Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу 3 страница

______________ Кордон М.В. -«Українська та зарубіжна культура»

Взірцем, грандіозним пам'ятником оборонної архітектури є Ве­ликий китайський мур, будівництво якого почалося в 214 р. до н.е., імператором Цінь ІШхуанді (правив у 238-210 pp. до н.е.) і тривало з перервами понад тисячу років. Його будівництво було спрямоване, насамперед, на охорону, захист зовнішніх кордонів імперії від вторг­нень войовничих кочівників з Півночі. Мур мав довжину 4000 км, за іншими даними - 6700 км, висоту -9 м, ширину - в нижній частині -8 м, у верхній - 5 м. По гребеню муру могло проїхати одночасно п'ять вершників. Вздовж муру було споруджено 60000 сторожових веж (збереглося 20000). Цю споруду в давнину називали «восьмим чудом світу». Вона частково збереглася до нашого часу і залишаєть­ся найбільшим творінням рук людських. її видно навіть з Місяця. Вислів «одгородитися китайським муром» дістав переносне значен­ня. Він означає: замкнутися у власному світі, відмежуватися від сус­пільства, від зв'язків з іншими людьми і народами.

Китайські будівельники здобули славу й іншою грандіозною спо­рудою - Великим каналом, що з'єднав Пекін з Ханчжоу. Будівництво цього найбільшого в світі каналу, справжнього шедевру світового іригаційного мистецтва, почалося ще у VI ст. до н.е., продовжувалося протягом майже двох тисяч років і було завершене лише у XIII ст. н.е. Ця складна гідротехнічна споруда довжиною понад 1800 км і шириною від 15 до 350 м має численні пристрої для перекачування та очищення води.

Словник термінів та понять теми

Ассиріологія - наука про історію та культуру стародавньої Месопо­тамії, у вужчому розумінні слова - стародавньої Ассирії. На­зву цю отримала тому, що перші месопотамські пам'ятки похо­дять з Ассирії.

Астральний культ - обожнення неба та небесних світил.

Атон - в давньоєгипетській міфології - Бог Сонця. Зображається у вигляді сонячного диска.

Вавилон - столиця стародавньої Вавилонії; руїни Вавилона лежать на лівому березі Євфрату, приблизно 120 км на південь від сучасного Багдаду. Вавилонці називали його «Бабілі» - «Ворота божі».

Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу

«Висячі сади Семіраміди» - оперті на стовпи платформи терас, на яких у насипному ґрунті росли екзотичні дерева та кущі.

Гільгамеш - міфічний цар міста Урука, герой давньовавилонського епосу. Був на дві третини богом, а на одну третину - люди­ною; вчинив багато героїчних подвигів, прагнучи досягти без­смертя.

Голіаф - за біблійною легендою, велетень-силач; загинув у двобої з юним пастухом Давидом, який згодом став іудейським царем.

Дхарма - одне з центральних понять індуїзму, яке означає паную­чий над світом вічний моральний закон.

Єгиптологія - наука про історію та культуру Стародавнього Єгипту. Поділяється на три основні галузі (з численними відгалужен­нями): єгипетська археологія, єгипетська філологія та літерату­ра, єгипетська історія.

Жрець - особа, що займалася відправленням релігійних обрядів у язичників. Жрець здійснював жертвоприношення божеству, слідкував за вшануванням богів, доглядав за статуями богів і за' священними тваринами, молився їм і приносив жертви, приймав дари від віруючих. Найбільшого розвитку жрецтво досягло в Єгипті, Індії, Іудеї. Жерці звільнялися від будь-яких податків.

Зиккурат - висока ступінчаста храмова вежа зі святинями-алтарями.

