Як співвідносяться поняття «розвиток», «прогрес» і «регрес»

Засвоїм змістом поняття "рух" більш загальне, ніж поняття "розвиток". Розвиток - це такий рух (взаємодія), під час якого відбувається не просто зміна вже існуючих властивостей, стану якоїсь системи, а виникають нові властивості, нова якість (сутність чогось), яких раніше не було.

Традиційно виділяють два типи розвитку:

1. Розвиток у межах однієї форми руху матерії (наприклад, поява нових ознак у тварин, рослин і т. д.).

2. Розвиток, за якого відбувається перехід від однієї форми руху матерії, від одного рівня її структурної організації до іншого, вищого (наприклад, виникнення органічної природи з неорганічної). Цей тип розвитку називають прогресивним.

Процес розвитку, його характер і спрямованість розглядаються через категорії "прогрес" і "регрес", які є співвідносними поняттями, що є сукупністю уявлень і слугують критеріями, мірилами розвитку.

У найпростішій формі прогрес визначається як такий розвиток, внаслідок якого виникає перехід від простого до складного, від вищого до нижчого.

Прогресом (і розвитком у вужчому розумінні) визначається така зміна властивостей певної системи, за якої відбувається збільшення функціональних можливостей, підвищення ефективності функціонування, зростання ступеня незалежності існування від впливу зовнішніх факторів. Прогресивний розвиток характеризує й те, що відбувається збереження і накопичення потенціалу, можливостей для дальшого розвитку.

Регресивні зміни - це зворотний рух. Регресивними явищами визнаються ті, за яких відбувається деградація, зниження рівня організації й ефективності функціонування, втрачається здатність до здійснення того, що було можливе раніше (наприклад, старіння організму). Для регресу характерне наростання залежності від зовнішніх факторів середовища. Регресивну спрямованість у розвитку відзначає втрата потенціалу, можливостей для подальших змін (наприклад, еволюції). Так, у світі живої природи регрес нерідко виявляється у вузько спеціалізованому пристосуванні до середовища проживання.

Сутність прогресу й регресу, їхні критерії отримують конкретну інтерпретацію щодо кожної форми руху матерії (наприклад, суспільний прогрес і його критерії). Тому зміст цих понять, специфіка розвитку окремих сфер буття світу розкриватимуться через зміст таких тем, як свідомість, пізнання, природа, суспільство, культура, цивілізація і т. д.

77. Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток, з якими поняттями він співвідноситься?

Розвиток у філософії розуміється також як закономірне якісна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів, що характеризується як необоротне спрямоване. Одночасна наявність цих властивостей відрізняє розвиток від інших змін. Зворотні зміни характерні для процесів функціонування (тобто циклічного відтворення постійної системи зв'язків і відносин), при відсутності спрямованості зміни не можуть накопичуватися, що позбавляє процес властивою для розвитку єдиної, внутрішньо взаємозалежної лінії; відсутність закономірностей характеризує випадкові зміни катастрофічного типу.

Таким чином, узагальнюючи психологічне і філософське розуміння розвитку, можна сказати, що розвиток є процес якісних змін, що характеризуються необоротністю, багатомірністю, спрямованістю і виникненням якісно нових утворень.

Філософське осмислення розвитку означає відтворення загальних характеристик всього різноманіття зв'язків, відносин і процесів реальності. У результаті розвитку виникає новий якісний стан об'єкта.

Істотну характеристику розвитку становить час, оскільки всякий розвиток здійснюється в реальному часі і тільки час виявляє його спрямованість. Сучасна суспільне життя переконливо підтверджує складний, неоднозначний характер процесів розвитку, показує, що суспільний прогрес є результат діалектичної взаємодії різноманітних процесів, в яких вирішальна роль належить цілеспрямованої діяльності людини.

Єдиний процес розвитку охоплює неживу, живу природу і суспільство. Все це - ланки єдиного ланцюга, і тому природно спробувати описати весь процес розвитку на одній мові, в рамках єдиної схеми, з використанням загальної термінології. В якості ключових понять взято дарвінівська тріада: мінливість, спадковість, добір.

Мінливістю називаються будь-які прояви стохастичності і невизначеності. Вони становлять природний вміст всіх процесів мікросвіту, але мають місце і на макрорівні. Разом з тим мінливість - випадковість і невизначеність - проявляється не сама по собі, а в контексті необхідності, тобто законів, що керують рухом матерії і розвитком її організаційних форм.

По суті, весь розвиток нашого світу можна представити моделлю якогось турбулентнообразного руху матерії - як безперервне утворення нових форм організації, їх неминуче руйнування, послідовність переходів від одних станів до інших. Різниця буде полягати лише в часових масштабах, в ступені деталізації аналізу та характер інтерпретації результату. Таким чином, всі бачимо нами - це єдність випадкового і необхідного, стохастичного і детермінованого.

Другий найважливіший фактор, що визначає процеси розвитку, - спадковість. Цим терміном позначається не тільки здатність матерії зберігати свої особливості, але і її здатність змінюватися від минулого до майбутнього, здатність майбутнього залежати від минулого. Таким чином, спадковість - це термін, що відображає вплив минулого на майбутнє.

Третій фактор - відбір. Внутрішньовидової відбір відбирає ті ознаки, ті особливості, які, виникнувши в результаті дії випадкових факторів, потім передаються в майбутнє за рахунок дії механізмів спадковості.

Також розвиток співвідноситься з поняттями «рух», «прогрес» і «регрес».

Дата добавления: 2015-05-07