Політико-правове вчення Фоми Аквінського

Відомий мислитель середньовіччя, роботи якого присвячені проблемам філософії, теології та політики. Він систематизує онови католицької теології, що визначається офіційною доктриною Римської католицької церкви.

Ідеї:

1. Людина розглядається як політична істота, яка наділена свободою, в тому числі і можл об’єднання в соціальні групи. Як наслідок люди об’єднуються в державу, що має форми раціоналізації людського життя, творцем і правителем в якій є Бог.

2. Призначення держави філософ бачить у створення прийнятних умов життя людини в екон та культурній сферах, що є основою її духовного розвитку.

3. Оскільки основною метою будь-якої людини є досягн небесної благодаті, основою держаного правління має бути католицька церква, а всі державні правителі здійснюють свою діяльність з благословення церкви та має підкорюватися Всевишньому.

4. Форми правління філософ поділяє на добрі: монархія, аристократію та політію та погані: тиранія, олігархія, демократія.

5. Краща форма правління - монархія, бо вона створена за принципами християнського віровчення, де на чалі монархії стоїть монарх, а на чолі Всесвіту – Бог. Проте влада в таких монархіях має здійснюватись на засадах дорадчої ролі крупних феодалів та церковних правителів.

6. Філософ розробив доктрину співвідношення права та закону, де право – результат потреби людей у регулювання суспільних відносин, а закон – положення розуму з метою досягнення загального блага. Право – сфера правди та справедливості, закони – форма виразу права, можуть бути поділені на вічні закони, які створення Всевишнім при створенні Всесвіту, природні закони, як втілення вічного в людині, людські закони, що походять від природних законів для виріш практичних справ, божественні позитивні закони, які втілені у Біблії.

57. французький соціалізм епохи просвітництва (мол’є, мореллі, де маблі)

В епоху Великої французької революції набули популярності ідеї соціалізму.

Мольє - Ідеолог бідних верств населення і основоположник ліворадикального напряму в ІППВ. Зло: багатство, деспотизм і релігійний догматизм. Засуджував абсолютизм. Пропонував встановити виборність посадових осіб, соціальну рівність, скасування приватної власності, право народу на збройне повстання.

Наполягаючи на тому, що всі люди є рівними від природи і, відповідно, «рівною мірою мають право на свою природну свободу і свою частку в земних благах», Мольє пропонував не поділяти порівну ці блага. Ліквідація приватної власності та заміна її суспільною. Тоді зникне заздрість, не буде обманів і хитрощів, судових процесів, крадіжок, грабежів і вбивств. Мельє закликав до об´єднання для боротьби проти тиранічного панування правителів і королів.

Де Маблі, основними завданнями суспільства є приборкання зла шляхом вгамування пристрастей і охорона природних прав людини: на розум, свободу, щастя, гідність і рівність. З метою охорони природних прав на основі договору люди створили державу і політичну владу. Встановлення гуманної влади, призначення правителів, здатних домогтися щастя у суспільстві, — право та обов´язок громадян. На відміну від Руссо, де Маблі доводив, що суспільного договору, за яким народ передав свої права правителям, ніколи не було. Якщо ці правителі діють не в інтересах суспільства, посягають на природні права, то народ як єдине джерело верховної влади має право чинити опір деспотам і скинути їх. Він вимагав скасування спадкової влади, перебудови суспільства на демократичних засадах. Значну увагу Маблі присвятив проблемі соціальної рівності. На його думку, нерівність несе нещастя суспільству, породжує ненависть. Природа не створювала ні рабів, ні панів, ні привілейованих, ні пригнічених. Першопричина нерівності — приватна власність.

Мореллі засновник утопічного «раціоналістичного комунізму». На відміну від Мора і Кампанелли, Мореллі виклав свої ідеї про комуністичне суспільство у вигляді проектів законів. Він обстоював природні права і свободи людини, природне походження держави та суспільства. Людина створена природою як рівна і вільна від будь-яких умовностей. І ці закони — постійні, незмінні і недоторканні. Перехід від «несвідомого» до «свідомого» можливий шляхом удосконалення законів, просвіти людей, побудови комуністичного суспільства.

Дата добавления: 2015-05-09