Шаблони проектування. Твірні, структурні та поведінкові шаблони проектування

Технології повторного використання. Поняття та властивості повторно-використовуваних компонент (ПВК). Категорії ПВК.

Однією з характерних рис інженерної діяльності є використання готових рішень або деталей.

Компонентне розроблення (component development) - це метод побудови програмного забезпечення з конструкцій за каталогом - як композиції готових компонент.

Повторне використання, ревикористання (reuse) - це використання для нових розробок будь-яких порцій формалізованих знань, здобутих під час реалізації завершених розробок програмних систем.

Повторно використовувані компоненти (ПВК) - елементи знань про минулий досвід розроблення систем програмування, якщо:

а) їх можуть використовувати не лише їхні розробники;

б) їх можна адаптувати для створення нових систем. Систематичне повторне використання є капіталомістким підходом, що передбачає наявність двох явно виділених процесів в життєвому циклі розробки програмних систем. Зупинимося на суті цих процесів.

Перший процес - створення ПВК. Він включає такі кроки:

а) вивчення спектра завдань, що вирішуються, виявлення серед них загальних підходів до вирішення;

б) побудову для них компонент, які реалізують знайдені підходи або окремі їхні елементи, котрі ми назвали повторно використовуваними компонентами;

в) побудову каталогу, націленого на пошук необхідних компонент.

Другий процес - конструювання цільових систем з готових компонент. Він передбачає такі кроки:

а) зрозуміти, що має робити нова цільова система, для чого вона створюється і які вимоги до неї ставляться;

б) знайти у каталозі серед готових компонент ті, які вважаються підходящими, і зрозуміти, що вони роблять;

в) зіставити мету нової розробки з можливостями знайдених ПВК і прийняти рішення про доцільність використання їх;

г) застосувати відібрані ПВК й інтегрувати їх до нової розробки, забезпечивши необхідні поєднання.

Шаблони проектування програмного забезпечення — ефективні способи вирішення задач проектування програмного забезпечення. Шаблон не є закінченим зразком, який можна безпосередньо транслювати в програмний код. Об'єктно-орієнтований шаблон найчастіше є зразком вирішення проблеми і відображає відношення між класами та об'єктами, без вказівки на те, як буде зрештою реалізоване це відношення.

Твірні шаблони. Допомагають абстрагувати процес створення (інстанціювання) об’єктів. Вони дозволяють зробити систему незалежною від способу створення, композиції та представлення об’єктів. Ці шаблони найбільш важливі, коли система більше залежить від композиції об’єктів, ніж від наслідування класів.

2. Структурні шаблони. В цих шаблонах розглядається питання про те, як із класів та об’єктів утворюються більш складні структури. Структурні шаблони класового рівня використовують наслідування для формування композицій із інтерфейсів та реалізацій. Такі шаблони є корисними, коли потрібно організувати спільну роботу кількох незалежних бібліотек.

3. Шаблони поведінки. Вони пов’язані з алгоритмами та розподіленням обов’язків між об’єктами. При цьому йде не тільки про самі об’єкти та класи, а й про типові способи взаємодії. Такі шаблони характеризують складний потік керування, який складно прослідкувати під час виконання програми.

Дата добавления: 2015-05-07