Ієрогліф - фігурний знак ідеографічного письма. При такому прин­ципі письма використовуються не букви, які відповідають зву­кам, а малюнки чи особливі знаки, що відповідають цілим сло­вам або частинам слова (у давньоєгипетській, китайській, японській та інших мовах). Ієрогліфи почали використовувати­ся з IV тис. до н.е. Ієрогліфічними написами прикрашали стіни храмів, будівель, гробниць, пам'ятників.

Іригація - штучне зрошення землі за допомогою спеціальних при­строїв.

Ісіда - в давньоєгипетській міфології дружина Осіріса, богиня ро­дючості, води, вітру, чарівництва, мореплавання, охоронниця померлих.

______________ Кордон М.В. «Українська т а з арубіжна культура»

Клинопис (клинописне письмо) - тип письма. Знаки в клинописі мали клиноподібну форму, вичавлювали їх на сирій глині прямокутною паличкою. Цей тип письма застосовували в Передній Азії з кінця IV до кінця І тис. до не. Клинопис виник у Шумері на основі шумерського ієрогліфічного письма. Пізніше його за­позичили ассирійці, вавилоняни, урартці, хетти, перси та ін. Вперше розшифрував клинопис (перський) у 1820 р. Ф.Гроте-фенд. Різні види клинопису дешифровано в ХІХ-ХХ ст. Зна­ки клинопису відображають і цілі поняття, і окремі звуки.

Манускрипт - давній рукопис (на папірусі, пергаменті, папері).

Нефертгті - давньоєгипетська цариця, дружина фараона Аменхоте­па (Ехнатона).

Нірвана - центральне поняття джайнізму і буддизму, яке означає ви­щий стан, мету людських прагнень.

сіріс - в давньоєгипетській міфології бог помираючої та воскреса­ючої природи, покровитель і суддя мертвих.

Папірус - багаторічна трав'яниста рослина родини осокових. Бать­ківщина папірусу - тропічна Африка; у стародавніх єгиптян -сувій із склеєних стрічок, вирізаних із стеблин папірусу, попе­редник паперу; стародавній рукопис, написаний на матеріалі з папірусу. Крім того, з папірусу виготовляли одяг, циновки тощо.

Пергамент - спеціально оброблена шкіра молодих тварин, що до винайдення паперу використовувалася як матеріал для пись­ма, документ, написаний на такому матеріалі.

Піраміда - гробниця єгипетських фараонів у вигляді величезної ка­м'яної архітектурної споруди з чотирикутною основою та три­кутними боковими гранями із спільною вершиною.

Санскрит (буквально - очищений, оброблений) - одна з головних давньоіндійських мов. Відрізнялась суворо нормалізованою та уніфікованою граматикою. Вчений брахман (жрець) Паніні, який жив у V-IV ст. до н.е., створив першу в Індії нормативну граматику санскриту. Санскритом написані визначні літера­турні та релігійні пам'ятки: «Веди» і епос «Махабхарата».

Семіти - група народів, батьківщиною яких, напевно, був теперішній Арабський півострів. Семітська культура - одна з найдавніших розвинутих культур людства, а семітське письмо (фінікійське)

Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу ____________________

лягло в основу грецького алфавіту, з якого розвинулись ла­тинський алфавіт і кирилиця (слов'янська азбука).

Сфінкс - у Давньому Єгипті кам'яна фігура лежачого лева з голо­вою людини, що уособлювала владу фараона.

Східна культура - тип суспільних систем, в яких переважає уста­новка на злиття людини з природою, відмова від активного втручання в процеси оточуючого світу і робиться акцент на особистісне само удосконалення, формування ціннісної сві­домості.

Уеей - недіяння. Основний спосіб досягнення Дао. Недіяння озна­чає невтручання в природні процеси, принцип ненанесення шкоди природі; це дія, погоджена із законами світобудови.

Упанішади (санскр. - таємне знання) - пам'ятники давньоіндійської літератури, зібрання 108 філософських творів, релігійно-філо­софські коментарі до «Вед», що утворюють заключну частину ведичної літератури - веданту («кінець Вед»). Упанішади є основою всіх ортодоксальних (які приймають авторитет Вед) релігійно-філософських систем Індії.

