Культи і сбкти

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУЛЬТІВ І СЕКТ

До розгалуженої системи протестантських Церков і конфесій, звичайно, долучають численні нові нехристиянські або біля-християнські утворення та групи, які теж ладні іменувати себе Церквами. Але Церквами їх можна назвати з великою умовністю, бо Церква є тіло Господнє на землі, а згадані групи часто-густо не мають нічого спільного ні з тілом Христовим, тобто євхаристійним, на землі, ні з дією Святого Духа серед землян; отже, вони і не є Церквами. Одне з визначень, яке дає слову «культ» «Словник іншомовних слів» (київського видання 1974 р.) - «сліпе поклоніння комусь або чомусь, безмірне звеличення якоїсь особи». Справді, слово «культ», яке походить від латинського «си1іІІ5», означає поклонятися. Але християни поклоняються Богові як одноістотній пресвятій Трійці, проте вони не належать до культу, а до Всесвітньої, Єдиної, Святої, Апостольської Церкви, що складається з багатьох помісних Церков, відповідних етнічній і мовній різноманітності світу. Тому визначення культу, як принципової відмінносте від Церкви, полягає в тому, що культ - це група людей, переконання яких засновані на уявленні про переваги певного лідера, що неминуче призводить до заперечення центральних доктрин Християнства, як вони викладені в Біблії.

Таким чином, культи як біляхристиянські новоутворення не варто ідентифікувати з жодною з трьох течій Християнської релі­гії - ні з Православ'ям, ні з Католицизмом, ні з Протестантизмом, хоч культи (як і секти) часто пов'язують себе з протестантами.

Секти - це, за визначенням уже згаданого «Словника іншомов­них слів», є релігійними групами, що відокремилися від панівної Церкви, або ж група осіб, що замкнулася у своїх вузьких інтересах. Секти мають чимало спільного з культами, проте й відрізняються від них - саме своєю замкненістю, скритістю, приховуванням своїх справжніх цілей. Культи відкрито закликають до себе всіх бажаючих, не гребуючи прозелітизмом. Вони прагнуть масовости й популізму, вивищування і звеличування своїх уявних переваг і своїх лідерів над корінними історичними Церквами, як правило, проголошуючи Історичне Християнство «мертвою Церквою». А от секти ретельніше вишукують своїх прихильників; повільно, з численними випробуван­нями і перевірками залучаючи до себе вибраних, їхні справжні доктрини утаємничені і їхнє учення сховане від людського ока. Зрештою, сектам завжди притаманні риси культу, але культи не завжди замикаються в секти.

Культи і секти дуже чисельні. У другій половині XX ст. вони множаться з вибуховою швидкістю. Розштовхуючи інших і воро­гуючи між собою, вони мають одну мету: витіснити, а то й знищити історичні Християнські Церкви, які вже існують багато століть. Секти і культи можна було б не вивчати, але їх агресивність і загрози історичним Церквам змушують пильніше приглянутися до них, ознайомитися із суттю їхніх нападок на традиційне Хрис­тиянство, їхньою догматикою, доказами на користь свого віровчення. Окреслити межі поглядів цієї категорії віруючих дуже важко, тому що секти і культи весь час у русі, у змінах. Одні з'являються, інші зникають, зливаються чи розколюються. Не є сталою величиною їхня догматика: одні відкидають Біблію, інші визнають тільки якусь її частину, треті дають свою, нетрадиційну інтерпретацію Хрис­тиянства чи й просто спотворюють його.

Методи роботи культів і сект відрізняються від методів роботи Церков. Богослужіння в його загальноприйнятому розумінні там нема; навпаки, культивується відраза до обрядів. Основна форма роботи - агітаційні заклики, пропагандистські виступи на зібраннях, стадіонах, майданах, а також через пресу, радіо і телебачення. Будь-якими засобами набути прихильників і нових членів - ось завдання культів і сект.

Цю категорію релігійних груп можна поділити на три частини.

Західні культи і секти. Це ті, що відділилися від однієї з трьох гілок традиційного Християнства, заперечуючи основоположні доктрини Християнства, наприклад, Трійцю, двоєдину природу Господа Ісуса Христа (Божественну і людську), особливу ролю Діви Марії у справі Боговтілення тощо. Вони активно використо­вують Біблію, добираючи з неї короткі цитати, даючи їм своє пояснення і свій, прийнятний для них контекст.

Східні культи і секти. Вони ґрунтують свої погляди на східній релігійній філософії - Індуїзмі, Буддизмі, Конфуціянстві тощо. Біблія не є головною священною книгою для східних культів і сект, а лише однією з книг, яка часто ставиться далеко позаду їхніх «священних» книг. Так само Ісус Христос є, на їх думку, одним з «богів», великим пророком, супергероєм. Християнство винесене східними культами й сектами за дужки їхніх концепцій, як придаток до східної філософії.

Змішані західно-східні культи і секти, які деякі вчені називають ще «культами Нового Часу». Справді, це нове явище в панорамі релігій - спроба об'єднати східну релігійну ментальність, засновану на існуванні багатьох «богів» і духів, із західним монотеїз­мом - вірою в одного Бога. Змішані культи і секти використовують для свого «вінегрету» не тільки далекосхідні вірування в переселення духів, а й певні положення таких монотеїстичних релігій східного походження, як Юдаїзм та Іслам. До всієї цієї мішанини вони додають також окремі положення Християнської релігії.

У наш час, коли, говорячи словами святого апостола Павла, «настали тяжкі часи» і люди стали «самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (Друге Послання святого апостола Павла до Тимофія, 3:2-5),- ці люди, шукаючи нової духовносте, відповідної своїй зіпсованій природі, із захопленням приймають згадані культи і секти, особливо змішаного західно-східного типу. Тому культи й секти бурхливо ростуть, живлені тим спантеличенням і збаламу­ченням, яке переповнює нині душі багатьох і багатьох людей. Дуже важливо повернути людей до здорового вчення, але для цього треба знати: що ж таке культи й секти в цілому і кожна з них зокрема?

Можна назвати чотири основні причини масового припливу дезорієнтованої в питаннях правильної віри людности до культів і сект:

інтелектуальна, бо, оскільки людина думає і шукає свого місця в цьому житті і у вічності (а це роздумування і пошук дані їй від Бога), то культи і секти дають дуже впевнені, але далеко не правильні відповіді на інтелектуальні запити людини;

емоційна причина, заснована на нетерплячих пошуках частиною людей негайної відповіді на свої тяжкі проблеми й ситуації (смерть у родині, стрес, сварка, позбавлення праці, розлучення), а культи й секти негайно пропонують готові, легкі, але цілком помилкові рішення;

соціальна причина, тобто цілеспрямована праця місіонерів з культів і сект з певними соціальними групами, які опинилися на маргінесі суспільства (хворими, бідними, безробітними, бездомними, малоосвіченими), експлуатуючи їхні соціальні потреби, наприклад, під виглядом опіки над ними провадячи збір грошей і фондів тощо;

духовна причина, тобто розрахунок на прихід у культи й секти тих, хто не твердий у своїх Християнських переконаннях, слабко орієнтується в найважливіших доктринах Християнства, хто блудить і шукає вигідної для себе релігії; ці «духошукачі», непевні і мляві у своїх переконаннях, стають здобиччю культів і сект, але не надовго, бо одна їм швидко набридає і вони шукають іншої, нібито кращої, поки не опиняються біля розбитого корита.

Запитання

1. Дайте визначення культів і сект. Яка між ними різниця?

2. На які три частини поділяються культи і секти?

3. Які чотири причини припливу людей до культів і сект?

Дата добавления: 2015-05-09