Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях

1. Правовідносини в аграрно-виробничих утвореннях розмежовуються залежно від видів, статусу і завдань, що стоять перед ними. Особливістю таких правовідносин є те, що вони складаються, головним чином, на підставі й через застосування локальних правових актів — положень (ста­тутів) утворень, норм укладених угод, які визначають суб'єктивні права та юридичні обов'язки даних утворень.

Відповідно до Закону "Про підприємства в Україні" (ст. 3) такі утворення (об'єднання) можуть бути у вигляді:

а) асоціації, тобто договірного товариства, що не має права втручання у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників; б) корпорації, тобто договірного об'єднання з делегуванням їй окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників; в) консор­ціуму, тобто тимчасового статутного об'єднання для досяг­нення статутної мети; г) концерну, тобто статутного об'єд­нання з існуванням повної фінансової залежності від одно­го або групи підприємств.

Локальні правові засновницькі акти та установчі доку­менти (договори, статути) мають погоджуватися з Держав­ним антимонопольним комітетом України. Ці акти та чин­не законодавство, специфіка правового статусу і завдань цих утворень разом визначають коло і зміст аграрних правовідносин, що складаються в таких утвореннях.

В Україні зареєстровано різноманітні утворення (агро-комбінати, агрофірми, аграрно-торговельні фірми, асоціації, науково-виробничі та інші об'єднання). Однак, попри їхні назви, всі вони належать, зазвичай, до статутних об'єднань із збереженням їх учасниками прав юридичних осіб.

2. Чільне місце серед аграрно-виробничих утворень в АПК України посідають агрокомбінати. Приміром, в агро-комбінаті "Рось" Київської області, відповідно до його По­ложення, складалися багатогранні, тісно поєднані виробничо-господарські, цивільні (договірні) та владно-управлінські правовідносини.

Суб'єктивні права і юридичні обов'язки агрокомбінату "Рось" відображаються у правовідносинах, що складаються в галузях планування, науково-технічного прогресу, капі­тального будівництва, матеріально-технічного забезпечен­ня, фінансів, кредиту тощо. Особливістю регулювання на­ведених вище суспільних відносин є те, що правові норми Положення про агрокомбінат "Рось" мають, головним чи­ном, склу імперативних правових норм, виконання яких є обов'язковим для ради, директора, апарату управління та господарств—учасників комбінату. Обов'язковими до вико­нання є рішення його ради щодо внутрікомбінатських роз­рахункових цін на послуги ремонтно-технічних, будівель­них підприємств для своїх же господарств—учасників агро­комбінату. Тут складаються правовідносини владного уп­равлінського характеру.

Дещо іншого характеру правовідносини складаються при плануванні діяльності комбінату. Такі правовідносини ма­ють констатуючий, узагальнюючий характер, оскільки пла­нування діяльності комбінату має здійснюватись "знизу до верху". Держава і рада агрокомбінату не мають права зобов'язувати КСГП чи ДСП укладати договори. Вони можуть лише економічно заохочувати (наприклад, зустріч­ним продажем агровиробникам дефіцитних товарів тощо) господарства укласти договори. Правовідносини, що вини­кають при заохоченнях такого гатунку, мають цивільно-правову, а не владно-управлінську природу.

3. Особливі правовідносини виникають в аграрно-торго­вельних підприємствах (власне, статутних об'єднаннях). Вони являють собою єдине в юридичному розумінні під­приємство, що утворюється на базі заготівельних, перероб­них, транспортних, торговельних та інших виробничих під­розділів, створених із метою покращення постачання насе­лення міст, селищ міського типу, курортних зон плодоово­чевою продукцією і картоплею в свіжому і переробленому вигляді.

Правовідносини, що виникають усередині такого утво­рення, також є виключно владно-управлінськими, оскільки всі (в минулому самостійні юридичні особи-господарства тощо) сільськогосподарські, транспортні формування в аг­рарно-торговельному підприємстві стають його структурни­ми виробничими підрозділами.

4. В аграрних асоціаціях суспільні відносини між їх учасниками регулюються на підставі положень (статутів),

а також договорів про сумісну діяльність. В них складають­ся правовідносини (як внутрішні, так і зовнішні), що ма­ють виключно цивільно-правовий характер, де суб'єкти мають рівні права, несуть зобов'язання за договорами.

Одним із різновидів асоціації є господарська асоціація. Вона може мати дві форми оформлення: перша — у ви­гляді створення юридичної особи, з її статутом, апаратом управління тощо, і друга — у вигляді багатостороннього договору. Саме тому в господарській асоціації (як юри­дичній особі) поруч із правовідносинами цивільно-правово­го характеру існуватимуть також владно-управлінські (на­приклад, здійснення керівництва) і трудові (прийняття, переміщення, переведення, звільнення) правовідносини. В господарській асоціації, яка діє на основі багатостороннього договору, навпаки, складатимуться правовідносини ви­ключно цивільно-правового характеру.

5. Зі створенням агроконсорціумів можуть виникати два основні різновиди правовідносин, кожен із яких залежить від юридичного оформлення агроконсорціуму. В разі, коли останній оформлено як юридичну особу, в ньому поряд із виробничо-господарськими і цивільними правовідносинами складаються також правовідносини владно-управлінського і трудового характеру. Якщо ж агроконсорціум оформлено у формі договору, то відповідно до правової природи регулю­вання цих відносин вони мають кваліфікуватися виключно як цивільно-правові.

6. У системі аграрно-виробничих утворень є й такі, діяльність яких спрямована на наукове забезпечення роз­витку АПК. Це, зокрема, науково-виробничі об'єднання (НВО), виробничі й науково-виробничі системи (ВС, НВС), діяльність яких регламентується статутами (поло­женнями) про них.

Залежно від завдань, форми утворення і статусу НВО та НВС в цих формуваннях виникають і функціонують три основні види правовідносин. Перший і головний вид — це правовідносини суто цивільного характеру, оскільки ци­вільно-правова угода (договір) стають основою для створен­ня НВО та НВС. Другий вид — правовідносини виробничо-господарського характеру, що складаються вже в процесі діяльності НВО та НВС на підставі укладеного договору. І, нарешті, третій вид — правовідносини владно-управлін­ського характеру, що виникають між органами управління НВО та НВС і господарствами, які входять до складу цих об'єднань (систем).

Дата добавления: 2015-05-10