Фанза - традиційне китайське житло.

Фенікс - у міфології стародавніх народів (єгиптян, фінікійців) -чарівний, казковий птах, який, проживши кілька сот років, спа­лював себе, а потім знову воскресав, поставав з попелу моло­дим і оновленим; символ вічного оновлення, відродження, не­вмирущості, безсмертя.

______________ Кордон М.В. -«Українська та з арубіжна культура»-

Питання до самоконтролю

1. Де були найсприятливіші умови для розвитку стародавньої зем­леробської культури?

2. Чому сучасний світ - це сплав східних та західних культур?

3. Коли починає виникати державність?

4. Що таке піктографія та ідеографія?

5. Які переваги фонографії?

6. Які є два види фонографії?

7. Що винайшли шумери?

8. Як звали міфічного вавилонського героя, про якого написано поему?

9. Що спільного між «висячими садами» Семіраміди і зіккура-том?

10. В палаці якого царя прощалось військо з помираючим Олек­сандром Македонським?

11. Назвати знак-малюнок, який означав слово, частину слова, за допомогою якого можна було надовго зберегти в пам'яті і пе­редати іншій людині необхідні дані.

12. Хто такі жерці?

13. Яку фортифікаційну споруду видно навіть з Місяця?

Завдання для тестової перевірки знань студентів

1. Текст законів Хаммурапі, який дійшов до нас, був записаний:

а) на глиняній табличці;

б) на папірусі;

в) на камені;

г) на папері.

2. Велика бібліотека „глиняних книг» була зібрана за наказом:

а) Дарія І;

б) Ашшурбанапала;

в) Соломона;

г) Хаммурапі.

3. Що винайшли шумери:
а) папірус;

Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу

б) папір;

в) колесо;

г) гончарний круг;

д) бронзу;
є) стремена;
є) пиво.

4. Різновиди ідеографії:

а) клинописна писемність;

б) китайське письмо;

в) індійське письмо.

Теми рефератів

1. Значення культури Стародавнього Сходу для людської цивілі­зації.

2. Наукові та художні досягнення стародавніх цивілізацій Месо­потамії.

3. Релігійні вірування шумерів.

4. «Кодекс Хаммурапі» - перший в історії збірник законів.

5. Наука та мистецтво в Стародавньому Єгипті.

6. Єгипетські піраміди - монументальна кам'яна архітектура.

7. Своєрідність культурної старовини Індії.

8. Правила «Маат» - верховний принцип давньоєгипетської етики.

9. Упанішади - пам'ятники давньоіндійської літератури.

10. Веди - стародавні пам'ятники індійської релігійної літератури.

11. Поеми «Махабхарата» і «Рамаяна» - цінне джерело для вив­чення індійської культури.

12. Культура Стародавнього Китаю.

13. Філософські школи Стародавнього Китаю.

Лекція 4

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

• Місце античності в історії світової культури.

• Особливості античної культури.

• Крито-микенська цивілізація. «Грецька міфологія».

• Наука, література і мистецтво в Стародавній Греції.

• Стародавні Олімпійські ігри.

Поняття «античність» з'явилось в епоху Відродження. Тоді італійські гуманісти запровадили термін «античний» для визначен­ня греко-римської культури, найстародавнішої з відомих у той час. «Античність» (від лат. antiguus) вживається в двох змістовних зна­ченнях. У широкому розумінні означає «стародавній», а у вузькому -«історія та культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму». Ан­тичний - такий, що відноситься до культури стародавніх греків і римлян. Хронологічні рамки античності - приблизно з XI ст. до н.е. до V ст. н.е., коли перестала існувати Західна Римська імперія.

