Розділ XVIII. Основи міцності (грунтовності) навчання і вчення

Основоположення IX

43. Природа не творить нічого такого, корисність чого не стала б скоро очевидною.

Чи творить вона пташку, скоро стає зрозумілим, що крила даються їй для літання, ноги^; для бігання та ін. Чи виникає що-небудь на дереві, все це має своє корисне значення аж до лушпи­ни і пушка, що вкривають плід, та ін.

34. Отже, ти полегшиш учневі засвоєння, коли у всьому, чого б ти його не вчив, покажеш йому, яку це дає щоденну користь у спільному житті. Цього правила треба додержуватися скрізь: і в граматиці, і в діалектиці, і в арифметиці, і в геометрії, їв фізиці та ін. Інакше, що б ти не розказав, все буде уявлятися дітям якимсь страхіттям з того світу. Не доведена до розуміння того; чи існує це в природі і чи це в порядку речей, дитина скоріше буде вірити, ніж знати. Але коли ти покажеш призначення всякої речі, то ти дійсно забезпечиш її справжнім знанням і вмінням діяти.

35. Отже, треба вчити тільки тому, в чому є наочна користь.

1. Від багатьох чуємо скарги, та й факти це підтверджують, що. тільки небагато учнів виносять зі шкіл ґрунтовну освіту, а більшість — тільки поверхову освіту або навіть тільки натяк на освіту.

2. Якщо ти будеш шукати причину цього, то вона виявить­ся двоякою. Це буває або тому, що в школах, занедбавши істотне, звергають увагу на другорядне і пусте, або тому, що учні знову забувають те, що вони вивчили, бо більша частина знань тільки ковзається по поверхні розуму і не заглиблюється в нього. Ця друга хиба така поширена, що мало людей, які на неї не скаржилися б. Справді, якими б ми вважалися вченими, якби пам'ять відразу відтворювала нам усе те, що ми коли-небудь читали, чули, сприйняли розумом— ми, які використали кожний випадок для придбання знань! Але такої здатнос­ті наша пам'ять не має, і, очевидно, що ми черпаємо воду ре­шетом.

3. Але чи є засіб проти цього зла? Безсумнівно, знайдеться. Звернувшись до школи природи, знов-таки будемо шукати керів­них вказівок в її витворах, призначених для довгого існування. Таким шляхом можна буде знайти метод, при якому кожний буде знати не тільки те, що вивчив, але навіть більше, ніж він вивчив, тобто не тільки вільно викладати почерпнуте від учителів і з ав­торів, але й ґрунтовно судити про самі речі.

4. Але цього можна досягти:

I. Коли грунтовно будуть розглядатися лише ті речі, які повинні дати користь.

II. Займаючись, проте, всіма цими речами уже без будь-якого винятку.

ІІІ. Коли всьому буде покладена міцна основа.

IV. Коли вказані основи будуть закладатися глибоко.

V. Коли всі потім будуть спиратися тільки на ці основи.

VI. Все, що треба розрізняти, має розрізнятися з повною вира­зністю.

VII. Все наступне повинне спиратися на попереднє.

VIII. Все що зв'язане між собою, має пов'язуватися постійно.
ІХ. Все має розподілятися пропорційно між розумом, пам'яттю і мовою.

X. Все потрібно закріплювати постійними вправами. Розглянемо окремі положення докладніше.

Дата добавления: 2015-05-24