Сутності поняття «педагогічний

Основні підходи до визначення

менеджмент»

Зіставлення понять «педагогічний менеджмент» і «управління» стосовно проблем сучасних навчально-виховних закладів, що функціонує в умовах нової ринкової економіки, ставало предметом спеціального аналізу у працях Л.А. Веретенникової, Г.М. Закорченної, В.А.Козакова, Н.Л. Коломінського, Ю.А. Конаржевського, В.В. Крижка, В.С. Лазарева, А.В. Ньомова, П.К. Одинцова, Є.П. Павлютенкова, А.В. Попова, М.М. Поташника, В.П. Симонова, Т.І. Шамової та ін. При цьому воно здійснювалося з позицій, як мінімум, трьох методологічних підходів:

функціонального, проблемним аспектом якого було визначення компонентної структури і кількості функцій в управлінні школою, як соціально-педаго­гічною системою (В.І. Бондар, Ю.А. Конаржевський В.С. Лазарев, В.І. Маслов, А.А. Орлов, В.С. Пикельна, М.М. Поташник, М.І. Приходько та ін.);

— соціально-психологічного, спрямованого на визна-чення фактора особистості в управлінні педагогіч­ною системою, її мотиваційного, когнітивного і р_е. флексивного «Я» (О.С. Анісімов, Н.Л. Коломийсь­кий, А.В. Ньомов, Т.І. Шамова та ін.);

— кібернетичного, спрямованого на визначення ролі інформації, а також організаційних циклів, структу­ри і специфіки процесу прийняття управлінського рішення (В.П. Симонов, Н.Д. Хмель, В.А. Якунін).

У вирішенні питання щодо зіставлення понять «управ­ління» і «менеджмент» щодо їх використання в педагогіч­ній теорії, науковці додержуються трьох протилежних по­зицій. Так, перша позиція авторів (Л.А. Веретенникова, Н.Л. Коломінський, П.К. Одинцов та ін.) полягає в розу­мінні того, що поняття «управління» ширше за поняття «педагогічний менеджмент». Зокрема Н.Л. Коломінський, розглядаючи науково-психологічні засади менеджменту в освіті, вважає, що останній — це усвідомлена взаємодія керівника навчально-виховного закладу з іншими людьми — підлеглими, партнерами, співробітниками, батьками, дітьми, спрямована на забезпечення їхньої активної і скоординованої участі в досягненні поставленої мети. З точки зору автора, менеджмент в освіті — це частина управління, яка є впливом на інших людей, у процесі й результаті якого в них з'являються або актуалізуються психічні стани, якості, властивості, що стають психологічним підґрунтям для їхньої ефективної діяльності, спрямованої на досягнення поставленої управлінської мети.

Друга позиція авторів (В.С. Лазарев, М.М. Поташник, В.П. Симонов) зводиться до повного ототожнення смислу понять «управління» і «педагогічний менеджмент» щодо їх використання в межах вирішення проблем внутрішкільного керівництва і в педагогічній практиці навчально-ви­ховних закладів. Так, В.П. Симонов, виходячи з того, що менеджмент доцільно розуміти, як уміння керівника доби­ватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей, тобто як сплав науки та мистецтва управління людьми і соціальними процесами, формулює таке визначення: «педагогічний менеджмент — де комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління педагогічними системами, спрямований на підвищення ефективності їх функціонування і розвитку».

Як наслідок, педагогічний менеджмент розуміється В.П.Симоновйм у досить вузькому значенні, тобто як суто управління навчально-виховним процесом, хоча він нама­гався виокремити останній в одну із складових частин педагогічного менеджменту. Через це педагогічний ме­неджмент поданий В.П. Симоновим тільки як цілеспрямо­ваний вплив керівника на педагогічний колектив і учнів шляхом науково обґрунтованого планування, організації і контролю їхньої діяльності. Це означає, що педагогічний ме­неджмент розуміється, як внутрішкільнє управління, тобто як певна діяльнісна і сумативна система, що має свою структуру й системоутворюючі фактори: цілі, завдання, принципи (загальні принципи управління, принципи нау­кової організації педагогічної і управлінської праці, прин­ципи аналітичної діяльності менеджера освітнього проце­су), функції, методи, результати діяльності суб'єктів (ефек­тивність, як характеристика процесу спільної діяльності викладача й учнів; якість як характеристика кінцевого результату), умови попередження і подолання формалізму в управлінні освітнім процесом, фактори ефективності. Пе­дагогічний менеджмент, по суті, трактується автором, як теорія і практика саме системного управління освітнім процесом школи, без урахування специфіки впливу на неї зовнішнього ринкового соціально-економічного середови­ща, що викликає необхідність адаптації до нього, від яко­го В.П. Симонов абстрагувався, розглядаючи педагогічну систему як закриту, самоорганізовану і стабільну.

Третя позиція науковців щодо зіставлення термінів «управління» і «менеджмент» стосовно об'єктів педа­гогічної дійсності найбільш чітко висвітлена у працях А.В. Ньомова і Т.І. Шамової. Означена позиція зводить­ся до визнання факту, що смисл поняття «менеджмент» значно глибший і ширший за своїм обсягом, аніж смисл Поняття «управління», що традиційно використовується в Педагогічній теорії і практиці внутришкільного керівництва. Автори, наголошуючи на кардинальній зміні соціаль­но-економічних умов функціонування закладів освіти, тобто переходу їх із системи планового централізованого госпо­дарювання у простір ринкової економіки, обґрунтовують не­обхідність збагачення теорії внутрішкільного керівництва елементами теорії менеджменту.

Так, Т.І. Шамова у своїй праці «Менеджмент в управлінні школою» не випадково вживає ці два поняття одно­часно. Виходячи з установки про те, що менеджмент пер­вісно розроблено для вирішення проблем, пов'язаних з бізнесом, з метою досягнення прибутку, автор вважає правомірним і доцільним використання його засобів у сучасній педагогічній практиці. Виокремлюючи саме соціально-пси­хологічну, поведінкову сторону діяльності менеджера, як дуже корисну для застосування в діяльності керівника навчально-виховного закладу сучасного типу, Т.І. Шамова поставила питання про доцільність «вкраплювання» засобів менеджменту в теорію і практику управління педагогічними системами, що призведе, на погляд автора, до збагачення останньої новими ідеями і способами вирішення управлінських завдань.

Отже, термін «педагогічний менеджмент», на відміну від традиційно вживаного терміну «управління», виникає там і тоді, де об'єкт, яким управляють, набуває специфічних якостей суб'єкта — саме ринкових, комерційних соціально-економічних відносин. Оскільки сучасний заклад освіти будь-якої форми власності, як елемент соціокультурної сфери виробництва особистості, вже не є цілком держав­ним, а державно-суспільним, і реально функціонує в умовах не централізованої планової системи народного господар­ства, а саме в просторі суспільства перехідної до ринку еко­номіки, то це передбачає необхідність заміни концепції тра­диційного адміністративно-командного управління ним на адекватну сутності й закономірностям розвитку ринко­вих відносин концепцію педагогічного менеджменту-Остання цілком спрямована на забезпечення високої ефективності і прибутковості функціонування сучасного закладу освіти, як специфічної педагогічної системи З урахуванням витрат внутрішніх і зовнішніх ресурсів, а також впливів кардинально зміненого зовнішнього середовища — ринку освітніх послуг і ринкових відносин сучасного суспільства.

Дата добавления: 2015-05-24