Інфекційний ендокардит як одна із причин розвитку сепсису

Ще однією з причин розвитку сепсису може бути інфекційний ендокардит (ІЕ). ІЕ вважається тяжкою інфекцією, яка без лікування практично завжди закінчується смертю хворого. ІЕ спричиняється широким спектром мікроорганізмів (відомо вже понад 100 збудників) переважно зеленящими стрептококами (44%) і стафілококами (30,7%). Значно рідше ендокардит може бути спричинений іншими бактеріями (ентерококами - 9%, грам-негативні бактерії - 4,1%), а також грибками, хламідіями, риккетсіями. Основою успішного лікування ІЕ вважається проведення своєчасної тривалої парентеральної хіміотерапії високими дозами бактерицидних антибактеріальних препаратів. При проведенні антибактеріальної терапії ІЕ необхідно дотримуватися принципів:

• антибіотикотерапія має бути етіотропною, що вимагає ідентифікації збудника;

• обов'язково досліджувати іn vitro чутливість висіяного збудника до антибіотиків з визначенням мінімальної пригноблюючої концентрації (МПК) і мінімальної бактерицидної концентрації (МБК);

• слід застосовувати бактерицидні антибіотики в досить високих дозах для зменшення ймовірності розвитку резистентності мікрофлори;

• антибіотикотерапія має бути тривалою для досягнення ерадикації мікроорганізмів і запобігання рецидивам хвороби. Порушення цих принципів призводить до більш тяжкого перебігу хвороби і високої летальності.

Основою терапії ІЕ залишається застосування бактерицидних антибіотиків. Бактеріостатичні препарати (тетрацикліни, макро-ліди) вважаються препаратами вибору тільки у разі таких рідких збудників ІЕ, як хламідії, мікоплазми. бруцели, риккетсії.

У разі ІЕ мікроорганізми перебувають у вегетаціях між фібри-новою сіткою і клітинними елементами крові, які оточують їх і запобігають дії антибіотиків. Тому антибактеріальна терапія має бути досить тривалою. Класичними термінами тривалості терапії вважаються: 4 тижні ефективної терапії у разі стрептококової етіології, 6 тижнів - у разі ентерококової, стафілококової етіології або невстановленого збудника ІЕ.

Ефективна антибактеріальна терапія - це та терапія, що дозволяє домогтися стійкої нормалізації температури тіла, після чого вона триває ще 4 або 6 тижнів. Про жодну профілактичну зміну антибіотиків через 2-4 тижні з причини передбачуваного зниження ефективності їх дії не може бути їїмови. Це доводиться робити лише у разі виникнення другої хвилі лихоманки, не пов'язаної з емболічними ускладненнями, коли можливо запідозрити розвиток резистентності збудника до застосованих антибіотиків.

Для досягнення високих і стабільних концентрацій у сироватці крові антибіотики слід вводити парентерально (внутрівенно або внутрім'язово).

Таблиця 2.1

Дата добавления: 2015-05-07