Відношення між поняттями

У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне, так і відмінне, правильно користуватися поняттями у практиці мислення.

У логіці всі поняття поділяють на порівнянні і непорівнянні.

Непорівнянними називаються такі поняття, котрі відображають настільки віддалені предмети, що в їхньому змісті й обсязі немає нічого спільного. Наприклад, поняття "метал" і "право", "атом" і "держава", "норма права" і "рослина", "крадіжка" і "невагомість" непорівнянні.

Порівнянними називаються поняття, у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні є такі поняття: "право" і "мораль", "закон" і "указ", "договір" і "угода" тощо.

Розділяючи поняття на порівнянні і непорівнянні, треба мати на увазі, що абсолютно непорівнянних понять взагалі немає. Будь-які два поняття, наприклад "право" і "місяць", мають не тільки відмінне, а й спільне. Таким спільним для них є логічна форма, яка дає змогу відносити їх до однієї й тієї ж форми мислення — поняття. Але якщо у логіці говорять про поняття порівнянні й непорівнянні, то мають на увазі зміст і обсяг понять, а не логічну форму.

Порівнянні поняття бувають сумісні й несумісні.

Сумісними називаються поняття, обсяг яких цілком або частково збігається. Зміст сумісних понять різний, але деякі ознаки їх можуть бути спільними.

Несумісними називаються поняття, обсяг яких не збігається в жодній своїй частині. Зміст несумісних понять не тільки різний. Тут видові ознаки одного поняття виключають видові ознаки другого. Але родова ознака несумісних понять є спільною.

Серед сумісних понять розрізняють три види відношень 1) відношення тотожності, 2) підпорядкування і 3) перехрещення.

Відношення тотожності існує між поняттями, які мають один і той же обсяг, але різний зміст.

Графічно їх відношення можна виразити за допомогою двох кругів, які повністю збігаються

А і В - рівнозначні поняття, а круг їх спільний обсяг.

Наприклад: “засновник науки логіки” і “Вчитель Олександра Македонського” або “Київ” і “столиця України”.

Відношення перехрещення існує між поняттями, обсяги яких збігаються частково, неповністю.

А і В – це поняття, які перехрещуються, а частина яка заштрихована позначає співпадання їх обсягів. У відношенні перехрещення будуть такі поняття як „художник” і „скульптор”, „економіст” і „декан”, „офіцер” і „футболіст”.

У відношенні підпорядкування знаходяться поняття обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого поняття.

Наприклад: “адвокат” і “юрист”, “засіб виробництва” і “рабовласницький засіб виробництва”.

Поняття, яке є більшим по обсягу, називають підпорядковуючим, а поняття з меншим обсягом - підпорядкованим. Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальні поняття, то підпорядковуюче поняття називається родом, а підпорядковане - видом. А якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальне і одиничне поняття, то загальне буде видовим, а одиничне індивідуальним.

Наприклад: загальне поняття „полководець” буде видовим по відношенню до поняття „полководець Богдан Хмельницький”, яке є індивідуальним. Одне і теж поняття може бути як видовим, так і родовим.

Наприклад: поняття „планета” буде родовим по відношенню до поняття „планета Земля”, а по відношенню до поняття „небесне тіло” буде видовим.

Несумісні поняття знаходяться в таких відношеннях як відношення протилежності (контрарності), суперечності (контрадікторності), супідрядності (координації).

Відношення протилежності існує між двома поняттями, в одному із яких заперечуються ознаки іншого через заміщення новими, несумісними з ним ознаками.

У відношенні протилежності, наприклад, будуть такі поняття як „чорний” і „білий”, „добрий” і „злий”, „малолітній” і „повнолітній”. Кожне з протилежних понять виражає належність у предметів певних ознак, які є протилежними і які не виключають обсягу родового поняття. Так, у родовому понятті „колір” окрім білого і чорного мислиться і такий колір як синій, жовтий, червоний та ін.(рис. 4)

Відношення суперечності існує між двома поняттями, в одному з яких просто заперечуються ознаки іншого поняття без ствердження нових ознак.

Відношення суперечності є між такими поняттями як „грамотний” і „неграмотний”, „електропровідний” і „неелектропровідний”, „справедлива війна” і „несправедлива війна” Відношення між поняттями, які знаходяться у відношенні суперечності зображено на рис. 5.

Із схеми видно, що позитивне поняття А і негативне поняття не-А виключають весь обсяг родового поняття „війна”. Тому між двома суперечливими поняттями не може бути третього. Проміжного поняття.

У відношенні супідрядності знаходяться два або більше неперехрещуванних понять, підпорядкованих родовому для них поняттю.

Наприклад: „феодальний засіб виробництва”, „капіталістичний засіб виробництва”, „засіб виробництва”; „шахрай”, „крадій”, „розбійник”, „злочинець”.

А – засіб виробництва

В – феодальний засіб виробництва

С – капіталістичний засіб виробництва

Обсяг супідрядних понять не збігається і не завжди співпадає з обсягом родового поняття, якому вони підпорядковані.

Дата добавления: 2015-05-09