До 1928 р. на Буковині зберігався воєнний стан

Західноукраїнські землі у складі Румунії та Чехословаччини.

Буржуазні реформи 60-70-х років та їх здійснення в Україні.

. В 60—70-х роках ХІХ ст. царський уряд Росії провів державні реформи з метою пристосувати самодержавний лад Російської імперії до потреб капіталістичного розвитку. Реформи торкнулися різних напрямків суспільно-політичного життя. У різні роки були проведені:

— селянська реформа 1861 року;

— земська реформа;

— міська реформа

— фінансова реформа

— судова реформа;

— шкільна реформа;

— військова реформа років;

— поліцейська реформа та інші.

Основне місце серед них займала селянська реформа, яка скасувала кріпосне право в Російській імперії.

Підготовка селянської реформи почалася в 1857 році. Підйом селянського руху змусив уряд прискорити підготовку реформи, і 19 лютого 1861 р. маніфест "Загальне положення про селян були підписані царем.

Закони від 19 лютого 1861 р. вирішили чотири питання:

1) про особисте звільнення селян;

2) про земельні наділи і повинностях звільнених селян;

3) про викуп селянами своїх земельних наділів;

4) про організацію селянського керування.

Імператор Олександр ІІ 20. затвердив Судові статути, які. офіційно приєднані до Зводу законів як 16-й том. До Судових статутів увійшли чотири великі акти:

1) встановлення судових установ;

2) Статут цивільного судочинства;

3) Статут кримінального судочинства;

4) Статут про покарання що накладаються мировими суддями.

До складу Румунії увійшли повіти Бессарабії, Північна Буковина та частина (Закарпаття. Політика румунізації стосовно українського населення цих територій не поступалася жорстокістю діям поляків у Галичині.

У краї були закриті всі українські школи. Замість українських учителів призначалися румунські. У Чернівецькому університеті закрили всі українські кафедри, заборонили друкувати наукові праці українською мовою. На румунський взірець змінювалися українські прізвища.

В умовах румунського панування гальмувався і розвиток сільського господарства. Великим землевласникам належало майже 55 % загальних земельних площ.

Якщо селяни й одержали земельні наділи, то, як правило, малопридатні для обробітку. Загарбники жорстоко руйнували господарства місцевих селян, занепад призвів і до зниження врожайності, падіння поголів'я худоби, зубожіння сел.

Зазнаючи економічних ускладнень, румуни прагнули розв'язати їх за рахунок загарбаних територій. Важливі для Чернівців підприємства закривалися, а їхнє обладнання вивозилося до Бухареста.

Дата добавления: 2015-05-07