Інформаційно-пропагандистського забезпечення (принципи, види, форми)

1. Принципи інформаційно-пропагандистського забезпечення:

§ загальнодержавна і патріотична спрямованість;

§ оперативність і актуальність;

§ правдивість і науковість;

§ зрозумілість і переконливість;

§ безпосередній зв'язок із життям суспільства, Збройних Сил, процесами, що відбуваються у військових колективах;

§ цілеспрямованість, плановість і безперервність;

§ системність і спадкоємність;

§ рішуча протидія ідеям та поглядам, що є протилежними ідеалам і цінностям українського народу, загальнолюдським цінностям;

§ диференційований підхід до різних категорій особового складу.

2. Види інформаційно-пропагандистського забезпечення:

§ усна інформаційно-пропагандистська діяльність;

§ розповсюдження друкованих інформаційно-пропагандистських матеріалів;

§ наочна агітація та пропаганда;

§ інформаційно-пропагандистське забезпечення засобами радіо, телебачення та кіно;

3. Форми інформаційно-пропагандистського забезпечення:

§ усна інформаційно-пропагандистська діяльність (лекції, бесіди, доповіді, повідомлення, перекази, читання, інформування, тематичні вечори, вікторини, диспути, заняття з гуманітарної підготовки, консультації, обговорення тощо);

§ застосування та розповсюдження друкованих інформаційно-пропагандистських матеріалів (виставки, покази, читання матеріалу, ілюстрації, самостійне вивчення, обговорення, вікторини, ярмарки, куточки інформації – правової, політичної, військово-політичної, воєнно-політичної, історичної тощо);

§ наочна агітація та пропаганда (інформаційні бюлетені, бойові листки, листівки-блискавки, стінні газети підрозділів, фотогазети, стенди, плакати, діаграми, гасла і заклики тощо);

§ застосування засобів радіо, телебачення та кіно (перегляд і прослуховування інформаційних, військово-патріотичних, інформаційно-пізнавальних та інших радіо, телевізійних і кіно програм у передбачений розпорядком дня час, їх обговорення, використання засобів радіо, телебачення, кіно, комп'ютерів під час проведення заходів усної інформаційно-пропагандистської діяльності).

14. Методика підготовки та проведення інформування з особовим складом.

Мета інформування: здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особового складу, досягнення керованості духовними процесами у військовому середовищі, формування необхідних переконань, спонукання військовослужбовців до активних відповідальних дій у виконанні вимог Конституції, законів України, Указів і розпоряджень Президента України, вимог колегії МВС України, командуючого внутрішніми військами, наказів командирів.

Завдання інформування: досягнення необхідного рівня політичної, правової і моральної свідомості, допомога особовому складу у формуванні особистісних та національно-патріотичних загальних інтересів державного спрямування у визначенні матеріальних і духовних потреб, мотивів поведінки у ході виконання службових обов’язків.

Види інформування:

1. Суспільно-політичне інформування

§ з офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, з’єднань, військових частин, підрозділів, закладів та установ -1 раз намісять по 50 хвилин;

§ з військовослужбовцями строкової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин;

§ з працівниками ЗС України – перші 15 хвилин під час проведення занять з гуманітарної підготовки

2. Правове інформування

§ з офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, з’єднань, військових частин, підрозділів, закладів та установ - щотижнево по 50 хвилин;

§ військовослужбовцями строкової служби - щотижнево по 30 хвилин;

3. Військово-технічне інформування – за необхідністю;

4. Бойове інформування – під час навчань, або бойових дій – щоденно по 15 –20 хв.).

15. Культурно-виховна та просвітницька робота (сутність, завдання, зміст та складові).

Культурно-виховна і просвітницька робота – це система культурно-просвітницьких заходів та організаційної діяльності щодо організації дозвілля особового складу, спрямована на формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу і задоволення їх естетичних потреб.

1. Завданням культурно-виховної і просвітницької роботи є формування у всіх категорій особового складу:

§ високої духовної культури і моральних якостей;

§ почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу;

§ гуманістичного світогляду і переконань;

§ стійких психологічних якостей і не конфліктної, не репресивної психології;

§ розвиток почуття терпимості, взаємодопомоги та взаємовиручки;

§ високих естетичних потреб і культури споживання;

§ створення передумов для всебічного задоволення духовних потреб;

§ здорового способу життя, організації дозвілля та відпочинку;

§ створення передумов для всебіч­ного розвитку та прояву творчих здібностей.

2. Зміст культурно-виховної та просвітницької роботи:

§ формування та розвиток у особового складу гуманістичного світогляду і переконань, високих моральних якостей, почуттів і духовності;

§ формування національної свідомості і патріотизму, вірності традиціям народу, загальної і естетичної культури, системи духовних потреб і культури духовного споживання,

§ здорового способу життя; організація дозвілля та відпочинку,

§ задоволення духовних потреб;

§ забезпечення оволодінням системою національно-історичних та загальнолюдських духовних цінностей; досягнення розуміння сутності та змісту сучасних процесів духовного життя українського суспільства та світового співтовариства,

§ обізнаності в подіях культурного життя;

§ створення передумов для прояву та розвитку творчих здібностей, активного залучення всього особового складу до процесів духовної діяльності.

3. Складові культурно-виховної та просвітницької роботи:

§ культурно-просвітницька робота;

§ естетичне виховання особового складу;

§ задоволення культурних потреб;

§ організація дозвілля та відпочинку особового складу.

Дата добавления: 2015-05-07