Дослідить міжнародні економічні відносини та їх форми. Теорія порівняльних переваг

Розгляньте світове господарство, його риси та етапи становлення. Місце України в світовому господарстві.

Світове господарство — внутрішньо суперечлива єд­ність національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв'язками. Етапи розвитку світового господарства: I — кінець XIX — початок 20-х років XX ст.;

II — друга третина 20-х років — кінець 80-х років XX ст.;.

III — кінець 80-х — початок 90-х років XX ст. і продов­жується нині.

Світове господарство характеризується:

— зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;

— створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

— формуванням міжнаціональних механізмів регу­лювання економічних взаємовідносин між країнами.

Економічні засади функціону­вання світового господарства

1. Міжнародний поділ праці

2. Інтернаціоналізація економіки

3. Міжнародна конкуренція

Міжнародні економічні відносини—це система відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання споживчих благ(товарів, послуг, ідей) в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці.

Об’єктом МЕВ є світове господарство. Це сукупність національних економік світу поєднаних між собою мобільними факторами виробництва.

Міжнародні економічні відносини проявляються на різних рівнях економіки – на макрорівні, мікрорівні, наднаціональному рівні.

На кожному з рівнів діють різні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності: на мікрорівні – окремі громадяни, підприємства і фірми, які проводять зовнішньоекономічні операції; на макрорівні – національні господарства, які безпосередньо здійснюють і регулюють зовнішньоекономічну діяльність; на наднаціональному рівні – міжнародні організації та наднаціональні інститути.

У світовому господарстві розвиваються такі найважливіші форми міжнародних відносин:

1. міжнародна торгівля.

2. міжнародна міграція капіталу;

3. міжнародна міграція робочої сили;

4. міжнародна передача технології;

5. міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;

6. міжнародна економічна інтеграція.

7. Міжнародні рішення глобальних проблем.

Відповідно до теорії порівняльних переваг (Д. Рікардо). країни повинні спе­ціалізуватися на виробництві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть продукувати з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами. У цьому випадку торгів­ля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

Дата добавления: 2015-05-09