Середньої освіти

Шляхи та засоби оновлення функцій

управління сучасними закладами загальної

Особливість управління сучасним навчально-виховним закладом будь-якої форми власності полягає в тому, щ₀ воно повинно забезпечити не тільки його успішне функціонування, а й подальший розвиток в умовах оновлення демократизації суспільства, перехід до нового якісного рівня. Це досягається за рахунок запровадження іннова­ційних технологій та науково-методичних досягнень в організації навчально-виховного процесу, його методичного забезпечення, формування нового господарського механізму, оновлення функцій управління на засадах пе­дагогічного менеджменту.

Управління традиційними й альтернативними навчальними закладами передбачає упорядкування організаційних структур, розвиток колегіальних форм взаємодії учасни­ків навчально-виховного процесу, єдність управління та співуправління, раціональний розподіл функціональних обов'язків між членами колективу, активне включення в процес управління вчителів, учнів, батьків, громадськості, формування нових економічних відносин між навчаль­ним закладом і середовищем. Для цього необхідно забезпечити:

— органічне поєднання в управлінні сучасними типа­ми шкіл державних і громадських засад, відмову від заформалізованих управлінських структур і командно-адміністративних методів управління;

— визначення та регулювання механізму формування фінансових ресурсів навчального закладу із врахуванням державних, муніципальних, власних коштів» коштів благодійних організацій та приватних осіб;

— організацію дослідницької, пошукової діяльності колективу на основі наукової організації праці, режиму найбільшої сприятливості із врахування національних та регіональних особливостей навчаль­ного закладу;

створення відповідної матеріально-технічної бази» навчального дизайну для виховання й навчання дітей, виявлення і розвитку їхніх талантів;

формування професійно компетентного колективу

вчителів, створення умов щодо повнішого розкриття їх педагогічних, громадських, людських якостей;

— орієнтацію всіх управлінських функцій та рішень на кінцевий результат, здійснення програмно-цільового підходу в управлінні школами нового типу;

—забезпечення прийому учнів і педагогічних праців­ників у навчальні заклади на конкурсній основі;

—інтеграцію з науковими центрами та вузами, ство­рення спільної бази та використання педагогічних кадрів для підвищення наукового рівня викладан­ня, проведення спільних методичних та наукових досліджень;

—входження шкіл нового типу в освітні програми ЮНЕСКО, в національні освітні фонди з метою роз­ширення як методичних, так і науково-педагогічних зв'язків.

Суттєво, що оновлення функцій управління сучасними навчальними закладами системи загальної освіти неможливо без впровадження нових принципів їх економіч­ної діяльності. Обумовлено це тим, що зрушення, які відбуваються в сучасній школі на шляху поступового її пе­реходу в ринкові умови функціонування, зачіпають не лише змістовну сторону навчання, форми і методи організації педагогічного процесу, а й її економічне життя, фінансово-господарську діяльність. Нові умови господарювання передбачають:

— перехід від планування з окремих статей кошторису до нормативного методу;

—поєднання бюджетного фінансування з платними послугами, що надаються закладами освіти;

—перерозподіл і розподіл управлінських функцій між органами управління з посиленням господарської самостійності закладів освіти;

—самостійність трудових колективів у вирішенні питань соціального розвитку і матеріального заохочення;

—взаємозв'язок між результатами роботи колективу і створеними фондами.

Спільним в управлінні закладами приватної власносності й закладами освіти державної форми власності є перед­усім єдине державно-нормативне забезпечення, управлінські функції як етапи управління сучасною школою, державне фінансування на виконання інваріантної частив» навчального плану й забезпечення державного освітнього стандарту. Відмінним, проте, є:

— зміст управлінських функцій і шляхів їх реалізації;

— часткова корекція інваріативної частини навчаль­ного плану; диференційований зміст його варіативної частини, підпорядкований виконанню замовлен­ня засновників, батьків щодо потреб, інтересів і на­хилів учнів;

— реалізація авторської концепції школи; розроблен­ня раціонального режиму діяльності шкільного ко­лективу; створення розгалуженої системи допоміж­них служб (психологічна, медична, обслуговуюча, технічна, маркетингова, підприємницька);

— координація взаємодії ради засновників, заступни­ків директора, завідувачів кафедр, голів методичних об'єднань, завідувачів допоміжних структурних під­розділів школи, органів учнівського самоврядуван­ня, вчительських та учнівських об'єднань, органів батьківського самоврядування;

— забезпечення динамічності, гнучкості, відкритості системи управління та школи.

Контрольні запитання:

1. Що розуміється під системою загальної освіти?

2. У чому полягають відмінності різних рівнів загаль­ної освіти?

3. Які Ви знаєте державні органи управління загаль­ною освітою?

4. У чому полягає причина створення нових типів шкіл?

5. Проаналізуйте позитивні та негативні аспекти ді­яльності нових типів шкіл.

6. Що розуміється під управлінням загальною освітою?

7. У чому полягає сутність управління приватним на­вчально-виховним закладом?

8. Які фактори обумовлюють оновлення функцій управління сучасним закладом?

У чому проявляється новий господарський механізм управління закладами освіти?

Дата добавления: 2015-05-24