Політико-правове вчення Марсілія Падуанського

Філософ відноситься до завершального періоду епохи середньовіччя - соц-політ криза тогочасного суспільства, загострюються такі питання:

1. Співвідношення церковної та державної влади

2. Поширення феодальної роздробленості держав, що зумовило втрату обороноздатності держав, її економічної та політичної основи

3. Посилення класового розшаруван суспільства, що призвело до надмірного збагачення феодалів та зубожіння простих людей

4. Необхідн оновлення пр. системи тогочасних держав в аспекті формування феодального типу розвитку правової системи

5. Посилення протистоянь між людьми на релігійній основі.

Марсилій Пауанський, праця «Захист Миру»

Основні ідеї:

1. Виступав за повне відмежування державної влади від церковної, вважав, що причиною всіх негараздів тогочасного сусп.-ва була негативна практика втручання церкви у світські справи.

2. Церква повинна була бути позбавлена свого суверенного статусу та понижена до рівня державної установи, яка є підлеглою світській владі

3. Канонічне право могло бути включено до права державного лише за умови його санкціонув зі сторони держави шляхом встановлення примусу за невиконання тих або інших норм.

4. Філософ заперечував божественне походження держави оскільки вважав, що держава походить в результаті історичного розвитку та прогресу суспільства, ускладнення форм його організації та як результат усвідомлення необхідності політич об’єднання сусп.-ва виникає та розвивається держ.

5. Філософ виділяє сфери діяльності держави, які повинні бути визнані монополією в державі, бо мають державо утворююче значення(землеробство, ремісництво, торгівля, військова справа, священство та судочинство)

6. Розробив теорію народного суверенітету - єдиним джерелом державної влади є народ, проте не всі громадяни держави, а лише їх краща частина, військові,духовенство, чиновники, бо вони дбають про загальне благо

7. Обґрунтував відмінність між законодавчою та виконавчою владою, оскільки законодавча влада належить лише народу, а влада виконавча здійснюється монархом та урядом

8. Монарх мав бути виборною особою, саме сус-во має обирати найкращого та довіряти йому державну владу

9. Метою законів має бути встановлення громадянської справедливості та загального блага а також забезпечення стабільності влади правителя.

10. Судочинство мало бути виключною діяльністю держави, проте здійснення судочинства має покладатися на тих людей,яких обирає суспільство, вважаючи їх справедливими, неупередженими та гідними цього.

59. політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, марат, робеспєр, гракх, бабеф)

Ідеї франц просвітителів XVIIIст., знайшли відображення у діяльності діячів франц революції кінXVIII ст., а також її законодавчих актах.

Дата добавления: 2015-05-09