Політико-правова ідеологія раннього християнства

Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є.

1. В основу всього сущого філософ закладав ідею раціоналізму, тобто можливості бути пізнаним за допомогою розуму, все що не пізнається – таке що не існує. Особливий засіб забезпечення управління, який має бути пізнаний та усвідомлений всіма суб’єктами, що токається птреб суспільства у державі та механізму примусу, який застосовується державою.

2. Осн признач є забезпеч кожній людині політ прав та свобод, встановл сусп устрою, коли кожна людина може робити все, що дозволено законами, не робити того, що заборон ними. Окрім того держава забовяз забезп громадську безпеку та спокій у сусп.-ві, запобігати необґрунтованим звинуваченням індивіда, встановл гуманне кримінал законод, забезп неухильне дотрим правил судочинства та запобігати деспотизму і зловживанням зі сторони посадових осіб.

3. Був прихильником поділу держ влади на 3 гілки, але зазначав, що вони мають бути повністю незалежними, тим самим буде забезпечення стримання чиновників від сваволі

4. Д та П походять не в результаті договорів, а війн, які змінюють моральні устої суспільства та його потреби. Проте на формування законодавства впливає так званий заг дух і закони нації, кліматичні умови, місце розташув країни, чисельність населення, релігія, звичаї та моральні переконання та інші соціальні причини, які визнач зміст права через закріплення відповідних потреб суспільства.

5. Ввів пон духу законів, який втілений у законод актах, цінностей, звичаїв, що надає змогу встановити відповідність законодавчих приписів потребам суспільного розвитку. Тому зміну законодавства має об’єктивний характер та залежить від динаміки розвитку, соціальних факторів життєдіяльності.

6. Провів закономірність між розвитком релігії та формою держ правління: мусульманство - деспотія, християнство –монархія, католицизм – абсолютна монархія, протестантизм – демократія.

7. Демократію, аристократію, монархію – позитивні форми, деспотія – негативна. Критерій поділу – метод здійснення державної влади. Розглядаючи демократію він визначав її тяжіння до чеснот та загального добра, її головний принцип – помірність та невибагливість, а монархія – засоб збереження честі, цілісності та централізованості самої держави.

На поч. н.е. в Рим Імперії зароджується та розповсюджується нове віровчення – Християнство, яке вміщувало в собі с-му віровчень, канонів та біблійних епізодів, в осн якого закладалися ідеї любові до оточуючих, що мало стати основою для християнської віри.

Християнство впливає на подальший розвиток політико-правових вчень, що пов’язане з розмежуванням світської та церковної влади, релігійного та природного походження ДіП, первинності та другорядності церковної влади та канонічного права порівняно з владою держави та права.

Основні ідеї раннього християнства:

1. Ідея морального самовдосконалення людини, що пов’язується з поширенням любові між людьми на осн єдиної християнс віри.

2. Пошир месіанських поглядів щодо необхідності неухильного дотримання християнс канонів, що гарантується майбутнім другим пришестям Ісуса Христа, коли зло, насилля та беззаконня буде покарано.

3. Державна влада є такою, що походить від божественної влади, держава -окремий етап розвитку сус-ва, що має забезпечити поширення на суспільство християнської віри та її охорону.

4. Основою права мають бути заповіді, які конкретизуються за допомогою права та охороняються державою.

5. Основними канонами суспільного життя мають бути духовність, нелицемірна любов до інших, терпіння, ненависть до зла, примирення з усіма та підкорення своїй владі. При чому таке підкорення має засновуватися не на покаранні, а на її авторитеті,що зумовлює сумлінне ставлення з боку громадян.

6. Суспільство поділялося на класи духовенство, державн чиновники, меряни, між якими існували відносини підкорення, а основу їх взаємодії становили положення Священного Писання

Дата добавления: 2015-05-09