Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види понять. Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом




Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом.

По змісту поняття діляться на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, співвідносні і безспіввідносні.

Конкретні поняття – це поняття, в яких мисляться предмети і явища в їх цільності.

Це, наприклад, такі поняття як „економіка”, „університет”, „ректор”.

Абстрактні – це поняття, в яких відтворюються властивості або відношення між предметами.

Дані відношення і властивості самостійно не існують. Абстрактними поняттями, наприклад, є „електропровідний”, „гідний”, „боязливий”. Якщо мова йде про електропровідність, то мається на увазі електропровідність якогось предмета.

Слід зазначити, що кожне поняття, в іншому сенсі, є абстрактним, бо його формування здійснюється шляхом абстрагування від неістотних ознак і виділення найбільш загальних, істотних ознак.

Позитивні поняття - це поняття, в яких відтворюються ознаки, що притаманні предметам чи явищам.

Наприклад: „охайний”, „юридичний”, „депутат”.

Негативні – це поняття, в яких виражається відсутність у предмета тих чи інших ознак, властивостей.

Наприклад: такі поняття як „неграмотний”, „необачливий”, „недієздатний” є негативними, бо в них говориться про відсутність у предметів певних ознак.

Зміст і обсяг негативних понять визначається через їх відношення до відповідних позитивних понять. Так, зміст негативного поняття ”безвідповідальність” можна визначити через зміст позитивного поняття „відповідальність”. Негативні поняття можуть виражатися з допомогою таких часток як „не”, „без”, „а” та ін.

Наприклад: „небезпечний”, „безініціативний, „аморальний”.

Поняття з точки зору логіки можуть бути позитивними, а з точки зору моралі негативними. Поняття „крадій” є позитивним, бо в ньому виражається належність ознаки предмету, а з точки зору моралі воно є негативним.

Співвідносними називають поняття зміст одного з яких можна визначити тільки через відношення до іншого поняття.

Наприклад: „плюс” і „мінус”, „добро” і „зло”, „асиміляція” і „дисиміляція”. Дійсно, поняття „плюс” немає ніякого сенсу без поняття „мінус” і навпаки.

Безспіввідносними називаються поняття, зміст яких розкривається без відношення до яких-небудь інших понять.

Це, наприклад, такі поняття як „суспільно-економічна формація”, „столиця”, „студент” та ін.

За обсягом поняття поділяються на одиничні і загальні, а також пусті, непусті, збірні, незбірні.

Одиничним називається поняття, в якому мислиться один предмет.

Наприклад: “Земля”, “Конституція України”, “Кобзар” тощо.

Загальним називається поняття, в якому мислиться більше одного предмета.

Наприклад: “людина”, “країна”, “планета”, тощо.

Пустими називаються поняття в яких мисляться предмети реально неіснуючі.

Це поняття з нульовим обсягом. Наприклад: „вічний двигун”, „дерев’яне залізо” та ін.

Загальні поняття можуть бути реєструючими і нереєструючими.

Збірні поняття відображають істотні ознаки деякої групи предметів, а не ознаки окремого предмета який є складовою частиною певної групи.

Збиральними поняттями, наприклад, є „студентська група”, „партизанський загін”, „популяція”.

Незбірні поняття - це поняття в яких мисляться перш за все ознаки окремого предмета тієї чи іншої групи предметів.

Наприклад: „конституція України”, „перший космонавт світу”, „Дніпро”.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 643; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.