Пізня духовна драма. Містерії та міраклі

Протягом наступних двохсот років духовна драма повільно розвивалася, убираючи в себе різні біблійні історії, що розігрувалися священиками або хлопчиками з хору. Спочатку в якості костюмів та декорацій використовувалися церковні одягання і існуючі архітектурні деталі церков, однак незабаром були винайдені більше церемонні деталі оформлення. У світі розвитку духовної драми, у ній послідовно представлялися багато біблійних тем, як правило, що зображували сцени від створення миру до розп'яття Христа. Ці п'єси називалися по-різному - пасіони (Страсті), міраклі (Чудеса), святі п'єси. Відповідні декорації піднімалися навколо церковного нефа, звичайно з небесами у вівтарі і з Пекельною пащею - мистецьки зробленою головою монстра з роззявленою пащею, що персоніфікувала вхід у пекло - на протилежному кінці нефа. Тому всі сцени п'єси могли бути представлені одночасно, причому учасники дійства пересувалися по церкві з одного місця на інше залежно від сцен.
Сходить до станової літератури. Подібність чимсь із грецькою драматургією: у діоніському культі створювалися всі елементи драми. Точно також всі елементи драми сходилися і у церковно-християнській службі: поетичне, пісенне слово, діалог між священиком і парафіянами, хором; переодягання священиків, синтез різних видів мистецтва (поезії, музики, живопису, скульптури, пантоміми). Всі ці елементи драматургії були в християнській службі - літургії. Потрібний був поштовх, який би змусив інтенсивно розвиватися ці елементи. Таким поштовхом стало те, що церковна служба велася на незрозумілій латинській мові. Тому виникає думка супроводити церковну службу пантомімою, сценами, пов'язаними зі змістом церковної служби. Такі пантоміми проводилися тільки священиками, потім ці вставні сценки здобували самостійність, просторість, їх почали грати до і після служби, потім виходили за стіни храму, проводили подання на ринковій площі. А за межами храму могло зазвучати й слово зрозумілою мовою.

П'єси, мабуть, складалися з епізодів, охоплювали буквально тисячолітні періоди, переносили дії у всілякі місця та представляли обстановку і дух різних часів, а також алегорії. На відміну від грецької античної трагедії, що чітко фокусувалась на створенні передумов і умов для катарсису, середньовічна драма далеко не завжди показувала конфлікти та напругу. Її метою була драматизація порятунку роду людського.

Хоча церква підтримувала ранню літургічну драму в її дидактичній якості, розважальність і видовищність підсилювалися та починали переважати, і церква почала висловлювати на адресу драми підозрілість. Не бажаючи губити корисних для себе ефектів театру, церква пішла на компроміс, винісши драматичні дійства зі стін самих церковних храмів. Те ж саме речовинне оформлення стало відтворюватися на ринкових площах міст.

Містерія - (від лат слова «таїнство») - це релігійна драма на сюжети з Біблії, що розігрувались спочатку на паперті (ґанку перед костелом) або на майдані. Містерії поділялись на три цикли: старозавітний, новозавітний і апостольський. Найбільш відомою новозавітною містерією була "Страсті Господні", яка складалася з 35 тис. віршів і йшла протягом 4 днів. Інколи в ній брали участь до 400 виконавців. Містерії, за звичай, влаштовувалися за кошти міської влади, братств і ремісничих цехів на Пасху, Різдво та інші церковні свята. інсценування певного епізоду Священного Писання, містерії анонімні («Гра про Адама», «Містерія страстей господніх» - зображували страждання та смерть Христа).

Міракль - (від латинського слова «чудо») - це віршована драма, в основу сюжету якої покладено розповідь про чудо, яке створив один із святих або Діва Марія. Часто міраклі відображали і соціальні конфлікти епохи, це, як правило, теми морального осуду невідповідної або й ганебної поведінки феодалів і священиків. Міраклі ставились на сценах міських аматорських театрів, а також виконувались учнями церковних шкіл. Зображення чудес, які творять святі або Богородиця. Цей жанр можна віднести до віршованого жанру. «Міракль про Теофіла» - побудовано на сюжеті взаємини людини з нечистою силою.ато більше світської по своєму постановочному характері.

Дата добавления: 2015-05-10