Правила поділу понять

Види поділу

Структура поділу

В процесі ділення поняття слід виділяти поділюване поняття, підставу поділу, члени поділу.

Поділюваним називається поняття, обсяг якого потрібно розділити.

Підставою поділу є ознака, за якою здійснюється розподіл обсягу родового поняття на види або елементи.

Членами ділення називають видові поняття або елементи, на які розподіляють ділене поняття.

Наприклад: у поділі поняття „судження” на одиничні, часткові і загальні ділене поняття – судження, підстава поділу - кількість мислимих у суб’єкті предметів, члени поділу – одиничні, часткові і загальні судження.

Поділ поняття не повинен зводитись до мисленого розчленування цілого на частини.

Наприклад: у діленні: „Поняття рік ділиться на дванадцять місяців” ціле розподіляється на частини. А в діленні: „Поняття роки діляться на високосні і не високосні” обсяг поняття розподіляється на видові поняття.

Є два види поділу понять: поділ за видозмінюваною ознакою і дихотомічний поділ.

Поділ за видозмінюваною ознакою - поділ, в якому підставою поділу вибирається та ознака, по якій формуються видові поняття.

Наприклад: „Поняття бувають абстрактними, конкретними, позитивними, негативними, співвідносними, безвідносними”. В даному діленні видозмінюваною ознакою є тип елементів обсягу поняття як форми мислення.

Дихотомічним (грец. dicha – на дві частини і tome – переріз) називається ділення за допомогою якого формуються два суперечних поняття, які і є членами поділу.

Наприклад: „Дії людини можуть бути усвідомленими і неусвідомленими”, „Держави бувають демократичними і недемократичними”.

1. Поділ поняття повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу повинна дорівнювати обсягу поділюваного поняття. Порушення даного правила призводить до двох помилок: „занадто вузький поділ” і „занадто широкий поділ”. Перша помилка має місце тоді, коли в результаті поділу не виділені усі види поділюваного поняття.

Наприклад: „типи вищої нервової діяльності” – це „холерик”, „сангвінік”, „флегматик”. Тут пропущений четвертий член поділу – „меланхолік”. Тому сума обсягів членів поділу не вичерпує обсягу діленого поняття. Це можна зобразити таким чином:

А> а1 + а2 +а3

А – поділюване поняття;

а1, а2, а3 - члени ділення.

2. Ділення поняття повинно здійснюватись на одній і тій підставі.

Наприклад: якщо ми ділимо поняття „народ України” по національній ознаці і в результаті поділу одержуємо такі члени ділення як українці, росіяни, євреї, пенсіонери, військовослужбовці, молодь, то останні три члени ділення це результат ділення по соціальній ознаці, а не по національній.

3. Члени ділення повинні виключати один одного. Ділиме поняття і члени ділення повинні знаходитися у відношенні координації, тобто, якщо один і той же член ділення буде входити одночасно в обсяги інших понять, то ділення буде неправильним.

Наприклад: ділення поняття „Озера бувають прісними і солоними” є вірним, тому що його члени не тільки обсяг ділимого поняття але й виключають один одного.

4. Ділення повинно бути безперервним або послідовним, тобто членами ділення повинні бути однопорядкові по відношенню до ділимого поняття види. Коли поряд з видами першого порядку називаються види інших порядків, виникає помилка, яка називається стрибок у діленні.

Наприклад: „Злочини людей бувають цілеспрямованими, нецілеспрямованими і посадовими” буде невірним, бо спочатку злочини діляться на цілеспрямовані і нецілеспрямовані, а потім останні діляться на посадові і не посадові.

Дата добавления: 2015-05-09