Проблема основного питання філософії

Філософія як система знань, що склалася, має цілу низку специфічних запитань, які вона покликана вирішувати:

дослідження найбільш загальних питань буття. При цьому сама проблема буття розуміється в універсальному сенсі. Буття і небуття; буття матеріальне і ідеальне; буття природи, суспільства і людини;

аналіз найбільш загальних питань пізнання. Пізнаваний або непізнанний світ; які можливості, методи і цілі пізнання; у чому полягає суть самого пізнання і що є істина; який суб'єкт і об'єкт пізнання;

вивчення найбільш загальних питань функціонування і розвитку суспільства;

дослідження найбільш загальних і істотних питань людини.

Кожна філософська система має стержневе, головне питання, розкриття якого складає її основний зміст і суть. Так, для античних філософів це питання про першооснови усього існуючого, для Сократа він пов'язаний з принципом " пізнай самого себе ", для філософів Нового часу - як можливе пізнання, для сучасного позитивізму - в чому суть "логіки наукового відкриття".

Але існують загальні питання, що розкривають характер філософського мислення. Передусім, серед них питання: " Що первинно: дух або матерія, ідеальне або матеріальне"? Від його рішення залежить загальне розуміння буття, бо матеріальне і ідеальне є його граничними характеристиками. Залежно від його рішення виділяються такі великі філософські напрями, як матеріалізм (Демокріт, Спіноза, Гельвецій, Ламетрі) та ідеалізм. Потрібно зазначити, що в рамках основного питання філософії по-різному вирішується і питання, що саме розуміти під матеріалістичним, а що під ідеалістичним. Саме цим пояснюється те, що існують різні форми матеріалізму та ідеалізму. Так, матеріалізм може бути вульгарний, споглядальний, метафізичний тощо. Ідеалізм виступає у двох формах. Об’єктивний ідеалізм первинним вважає об’єктивно існуюче духовне начало (Бог – представники релігійної філософії, «світ ідей» – Платон, Абсолютний Дух – Гегель, Абсолютна Воля – Шопенгауер). Суб’єктивний ідеалізм таким началом вважає свідомість людини (Берклі, Юм). Крайня форма прояву суб’єктивного ідеалізму міститься у такому напряму, як соліпсизм (у перекладі означає - «Я», «сам»). Дуалізм (Декарт) визнає наявність двох первоначал – матеріального ті духовного.

Друга сторона основного питання філософії: «Чи можливо пізнати світ?». Або інакше – наскільки людська свідомість здатна адекватно відображати навколишній світ. Переважна більшість філософів дає позитивну відповідь на це питання. Їх називають гностиками (Вольтер, Дідро, д’Аламбер). Існують і ті, хто вважає, що людина не здатна пізнати світ. Їх називають агностиками (Кант).

Дата добавления: 2015-05-10