні та розвиткові демократичних інститутів суспільства;

— ті, що стосуються життя в полікультурному суспільстві: розуміти несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури тощо;

— пов'язані з володінням усною і писемною рідною та іншими мовами;

- пов'язані з потребою здобувати, аналізувати й застосовувати інформацію, володіти інформаційними технологіями;

- пов'язані з бажанням і готовністю постійно навчатися як у професійному, так і в особистому та суспільному плані.

Контроль або перевірка результатів навчання полягає в установленні рівня засвоєння знань на всіх етапах навчан­ня, у вимірюванні ефективності навчального процесу та успішності навчання.

Контроль є обов'язковим компонентом процесу навчання, він має місце на всіх стадіях цього процесу і забезпечує вирішення таких завдань як: виявлення прогалин у навчанні, корекція процесу навчання, планування подаль­шого навчання, рекомендації щодо попередження неуспі­шності в навчанні та ін. Контроль має освітню, виховну та розвиваючу функції, але головна його функція — діагнос­тична. Вона конкретизується у завданнях залежно від виду контролю.

Види контролю: поточний, періодичний, підсумковий. Поточний контроль — це систематична перевірка засвоє­них знань, умінь та навичок на кожному уроці або оцінка результатів навчання на уроці. Періодичний контроль здійснюється після вивчення окремих розділів програми і при цьому враховуються результати поточного контролю. Підсумковий контроль здійснюється наприкінці семестру або навчального року.

Методи і форми контролю. Метод контролю — це сис­тема послідовних, взаємопов'язаних діагностичних дій учителя й учнів, які забезпечують зворотний зв'язок у про­цесі навчання з метою одержання даних про успішність навчання та ефективність навчального процесу.

До методів контролю належать: методи усного контро­лю, методи письмового контролю, методи практичного контролю, дидактичні тести, спостереження.

Методи усного контролю — бесіда; розповідь учня; пояснення; читання тексту, технологічної карти, схеми; повідомлення про дослід та ін. Основу усного контролю складає монологічна відповідь учня. Усний контроль, як поточний, проводиться на кожному уроці в індивідуальній, фронтальній або комбінованій формі. Використовуються дидактичні картки, ігри та технічні засоби. Активним і більш докладним засобом усного контролю за визначений період навчання є залік та екзамен.

Письмовий контроль (контрольна робота, переказ, твір, диктант, реферат) забезпечує глибоку та всебічну перевір­ку знань і умінь учня. Письмова робота дозволяє учню продемонструвати теоретичні знання та їх практичне за­стосування, ступінь володіння писемною мовою, уміння логічно, адекватно завданню, викладати текст, давати оцінку твору, експерименту, проблемі тощо.

Практичні роботи використовуються в процесі лабораторних практикумів, монтажі апаратів, створенні виро­бів тощо. Частіше цей метод застосовують у професійній школі.

Спостереження, як систематичне вивчення учнів у про­цесі навчання вчитель здійснює з метою виявлення бага­тьох показників, а саме? рівень знань і умінь з предмету, ставлення до навчання, ступінь пізнавальної активності, сві­домості та самостійності мислення тощо.

Дидактичні тести (тести досягнень учня) — це набір стандартизованих завдань за визначеним навчальним матеріалом. Вони повинні відповідати наступним вимогам: валідності, надійності та об'єктивності. Валідність тесту означає, що тест виявляє та вимірює саме ті знання, які ці­кавлять розробника тесту. Надійність тесту означає, що результати будуть подібними в різних умовах його прове­дення. Розрізняють чотири типи тестів. Перший тип тестів перевіряє знання фактів, понять, законів, теорій, тобто всіх відомостей, які треба запам'ятати та відтворити. У цьому випадку вимагаються репродуктивні відповіді. Другий тип тестів перевіряє вміння виконувати мислительні операції на основі отриманих знань. В основному — це рішення типових задач. Третій тип завдань передбачає перевірку вмінь давати самостійну критичну оцінку вивченого. Четвертий — перевірка вмінь вирішувати нові конкретні за­вдання в нетипових ситуаціях.

Дата добавления: 2015-05-24