Фізико-хімічна дія постійного струму

Багатошаровість і різна електропровідність тканин організму є причиною того, що струм рухається не прямолінійно, а шляхом найменшого опору: по міжклітинних проміжках, кровоносних і лімфатичних судинах. Опір тканин деякою мірою пов’язаний з поляризацією – нагромадження зарядів протилежного знаку біля клітинних напівпроникних мембран, які є перешкодою для іонів (утворення зон поляризації). Внаслідок нагромадження зарядів біля мембран виникає електрорушійна сила – поляризаційний струм з напрямом, протилежним напряму струму, який проходить через тканини.

Специфічною особливістю постійного струму є спрямоване переміщення негативно або позитивно заряджених іонів, які містяться у складних розчинах тканин людського організму, між електродами. При цьому під електродами відбувається електроліз – хімічний процес, який виникає внаслідок проходження електричного струму через електроліти.

Під дією постійного струму катіони рухаються до катода, а аніони – до анода. Там вони втрачають свої заряди і перетворюються з електрично-активних іонів у хімічно активні, але електрично-нейтральні атоми, які внаслідок свої хімічної активності взаємодіють з розчинником, утворюючи вторинні продукти електролізу, що спричиняють хімічний опік.

Клітинні мембрани з їх білковою субстанцією під впливом постійного струму змінюють свою проникність. При цьому посилюються процеси дифузії та осмосу, інтенсивніше відбувається обмін речовин.

Переміщення Н-іонів до катода та ОН-іонів до анода спричинює зсуви у кислотно-лужній рівновазі, рН середовище змінюється, що позначається на діяльності ферментів, тканинному диханні.

Внаслідок дії постійного струму у тканинах виникають такі основні біофізичні процеси:

- внутрішньотканинний електрофорез – переміщення іонів, молекул і макромолекул під впливом зовнішньої електричного струму;

- зміна мембранного потенціалу клітин у зв’язку із змінами концентрації іонів у міжклітинному просторі;

- зміна збудливості, що активізує метаболізм, процеси осмосу та дифузії;

- посилює мікроциркуляції крові і лімфи, зумовлене активізацією метаболізму процесів осмосу і дифузії;

- генералізація нервових імпульсів, під час якої у мембранах нервових клітин (волокон) утворюються вільні радикали;

- звільнення медіаторів нервової провідності і окремих біологічно активних речовин, зокрема, гістаміну.

Гальванізація стимулює трофічні та енергетичні процеси в організмі людини, підвищує його реактивність, стійкість до дії зовнішніх чинників. Вона підвищує функцію залоз внутрішньої секреції, а також секрецію шлунка. Ця дія виразно проявляється під катодом. Під впливом постійного струму підвищується зсідання крові. Найвиразніше це проявляється під час гальванізації печінки.

Під час проведення загальної гальванізації за низхідною (анод – на горі, катод - унизу) в крові підвищується вміст лейкоцитів, зростає швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

Дата добавления: 2015-05-07