Античність характеризується виникненням і формуванням дер­жави. Тоді відбувалися перші спроби виходу людини з природи й перехід до її пізнання. Світ почав сприйматися вже не міфологічно. Людина стала індивідуальністю. Античність - це стан людини, керованої іншою людиною (раб-рабовласник).

Античний світ, який спочатку (в VIII-VI ст. до н.е.) знаходився в межах декількох культурних центрів однієї лише Греції, до кінця свого існування в V ст. н.е. охопив величезний простір від Шотландії до Африки і від Гібралтару до Закавказзя та Палестини. Починаючи з перших століть нашого літочислення, європейська культура * розвивалась під безперервним впливом культурної спадщини антич­ного світу. Античність є історичним фундаментом сучасної Європи, спільним минулим всіх європейських народів. Вона робить їх члена­ми однієї європейської культурної сім'ї. Ця сім'я має одних учителів: стародавніх греків і римлян. Г. Гегель вважав, що людина, не знайома з витворами античного мистецтва, прожила життя, не знаючи краси.

Лекція 4. Культура Стародавньої Греції

Т.Г.Шевченко в повісті «Художник» вустами одного з героїв сказав: «Я цілком зрозумів, як необхідне вивчення антиків і взагалі життя і мистецтва стародавніх греків».

Стародавня Греція цілком справедливо вважається колискою євро­пейської цивілізації. Починаючи з VIII ст. до н.е., вона стала одним із найінтенсивніших вогнищ духовності в світовій культурі. Цьому спри­яло те що Греція як середземноморська країна розташована на стику Європи та Азії, поблизу Африки. Мореплавання забезпечувало їй інтенсивний інформаційний обмін, взаємозбагачення культур. Взає­модія відносно сприятливих природних і соціальних факторів пози­тивно вплинула на розвиток культури. До кінця VI ст. до н.е. греки випередили в царині культури всіх сусідів, зокрема країни Передньої Азії. Останні до того часу очолювали культурний прогрес людства

Хоч антична культура, особливо у початковий період свого роз­витку, немало запозичила з більш розвинутих на той час культур Схо­ду, вона була явищем глибоко оригінальним. Антична Греція не була обтяжена азіатською традицією. «Вступаючи у світ Греції, ми відчу­ваємо, що на нас віє рідним повітрям, - це Захід, це Європа», - пи­сав О. Герцен.

У сьогоднішнє життя органічно вплелися численні поняття, сло­ва, назви, імена, вирази, які дійшли саме з культури Стародавньої Греції. Коли хочуть підкреслити величину предмета, то кажуть, що він «гігантських» розмірів. Коли наголошують на величі якоїсь робо­ти, то кажуть, що вона «титанічна», і навпаки - незначних людей називають «пігмеями». З грецького лексикону вирази: «панічний жах», «яблуко розбрату», «ріг достатку», «олімпійський спокій», «ле­бедина пісня», «гомеричний сміх», «ахіллесова п'ята», «муки Танта­ла», «Сізіфова праця», «троянський кінь», «Сцілла і Харібда». Із Стародавньої Греції походять такі слова: академія, ліцей, школа, демо­кратія, деспотія, диктатура, монархія, олігархія, партія, політика, ре­спубліка, тиранія.

Традиційно в історико-культурній хронології Греції виділяються періоди: гомерівський або ранньоархаїчний (XI-VIII ст. до н.е.), ар­хаїчний VIII—VI ст. до н.е.), класичний (V - остання чверть IV ст. до н.е.) - це був час найвищого піднесення грецької культури, еллі­ністичний (остання чверть IV-I ст. до н.е.). Кінцем давньогрецької культури вважають завоювання її останніх осередків римлянами наприкінці J ст. до н.е.

______________ Кордон М.В. «Українс ька та зарубіжна культура»

Біля джерел культури Стародавньої Греції знаходилась критоми-кенська цивілізація. Вона розвинулась на островах Егейського моря, узбережжі Малої Азії та Балканського півострова. Це була одна з найдавніших цивілізацій Східного Середземномор'я. Центрами її бу­ли острів Крит і місто Микени в материковій Греції, на її півдні, в північно-східній частині півострова Пелопоннес.

