Та орієнтовний розподіл навчального часу, год

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Вид навчальної діяльності студента	Модуль (розділ, блок змістових модулів)	Обсяг годин для окремих видів навчальних занять і самостійної роботи
Навчальна діяльність студента під час навчальних занять	№	назва	лекції	семінарські заняття	самостійна робота	Разом
підготовка до занять	індивідуальні завдання
Змістовий модуль І. Стародавня та середньовічна історія української культури
1.	Українська культура та основні етапи її створення
2.	Стародавня культура східних слов’ян
3.	Культурний розвиток Київської Русі
4.	Культурне життя України в ХІV – першій половині ХVІІ ст.
5.	Культурні процеси в добу козаччини
Змістовий модуль ІІ. Українська культура нового та новітнього часу
6.	Українське бароко як нове світовідчуття та мистецтво
7.	Духовні пошуки українського суспільства в ХІХ ст.
8.	Культура України в світовій перспективі на зламі ХІХ-ХХ ст.
9.	Розвиток української культура у ХХ – на початку ХХІ ст.
Всього годин

СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Витоки української культури та основні етапи її розвитку	Поняття і сутність культури, її структура, функції, закономірності розвитку. Еволюція уявлень про культуру. Історіографія досліджень української культури. Теорії походження й джерела формування української культури. Критичний аналіз класичних та сучасних концепцій культури, особливості концептуальних підходів українських вчених. Археологічні знахідки, найдавніші пам’ятки культури на території України. Трипільська культура. Кіммерійсько-скіфська доба, міста-держави Північного Причорномор’я. Проблема етногенезу українців у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Національна специфіка та загальнолюдська універсальність української культури. Феномен української національної культури. Передумови формування українського етносу та культурних унівесалій українців. Мовні та психологічні особливості українців, українська ментальність та національний характер. Історико-етнографічне районування України та його вплив на культуру. Культурно-історичні епохи та періодизація розвитку української культури.
Культура східних слов’ян	Наукові джерела вивчення культури східних слов’ян. Побут давніх русичів, їх вірування та звичаї. Найдавніші культури на теренах України. Концепції етногенезу слов’ян. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян. Основні етапи розвитку старослов’янської культури. Велике розселення слов’ян. Культурний розвиток антів, черняхівської та, зарубинецької культур. Побут, звичаї, релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен. Землеробська та скотарська культура. Реміснича та побутова культура. Виникнення мистецтва, мистецькі набутки слов’ян. Народна творчість. Особливості писемності. «Велесова книга». Античні історики про слов’ян та їх культуру. Східнослов’янські архітектурні споруди та пам’ятки живопису на території України. Культурні зв’язки східних слов’ян із зовнішнім світом.
Культурний розвиток Київської Русі	Особливості розвитку писемності та мистецтва. Витоки та історичні передумови формування середньовічної культури, її загальні риси та особливості розвитку. Язичницька культура Київської Русі. Запровадження християнства, його вплив на розвиток культури. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, їх внесок у піднесення Київської держави. Освіта. Кирило та Мефодій. Школи. Бібліотеки. Книжна справа. Найдавніші літописи. Діяльність митрополита Іларіона як просвітника, діяча культури. Мислителі Київської Русі. Розвиток писемності, освіти, книжкової справи, літописання. Домінування християнської теології у свідомості. Роль і місце релігії у розвитку моралі, мистецтва, науки. Соціально-політична ситуація Київської Русі, становлення і розвиток її державності. Розвиток міст. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі. Монастирі. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі. Взаємозв’язки культури Київської Русі з культурою Візантії та інших держав, її місце і роль в європейській культурі. Культова та палацова архітектура. Софіївський собор, Десятинна церква. Фрески та мозаїка. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури. Пам’ятки літератури («Повчання» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім»). Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі. Основні осередки культурного життя. Ткацтво, килимарство та вишивка. Культурно-політичні взаємозв’язки князівств середньовічної Русі. Вплив Київської Русі на розвиток культури сусідніх країн. Русь-Україна в перспективі «Захід-Схід».
Культура Галицько-Волинської держави – спадкоємиці Київської Русі	Постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. Головні культурні та основні освітні центри князівства. Діяльності князя Василька, створення власної бібліотеки, спорудження церков. Пам’ятки письменства – Галицько-Волинський літопис та Галицьке євангеліє. Діяльність найбільших і найвідоміших монастирів князівства: Полонинського, Богородичного та Спаського тощо. Розвиток архітектури: церкви, світські будівлі князів чи бояр. збереження міцних традиції руської архітектури Київської доби та нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів. Образотворче мистецтво князівства. Галицько-Волинські ікони. Розвиток скульптури, скульптурні шедеври у Галичі, Перемишлі та інших містах, що ймовірно свідчить про католицькі впливи на майстрів західноруських земель. Декоративне мистецтво, обробка зброї і військових знарядь. Поширення з ХІІІ ст. нової для Русі культури західноєвропейського лицарства: проведення лицарських турнірів, які називалися «іграми». Поширились латина, універсальної мови західноєвропейського цивілізаційного простору.
Культурне життя України в ХІV – першій половині ХVІІ ст.	Соціально-політичне і культурно-релігійне становище українських земель у складі Литви, Польщі, Угорщини, Молдавії, Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Українська культура як невід’ємна складова частина загально історичного процесу. Вплив і поширення гуманістичних ідей Західноєвропейського Відродження в Україні. Поширення діяльності українських гуманістів на європейські країни. Ствердження ренесансно-реформаційного характеру та традицій української культури в процесі формування національної самосвідомості українського народу. Контрреформація в Україні. Поширення освіти серед населення. Перші слов’янські книгодрукарі (Ш. Фіоль, Б. Вукович, Ф. Скорина). Іван Федоров – український першодрукар («Апостол», Острозька Біблія та ін.). Церковно-літературні твори. Пересопницьке Євангеліє. Короткий Київський літопис. Розвиток науки, видання букварів, граматик. Діяльність братств та братських шкіл, їх загальнокультурне значення. Виникнення, ґенеза, світоглядне спрямування полемічної літератури: науково-теологічні трактати, історико-політичні памфлети, відкриті листи, послання-диспути. Гуманістичні ідеї в літературному житті. Розвиток науки: природничі науки, технічні знання, класична і слов’янська філологія, історичні знання. Юриспруденція, філософія і теологія. Містичний неоплатонізм. Школи вокальної музики, церковного співу. Кобзарі та бандуристи. Розвиток театру і драматургії. Пошуки шкільного театру. Народно-ярмарковий театр: містерії, фарси, інтермедії. Вертеп.
Культурні процеси в добу Козаччини	Історичні витоки українського лицарства. Стародавні елементи традиційної культури українського козацтва. Культура українського козацтва як прояв мілітарної традиції індоєвропейців: тюркські та західноєвропейські впливи. Вплив козацтва на формування загальноукраїнських демократичних культурних ознак. Українська козацька культура як державотворче явище. Козацькі традиції правотворення. Риси духовності, віра, мораль, освіта та виховання козацтва. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Кобзарі як співці козацько-лицарської слави, їх вплив на формування національної свідомості українського народу. Народні думи, історичні пісні.