Планування показників балансу

Структура і місце служби контролінгу на підприємстві

Оскільки основна функція контролінгу на підприємстві — аналіз і управління витратами і прибутком, служба контролінгу повинна мати можливість отримувати всю необхідну ій інформацію і втілювати її в рекомендації для ухвалення управлінських рішень вищими керівниками підприємства. При створенні служби контролінгу на підприємстві необхідно враховувати основні вимоги вона повинна мати можливість та повноваження:

1. отримувати необхідну інформацію зі всіх підрозділів підприємства;

2. організовувати за допомогою інших економічних служб збір додаткової інформації, потрібної їй для аналізу і висновків, але що не міститься в існуючих документах фінансово-економічних служб;

3. упроваджувати нові процедури збору аналітичної інформації на постійній основі.

4. швидко доводити інформацію до відому вищого керівництва підприємства.

5. бути незалежною від тієї або іншої фінансово-економічної служби.

Місце служби контролінгу в організаційній структурі підприємства

Принципова відмінність служби контролінгу від інших фінансово-економічних служб полягає в тому, що вона вирішує завдання поліпшення економічної роботи (стратегічні завдання).

. Аналітична робота — це системна робота, і вона вимагає системного підходу, роботи на постійній основі, відповідальності за строки і результати. Те ж саме відноситься до процесу безперервних поліпшень. Тому оптимальним варіантом є організація служби контролінгу як окремого підрозділу, рівноправного з бухгалтерією, плановим і фінансовим відділами.

Плановий баланс складається на основі очікуваних показників поточного періоду та прогнозних змін в окремих статтях і розділах, які очікуються в плановому періоді. Розрахунок планових показників балансу здійснюється з використанням інформації, яка міситься в інших бюджетах, зокрема:

1) зміни у складі необоротних активів випливають з бюджету інвестицій та амортизаційних відрахувань;

2) прогнозні показники окремих статей оборотних активів розраховуються з використанням бюджету товарно-матеріальних запасів, бюджету виробництва, графіків грошових надходжень від реалізації продукції та інкасації дебіторської заборгованості тощо;

3) планові показники власного капіталу розраховуються, виходячи з даних бюджету ліквідності, бюджету інвестицій, бюджету фінансових результатів і нормативів розподілу прибутку;

4) зміни у складі позичкового капіталу визначаються на основі графіків погашення банківських кредитів, бюджету інвестицій, планів матеріально-технічного постачання, бюджету ліквідності тощо.

Зміни (динаміка) у складі активів та пасивів (приріст чи зменшення), які очікуються в плановому періоді, відображаються в так званому динамічному (рухомому) балансі. В такому балансі висвітлюються не окремі статті активів та пасивів, а сумарні зміни в цих статтях, які прогнозуються протягом планового періоду. В активній стороні динамічного балансу слід відображати зміни у використанні фінансових ресурсів, а в пасиві — зміни у джерелах фінансування активів.

Побудова такого балансу дає можливість виявити зміни показників балансу, що прогнозуються в окремих періодах, а також проаналізувати причини цих змін (наприклад, зменшення обсягів реалізації, підвищення рівня затрат, зростання вартості капіталу тощо). Плануючи показники балансу, слід перевіряти їх на предмет узгодження з обраною фінансовою стратегією та дотримання правил фінансування, зокрема визначеного рівня структури капіталу, показника покриття необоротних активів за рахунок довгострокових пасивів тощо.

Дата добавления: 2015-05-09