Час виникнення критської культури (або минойської* - за іме­нем легендарного критського царя Миноса) - межа Ш-ІІ тис. до н.е. Переживши періоди піднесення та спаду, вона проіснувала приблиз­но до 1100 р. до н.е., її відмітною рисою була наявність палаців-цита-делей, могутніх архітектурних комплексів. В результаті археологічних розкопок, які у 1894 р. першим розпочав у Кносі - стародавньому місті егейського світу на Криті - Артур Еванс, знайдено величезне приміщення (палац) або комплекс приміщень загальною площею 16 тисяч квадратних метрів. Він був збудований і декілька разів пере­будований в період між 1900 р. і 1450 р. до н.е. В ньому було близько 300 приміщень. Залишки ванних кімнат і системи каналізації свідчать про високий рівень цивілізації. Стіни в палаці розмальовані фреска­ми (водяними фарбами по сирій штукатурці) із зображенням рос­лин, тварин, особливо часто бика, казкових грифонів (левів з орли­ними головами), безліччю людських постатей. Своєю архітектурою палац передбачив головну ідею античності - при всій своїй величі він не пригнічував людину, а виступав відповідним їй. Вчені вважа­ють, що в палаці і на прилеглих до нього територіях жило приблизно ЗО тис. чоловік. Близько 1400 р. до н.е. палац згорів і був покинутий.

За грецькою міфологією, один з палаців, збудований на острові Крит Дедалом, називався Лабіринт. Він мав складну систему кори­дорів і переходів, заплутані ходи, з яких важко було знайти вихід. В Лабіринті жив Мінотавр - казкова потвора, чудовисько з чолові­чим тулубом і бичачою головою. Дочка критського царя Миноса -Аріадна, покохавши афінського героя Тесея, допомогла йому вбити Мінотавра й вийти з Лабіринту, давши йому клубок ниток. «Нит­кою Аріадни» називають спосіб, що допомагає вийти із скрутного становища. Крилатою стала і назва цього палацу: лабіринтом нази­вають складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.

* Така назва дана англійським археологом Артуром Евансом, який відкрив цю культуру в 1900 р.

Лекція 4. Культура Стародавньої Греції

Жителі Крита залишили після себе і письмові пам'ятки. Приблизно у 1900 р. до н.е. тут виникла система складового лінійного письма -лінійне письмо А, а з XV ст. до н.е. з'явилося нове письмо - лінійне письмо Б. Досі вдалося прочитати тільки другу, більш молоду пи­семність - лінійне письмо Б. Це сталося в 1952 p., і найдивніше, що зробив це відкриття (після марних старань багатьох видатних вче­них) 30-річний англійський архітектор Майкл Вентріс (1922-1956), який займався дешифруванням критського письма як любитель. Разом з Джоном Чедвідом - англійським класичним філологом, професором університету в Кембріджі, він довів, що тексти цього письма написані давньогрецькою мовою. Але до цього часу не вдало­ся нікому прочитати жодного знака з більш раннього критського письма - лінійного письма А¹.

Розквіт минойської культури припадає на XVI - першу полови­ну XV ст. до н.е. Але в середині XV ст. до н.е. майже всі поселення та палаци острова були зруйновані внаслідок сильного виверження вулкана на острові Фера (сучасний Санторин), який знаходиться за 110 км на північ від Криту, а також вторгненням з материкової Греції войовничих греків-ахейців або микенців. Вони в 1400 р. до н.е. заво­ювали Крит. В 1400-1100 pp. до н.е. ще процвітала спільна минойсь-ко-микенська культура, але Крит уже став другорядною державою. До 1100 р. до н.е. минойська цивілізація зникла зовсім.

