Фонетично не зумовлені зміни

Позиційні зміни

Позиційні зміни залежать від місця звука в слові. В Українській мові спостерігаються такі позиційні зміни, як позиційне чергування і протеза.

Позиційне чергування – регулярна зміна звуків, зумовлена їхнім оточенням у слові.

Наприклад, такими є чергування о, є у відкритому складі з і в закритому: коня – кінь, хмелю – хміль;

чергування г–з'–ж у позиції перед і та є: друг – друзі – друже;

чергування у–в, і–й залежно від звукового оточення: був удома – була вдома, він іде – вона йде.

Чергування звуків, які з погляду сучасної мови не мають причини, називаються історичними. Наприклад, порівнюючи сучасні форми дієслів водиш – воджу, ведеш – веду, не мож­на пояснити, чому в першому випадку відбулося чергування д–дж, а в другому – такого не сталося. Це пояснюється тільки історично: колись у першому випадку до основи дода­валося закінчення -йу (д+йу=джу), а в другому – лише -у. Нині така відмінність у закінченнях зовні не помітна.

Протеза – приєднання на початку слова додаткового = звука.

Наприклад, в українській мові перед голосними з’являють­ся звуки в, г: око – вічі, осі – вісь, вулиця від давнього улиця, гострий від давнього острий.

Слова, які починалися на голосний а, є, у ще в давньоукраїнській мові дістали протетичний й: яблуко (німецьке Apfel), ягня (старослов’янське агньць), Європа (грецьке Еигора), юшка (російське уха). Поява початкового (протетичного) і в та­ких словах, як імла, іржа, зумовлена прагненням усунути збіг приголосних в одному складі (ім-ла, ір-жа).

Фонетично не зумовлені зміни звуків відбуваються незалежно від фонетичних законів і навіть усупереч їм. Сюди можна зарахувати зміни за аналогією, гіперизми та метатези.

Зміни звуків за аналогією слугують для вирівнювання різ­них форм того самого слова. Наприклад, у непрямих відмінках слів кінця, візка, гребінця закономірно на місці давніх о та є в закритому складі виступає звук і, але цей звук за аналогією залишається і в називному відмінку однини, хоч тут склад став відкритим: кінець, візок, гребінець.

Гіперизми (гіперкоректності) – неправильні виправлення звуків у словах, найчастіше запозичених. Наприклад, під час запозичення в українську мову російського слова ноготки (по­ходить від ноготь «ніготь») було «виправлено» звук т на д: нагідки (адже в російській мові дзвінкий д перед глухим к ог­лушується: походка [пахоткъ).

Метатези – нічим не зумовлені перестановки звуків чи складів у словах. Наприклад, переставлено місцями склади в українському слові ведмідь (пор. російське медведь – букв.: медоїд). Можуть мінятися місцями й окремі звуки: бодня – бондар. Переставлено звуки в запозичених із німецької мови словах тарілка (der Teller), футляр (das Futteral, пор. україн­ське, теж запозичене з німецької мови хутро).

Дата добавления: 2015-05-07