Медикаментозний електрофорез

Медикаментозний електрофорез - метод поєднаної дії на організм постійного струму і введеної за його допомогою лікувальної речовини. Емпірично цей метод у лікувальну практику впроваджений 1802р. Теоретичною основою лікувального електрофорезу є теорія електролітичної дисоціації (іонна теорія), розроблена С. Арреніусом (1887): молекули електролітів у разі розчинення більшою або меншою мірою розпадаються (дисоціюють) на позитивні (катіони) і негативні (аніони) іони. У полі постійного струму іони переміщуються спрямовано відповідно до своєї полярності. При цьому з електродної прокладки вводяться тільки ті іони, які мають однакову з електродом полярність.

Лікувальний електрофорез, як електрофармакологічний комплекс, забезпечує специфічну дію лікувальної речовини на тлі дії постійного струму, що є активним біологічним подразником.

О.Ю. Щербак розробив вчення про іонні рефлекси, згідно з якиму механізмі дії лікувального електрофорезу, з одного боку, спостерігається подразнення рецепторів шкіри та інших тканин постійним струмом, а з іншого - іонами лікувальної речовини. Обидва ці чинники взаємодіють і зумовлюють подразнення, котре рефлекторним шляхом передається у вищі вегетативні центри. Розвинута у вигляді генералізованого рефлексу реакція-відповідь буде залежати від специфічної дії (фармакологічної) речовини, іони якої зумовили іонний рефлекс (наприклад, кальцієвий рефлекс у разі введення іонів кальцію хворим на прогресуючу м'язову дистрофію, магнієвий рефлекс хворих на гіпертонічну хворобу, тощо).

Механізм дії медикаментозного електрофорезу розглядається як нервово-рефлекторний і нервово-гуморальний. Гуморальний вплив – це повільне, рівномірне надходження медикаменту зі шкірного депо в кров і лімфу. Звідти ліки розносяться по всьому організму, діючи на найтужливіші до введеного медикаменту клітини і тканини. Частки лікувальної тканини речовини під дією постійного струму стають електроактивними. Напевно з цим пов’язана висока терапевтична ефективність лікувальних речовин при електрофорезі.

До інших позитивних якостей електрофорезу належать такі:

1) можливість введення лікувальних речовин у будь-яку за розмірами і розташуванням поверхню без порушення її цілісності;

2) дія лікувальної речовини здійснюється на тлі зміненого під впливом постійного струму електрохімічного складу клітин і тканин;

3) введення дозованих малих концентрацій лікувальних речовин, яке дозволяє частково уникнути виникнення побічних явищ, пов'язаних з їх застосуванням;

4) тривала затримка іонів лікувальної речовини (на невеликій ділянці) в шкірному депо і повільне рівномірне надходження їх в організм;

5) можливість концентрованої дії лікувальної речовини на невеликій ділянці;

6) можливість одномоментної дії (з різних полюсів) іонів двох лікувальних речовин, що мають заряди;

7) відсутність подразнювальної дії лікувальних речовин на слизову оболонку шлунка і кишок;

Суттєвим недоліком цього методу є неспроможність точно визначити кількість речовини, яка потрапляє в організм.

Показання до електрофорезу визначають фармакологічною дією медикаменту з урахуванням показань до використання постійного струму.

Протипоказання такі самі, що й для гальванізації. Крім того протипоказане введення медикаментів, які хворий не переносить і які спричиняють алергічну реакцію.

Дата добавления: 2015-05-07