Види фінансових бюджетів та принципи їхньої побудови

Формування зведеного бюджету доходів і витрат

Завершальним етапом процесу наскрізного бюджетування є складання зведеного бюджету. Він являє собою розрахункову оцінку доходів і витрат підприємства, а також його структурних підрозділів (центрів відповідальності) на майбутній період.

Дохідну частину бюджету поділяють на три групи:

1. доходи від реалізації продукції;

2. доходи від інших видів операційної діяльності;

3. доходи від фінансової діяльності.

Видаткова частина складається з:

1. витрат по експлуатаційній діяльності, безпосередньо пов'язаних з виробництвом і збутом продукції;

2. витрат по сплаті податків (без непрямих податків – ПДВ і акцизів);

3. витрат по фінансовій діяльності.

До розробки БДіВ пред’являють такі вимоги:

· контролювати зміни доходів і витрат у динаміці та за окремими структурними підрозділами (видами) бізнесу;

· визначати і контролювати рентабельність виробництва (бізнесу);

· установити ліміти умовно-постійних витрат за окремими структурними підрозділами (видами) бізнесу;

· установити нормативи (умовно-змінних) і інших витрат та контролювати дотримання їх за окремими структурними підрозділами / видами бізнесу.

При розробці бюджету необхідно визначити його основні статті доходів, і витрат. Насамперед треба поділити усі види витрат на дві основні групи, визначити, які витрати відносяться до прямих (змінних) витрат, а які – до постійних (умовно-постійних), хоча немає єдиного, універсального критерію віднесення конкретних витрат виробництва до прямих чи постійних.

Для складання бюджету доходів і витрат необхідно насамперед визначити:

1. загальний оборот бізнесу і його динаміку на майбутній бюджетний період на основі прогнозів відділу збуту;

2. норматив резерву для розрахунків з бюджетом за загальним оборотом (ПДВ, що не відшкодовується, акцизи, спеціальні податки тощо) як фіксованого на весь бюджетний період відсотку від загального обороту, що може бути різним для різних видів бізнесу залежно від специфіки господарської діяльності;

3. які види витрат відносяться до прямих (змінних) витрат, а які – до постійних (накладних) витрат.

До складу фінансових бюджетів включають:

· бюджет руху грошових коштів;

· прогноз балансу активів і пасивів (бюджет по балансовому листу);

· прогноз вартості чистих активів для акціонерного товариства;

· прогноз основних фінансових показників (прибутку до оподаткування чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподатковування; рентабельності активів, власного капіталу і продажів та ін.);

· капітальний бюджет.

Бюджетування грошових коштів здійснюють по підприємству в цілому, а також відповідно до центрів фінансового обліку. Бюджет активів і пасивів (по балансовому листу) розробляють на кінець майбутнього кварталу по підприємству в цілому, а також по філіях, що знаходяться на окремому балансі. Процес бюджетування повинен бути стандартизованим за допомогою бюджетних форм, інструкцій і процедур. При впровадженні бюджетування однієї з найбільш складних проблем є визначення форматів фінансових бюджетів. Ці формати, з одного боку, повинні бути сумісні з діючою на підприємстві системою бухгалтерського обліку і звітності. З іншого боку, інформація, що міститься в них, повинна відповідати принципам своєчасності, корисності і порівнянності з позицій її використання в процесі управління фінансами. У країнах з розвинутою ринковою економікою для планування й аналізу грошових потоків використовують спеціальну форму фінансової звітності – звіт про рух грошових коштів. В США починаючи з 1988 року діє стандарт, відповідно до якого звіт про рух грошових коштів є обов'язковим до публікації для акціонерних компаній відкритого типу, (поряд з бухгалтерським балансом і звітом про прибутки і збитки). Така публікація дозволяє потенційним інвесторам і кредиторам більш об'єктивно оцінити платоспроможність і ліквідувати компанії в умовах інфляції. Поряд з фактичним складають і прогнозний звіт про рух грошових коштів, а також плановий баланс активів і пасивів. Аналогічний підхід прийнятий Комітетом з міжнародних стандартів обліку в Міжнародному стандарті обліку ”Звіти про рух коштів”.

Розходження вихідної інформації, представленої в бюджеті про рух грошових коштів і бюджеті доходів і витрат полягає в такому:

· прибуток відображає всі грошові доходи і витрати в розрахунковому періоді, що не завжди співпадає з реальним рухом грошових коштів;

· прибуток обчислюють виходячи з обсягу відвантаженої продукції і необов'язково в міру її оплати;

· при розрахунку прибутку витрати на виробництво і збут продукції відображають після її реалізації (по методу нарахувань), а не в момент оплати (касовий метод). Зміна грошових коштів за період визначається грошовими потоками (надходженнями і виплатами грошей) незалежно від того, як враховують доходи і витрати (методом нарахувань чи касовим методом).

Розробка фінансових бюджетів дозволяє підприємству:

· вести облік руху грошових коштів у розрізі центрів фінансової відповідальності, а не тільки по підприємству в цілому;

· оперативно контролювати грошові потоки в розрахунковому періоді;

· використовувати інформацію про рух грошових коштів для управління активами і пасивами;

· аналізувати вплив прибутку на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства (при використанні непрямого методу для розрахунку грошових потоків);

· вживати оперативні заходи по усуненню недоліків у фінансово-господарській діяльності.

Дата добавления: 2015-05-09