У XV ст. до н.е. центр цивілізації переміщається в материкову Грецію. Тут з'явився новий гегемон - ахейське місто Микени. Воно створило власну своєрідну культуру, яка сформувалась близько 1700 р. до н.е. Розквіт микенської цивілізації припадає на XV-XIII ст. до н.е. Гомер назвав Микени золоторясними. Це - справед­ливо. Археологи знайшли там чимало золотих предметів (ритуаль­них прикрас, зброї, золотих посудин). Близько 1250 р. до н.е. коаліція ахейських племен на чолі з царем Микен Агамемноном захопила й зруйнувала місто Трою на узбережжі Малої Азії. Події, пов'язані з Троянською війною, становлять основу давньогрецького героїчного епосу. Агамемнон - один з головних героїв «Іліади» Гомера.

Крито-микенська цивілізація припинила своє існування в ХП-ХІ ст. до н.е. Це пов'язано з тим, що в кінці XIII ст. до н.е. величезна маса північнобалканських варварських, не зачеплених крито-микенською

¹ 100 великих чудес света. - М, 1999. - С 82.

______________ Кордон М.В. «Українська т а зарубіжна культура»

цивілізацією племен, попрямувала на південь. Провідну роль в цьо­му переселенні народів відіграло грецьке плем'я дорійців, які жили в умовах первісного ладу. Але вони мали велику перевагу перед ахей­цями - володіли більш ефективною, ніж бронзова, залізною зброєю. Якраз з приходом дорійців в ХІІ-ХІ ст. до н.е. починається в Греції залізний вік.

Наступний період грецької історії, як правило, називають го­мерівським - на честь грецького епічного поета Гомера, автора слав­нозвісних епічних поем «Одіссея» та «Іліада». Це перші відомі нам грецькі літературні твори і, разом з тим, взагалі перші пам'ятки літе­ратури в Європі. Вони настільки досконалі, що до цього часу стоять в ряду найбільших досягнень світової літератури і являють собою неперевершені зразки світової епічної поезії. Ці твори називають перлинами світової літератури, і недаремно сім грецьких міст сперечаються за честь вважатися батьківщиною великого Гомера. Во­ни є свого роду кодексом моралі, яка утвердилась в античній куль­турі на багато століть. Вищою цінністю для знатного воїна, героя «Одіссеї» та «Іліади», є посмертна слава, вічна пам'ять про доблесні подвиги. Поеми Гомера - носії педагогічних принципів: якщо хочеш бути оспіваним, будь таким, як мудрі та мужні герої Гомера. Це тво­ри - про людські стосунки, про добро і зло, про честь і безчестя, про свободу і долю. В усі часи вони читались як глибоко сучасні. Колись афінська молодь завчала їх напам'ять, що було частиною освіти.

Поеми створені близько середини VIII ст. до н.е. і є єдиним істо­ричним матеріалом, важливим джерелом інформації про історичні події IX—VIII ст. до н.е. До нас повний текст гомерівської «Іліади» дійшов тільки в списку X ст. н.е., «Одіссеї» - у списку XII ст. Нині вже відомо, що в основі сюжету «Іліади» лежить справжній історич­ний факт. У 1240 р. до н.е. кілька грецьких племен об'єдналися для походу до північно-західних берегів Малої Азії з метою завоювання Троянського царства. Після десятилітньої облоги ахейці захопили Трою (Іліон) і зруйнували її. Події Троянської війни оспівані в «Іліаді» (від. слова Іліон).

«Іліада» містить близько 15700 віршів і охоплює 50-денний від­різок останнього, десятого, року цієї війни. У 1871 р. відкрив місцез­находження Трої та розкопав її німецький археолог Генріх Шліман (1822-1890). Він був сином злиденного пастора з невеличкого села в німецькій землі Мекленбург і ще з дитинства захопився пригодами

Дата добавления: 2015-05-09